П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/4385/19
Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування рішень,-
У грудні 2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі ДФС), Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі ГУДФС) про скасування рішень комісії ГУДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 11 березня 2019 року №1099499/2289502015, від 04 березня 2019 року № 1093011/2289502015; зобов'язання ДФС зареєструвати податкову накладну №3 від 13 лютого 2019 року та №2 від 13 лютого 2019 року за датою її подання.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду ГУДПС подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
З огляду на неприбуття сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 16 грудня 2020 року, колегія суддів у відповідності до ст.311 КАС України вирішила розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. 17 грудня 2020 року було складено повне судове рішення.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 13 лютого 2019 року ФОП було складено податкову накладну №3 про постачання на адресу ТОВ «Прометей Агрі» насіння соняшнику у кількості 36,04 т на загальну суму 366476,70 грн., в т.ч. ПДВ 61079,45 грн., яку 28 лютого 2019 року позивач направив на реєстрацію до податкового органу.
28 лютого 2019 року позивачем отримано від відповідача квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки обсяг постачання товару/послуги 1206 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
06 березня 2019 року позивач надав відповідачу пояснення та копії фінансово-господарських документів на підтвердження вказаної операції.
11 березня 2019 року позивач отримав рішенні комісії ДФС № 1099499/2289502015 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13 лютого 2019 №3 з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Також, 13 лютого 2019 року ФОП було складено податкову накладну №2 про постачання на адресу ТОВ «Кернел Трейд» насіння соняшнику у кількості 33,58 т на загальну суму 338080,24 грн., в т.ч. ПДВ 56346,71 грн., яку 27 лютого 2019 року також було направлено на реєстрацію.
27 лютого 2019 року позивачем отримано від відповідача квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки обсяг постачання товару/послуги 1206 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
27 лютого 2019 року позивач надав відповідачу пояснення та копії фінансово-господарських документів щодо цієї операції.
04 березня 2019 року позивач отримав рішення комісії ДФС № 1093011/2289502015 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13 лютого 2019 року №2 з підстав ненадання: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, яким оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.
Винесення вказаних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ФОП у наданих відповідачу поясненнях зазначено, що з 01 січня 2019 року перейшов на нову систему оподаткування (платник ПДВ), є виробником сільськогосподарської продукції, здійснив перші поставки власно вирощеної продукції в лютому 2019 року вперше. Крім того, суд зазначив, що саме відповідачі повинні надати суду докази про те, що надані позивачем документи для реєстрації податкових накладних є недостатніми, що унеможливлює реєстрацію податкової накладної. Також, було наголошено, що відповідачами не доведено правомірність своїх рішень щодо відмови у реєстрації податкових накладних.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України з огляду на таке.
Відповідно до ст.201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, на виконання вказаних положень ПК України, постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 117 було затверджено "Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі Порядок; був чинний в період виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.п.3 та 4 п.13 Порядку у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно до п.14 Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Положеннями п.18-20 Порядку передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до п.21 Порядку підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації вказаних накладних є та обставина, що обсяг постачання товару/послуги 1206 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання
При цьому, підставою для прийняття рішень про відмову реєстрації ПН стало ненадання платником податків документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, надання яких, на думку податкового органу, усувало б і саму підставу для зупинення реєстрації.
Разом з тим, колегія суддів, з урахуванням матеріалів справи, не може погодитись з висновками податкового органу щодо ненадання позивачем документів в обсязі, необхідному для підтвердження реальності здійсненої господарської операції, з огляду на таке.
Положеннями ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ст.4 вказаного бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципах повного висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З матеріалів справи вбачається, що 12 лютого 2019 року ТОВ «Прометей Агрі» (покупець) та ФОП (продавець) уклали договір купівлі-продажу №0032, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію - соняшник у кількості 36,040 т.
Згідно п.3.1 договору покупець здійснює оплату в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості товару на поточний рахунок продавця. Покупець зобов'язується проводити сплату кожної партії товару у два етапи: 80% вартості відповідної партії товару сплачується покупцем протягом 3 робочих днів з дати поставки товару і визнання фактичної кількості поставленого товару згідно умов цього договору, а також після отримання документів на товар, а саме рахунку-фактури на 100% вартості товару та видаткової накладної; остаточний розрахунок проводиться покупцем протягом 3 робочих днів після завершення здійснення перевірки правильності реєстрації продавцем відповідної податкової накладної в ЄРПН, за умови відсутності порушень з боку продавця встановлених законодавством вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних.
Згідно видаткової накладної №1 від 13 лютого 2019 року позивач поставив на адресу ТОВ «Прометей Агрі» насіння соняшнику у кількості 36,04т. на суму 366476,70 грн.
13 лютого 2019 року ФОП було складено податкову накладну №3 про постачання на адресу ТОВ «Прометей Агрі» насіння соняшнику у кількості 36,04 т.
Також, 13 лютого 2019 року ФОП (постачальник) уклав договір поставки №Н2625/19 з ТОВ «Кернел-Трейд» (покупець), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 2018 року - насіння соняшнику.
Згідно п.3.1 договору, оплата товару здійснюється покупцем у грошовій формі впродовж 3 банківських днів після надання постачальником покупцю документів.
Пунктом 3.2. договору встановлено, що датою оплати за товар вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.
Згідно видаткової накладної №2 від 13 лютого 2019 року позивач поставив на адресу ТОВ «Кернел Трейд» насіння соняшнику у кількості 33,58 т. на суму 338080,24 грн. з ПДВ.
13 лютого 2019 року ФОП ОСОБА_1 було складено податкову накладну № 2 про постачання на адресу ТОВ «Кернел Трейд» насіння соняшнику у кількості 33,58 т.
Факт оплати за поставлений товар підтверджується випискою по банківському рахунку позивача (а.с.36).
Колегія суддів зазначає, що обов'язковою умовою віднесення господарських правовідносин до таких, що дійсно мали місце, є реальне здійснення операцій з придбання/постачання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку, що, на думку суду, мало місце в правовідносинах позивача з контрагентами.
Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана позивачем первинна документація свідчить про реальність вказаних господарських правовідносин, за результатом якої було складено спірні податкові накладні, а тому у відповідності до положень Порядку податковий орган не мав правових підстав для відмови в реєстрації вказаних податкових накладних.
Окремо колегія суддів наголошує, що ФОП є товаровиробником сільськогосподарської продукції (що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), яка була ним поставлена, що свідчить про безпідставність посилання відповідачів під час зупинення реєстрації накладних на ту обставину, що обсяг постачання товару/послуги 1206 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Наведені висновки також підтверджуються п.1.5 договору купівлі-продажу № 0032 від 12 лютого 2019 року (а.с.22) з ТОВ «Прометей Агрі», яким передбачено, що ФОП гарантує, що він є виробником сільськогосподарської продукції, а також п.4.5 договору поставки № Н2625/19 від 13 лютого 2019 року (а.с.32), за яким постачальник (ФОП) підтверджує, що він є сільськогосподарським підприємством-виробником товару та здійснює його першу поставку, а ТОВ «Кернел Трейд» є першим набувачем права власності на товар з моменту його виробництва постачальником.
При цьому, обґрунтовуючи позов (а.с.8) ФОП, в тому числі, посилався на безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних, як передумови прийняття спірних рішень, тобто ФОП самостійно визначив відповідне обґрунтування, яке містить доводи щодо незаконного зупинення реєстрації вказаної податкової накладної, тому, з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що спірні правовідносини підлягали дослідженню, в тому числі, в площині та межах відмови податковим органом в реєстрації спірної податкової накладної.
З огляду на наведене колегія суддів вважає, що позовні вимоги ФОП про скасування рішень та зобов'язання зареєструвати податкові накладні за датою їх подання є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що досліджувані позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Федусик А.Г.
Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.