П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1936/20
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Федусика А.Г.
суддів: Бойка А.В. , Шевчук О.А.
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування наказів,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 р. відмовлено у задоволені позову ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування наказів.
На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року зазначена апеляційна скарга внаслідок неповажності підстав пропуску строку для подачі апеляційної скарги та не сплати судового збору залишена без руху та надано апелянту строк для наведення поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження спірного рішення суду першої інстанції та для сплати судового збору, терміном десять днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Вказана ухвала апеляційного суду була отримана апелянтом та його представником 30 жовтня 2020 року.
На виконання вказаної ухвали про без руху, апелянтом разом з підтвердженням оплати судового збору, було надано заяву про поновлення строків, зміст якої, водночас, не містить грунтовних та належних доводів, що підтверджують поважність пропуску строку апеляційного оскарження та жодним чином не пояснює обставини, зазначені апеляційним судом в ухвалі про без руху в частині порядку надіслання апеляційної скарги.
Колегія суддів зазначає, що спірне рішення суду першої інстанції було ухвалено в порядку спрощено провадження без виклику сторін 12 серпня 2020 року та 13 серпня 2020 року направлено на електронну адресу представника позивачів - ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримано того ж дня (а.с.51, 53, 54).
Апеляційна скарга зареєстрована у суді першої інстанції 20 жовтня 2020 року за вх№ 43802/20 року.
Разом з тим, в апеляційній скарзі зазначено дату її складання - 14 вересня 2020 року.
Також у матеріалах справи наявна поштова накладна ПН№ 8491 у якій зазначено відправником: адвокат Гроза І.В., отримувач: Одеський окружний адміністративний суд, опис вкладення: апеляційна скарга на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 року; справа №420/1936/20; дата: 14.09.2020 року 16:00.
Однак, вказана накладна не містить будь-якого ідентифікатора (штрих-код), який надав би можливість відстежити відправлення (дату прийняття, передачу на сортувальний центр, дату отримання, дату вручення повідомлення про отримання, т.ін.).
Крім того, в накладній зазначено категорію доставки - "економ з повідомленням", водночас, не вказано жодних засобів зв'язку відправника, а графа "повідомлення про вручення" (VIBER, E-mail) не заповнена, також не заповнено графи "оплата" та "платник", при цьому зазначено, що оплата послуг здійснюється відправником (б/нал), водночас справа містить товарний чек №95 на оплату (нібито) кур'єрських послуг, що не узгоджується з безготівковим способом оплати, зазначеним в поштовій накладній.
Окремо колегія суддів зазначає, що на виконання ухвали про без руху представником апелянта було надано власний примірник поштової накладної, який, водночас, містить грунтовні суперечності з примірником, що міститься в справі та надійшов разом з конвертом та скаргою. Так, примірник представника апелянта містить печатку суду першої інстанції, яка ставиться при надходженні відправлення до суду, водночас, за логікою поштової діяльності така накладна повинна була видаватись саме кур'єру, який доставив відправлення, як доказ виконання такого обов'язку.
Окрім іншого, вказана поштова накладна ПН№ 8491 (надійшла разом зі скаргою) не містила назви організації, що надала кур'єрські послуги, ПІБ кур'єра, печатки організації.
Колегія суддів зазначає, що за допомогою номерів телефонів, зазначених в накладній, шляхом пошуку в мережі Internet було встановлено організацію, яка надала (нібито) вказані поштові послуги - ТОВ "Двадцять п'ять годин" та направилено їй запит про надання відповідних пояснень.
11 листопала 2020 року на адресу суду надійшла відповідь, в якій зазначено, що рахунок на оплату не складався, оскільки оплата проводилась на підставі товарного чеку, що також спростовує дані, зазначені в поштовій накладній з приводу безготівкового розрахунку.
Колегія суддів також поставила під сумнів розумність строку доставки кур'єрською службою кореспонденції з 14 вересня 2020 року по 20 жовтня 2020 року у межах міста Одеси.
Водночас, у вищевказаній відповіді, було зазначено, що через невелику кількість кур'єрів та високу завантаженість кур'єр загубив вказане відправлення серед особистих документів, через що відправлення було доставлено з запізненням до суду першої інстанції.
Однак, колегія суддів не приймає вказані посилання та зазначає, що відповідно до пункту 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі Правила) у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Пунктом 117 Правил встановлено, що поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.
Таким чином, враховуючи відправлення кур'єром апеляційної скарги 14 вересня 2020 року (за посиланнями апелянта) та не вручення її працівникам суду першої інстанції протягом тривалого строку, зазначений лист повинен був повернутися заявнику апеляційної скарги.
Однак, будь-які відмітки, що підтверджують повернення зазначеного листа апелянту відсутні.
Наведені висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду по аналогічним правовим ситуаціям, зокрема, у справах 815/2731/16, 815/6723/17, 815/1813/17, 826/10157/18.
Крім того, стосовно самої кур'єрської організації колегія суддів зазначає, що згідно ст.1 Закону України "Про поштовий зв'язок" поштовий зв'язок - приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій. Оператор поштового зв'язку (оператор) - суб'єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку.
Відповідно до єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку, ведення якого покладено згідно із ч.6 ст.8 вказаного закону на національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, кур'єрська служба доставки ТОВ "Двадцять п'ять годин" не є повноважним оператором з надання послуг поштового зв'язку, оскільки така служба не зареєстрована відповідно до вимог чинного законодавства та не наділена такими правовим статусом та правами.
Наведені обставини свідчать про направлення скаржником апеляційної скарги через неповноважного оператора поштового зв'язку, що спростовує факт її подання 14 вересня 2020 року.
Наведені висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18 вересня 2020 року справа №826/4723/13-а.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, оскільки апелянтом не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження спірного рішення суду першої інстанції, не наведено нових достатніх обставин для поновлення пропущенного строку, зокрема, що стосується порядку надіслання апеляційної скарги, та з урахуванням тієї обставини, що положення КАС України передбачають відмову у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження належить відмовити.
Керуючись ст.299, 325, 328, 329 КАС України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 р.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Федусик А.Г.
Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.