16 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 340/1471/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2
на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 в адміністративній справі №340/1471/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Холдинг"
до Міністерства юстиції України
треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
про визнання протиправними та скасування наказу,-
встановив:
У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Холдинг" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства юстиції України, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ від 16.04.2019 року №1226/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року прийнято позовну заяву до провадження та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено підготовче засідання та залучено до справи третіх осіб.
Не погодившись з ухвалою суду, треті особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 оскаржили її в апеляційному порядку.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Скасовано ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року. Провадження у справі №340/1471/19 закрито.
Позивачем була подана касаційна скарга на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року, в якій він просив скасувати зазначену постанову суду в частині задоволення частково апеляційної скарги ОСОБА_3 .
Постановою Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року касаційну скаргу задоволено, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року скасовано, справу направлено до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова Верховного Суду в цій справі вмотивована тим, що положення КАС України закріпили спосіб реалізації права особи на апеляційне оскарження ухвали суду щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил предметної юрисдикції шляхом викладення заперечень проти ухвали до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи. Іншого порядку та способу апеляційного оскарження такого судового рішення чинним процесуальним законодавством не передбачено.
Оскільки постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року Верховним Судом скасовано повністю, суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 року про відкриття провадження у справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про порушення правил підсудності, встановлених приписами ч. 1 ст. 27 КАС України, оскільки, на його думку, предметом оскарження є нормативно-правовий акт Міністерства юстиції України, а тому спір має розглядати окружний адміністративний суд, юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Просить скасувати ухвалу суду, а справу направити за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва для подальшого розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на те, що спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у відкритті провадження у справі та закрити провадження у справі.
Відзиви на апеляційні скарги учасниками справи подані не були.
Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів виходить з наступного.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Колегія суддів зазначає, що предметом оскарження в цій справі є наказ Міністерства юстиції України №1226/5 від 16.04.2019 року «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», який стосується визначеного кола осіб та певних об'єктів нерухомості. Отже, такий наказ не є актом нормативно-правового характеру, а є управлінським рішенням індивідуальної дії, а тому на спір стосовно його правомірності не поширюються вимоги ст. 27 КАС України щодо виключної підсудності, оскільки умовою її застосування є наявність спору саме з приводу правомірності нормативно-правового акту суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, судом першої інстанції не допущено порушень правил територіальної підсудності, а тому у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 слід відмовити, ухвалу суду залишити без змін та повернути справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
Щодо апеляційної скарги ОСОБА_3 , колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Поняття «підсудність» розкривається законодавцем у параграфі 3 глави 2 розділу І КАС України та визначається останнім як територіальна юрисдикція, питання якої врегульовані приписами статтями 25-30 КАС України.
Зі змісту п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України слідує, що ухвала про відкриття провадження у справі може бути самостійним предметом апеляційного оскарження виключно у випадку, якщо підставами оскарження є порушення судом правил підсудності.
Оскільки положення КАС України не передбачають можливості оскарження ухвали про відкриття провадження у справі на підставі порушення судом правил предметної юрисдикції, а тому суд апеляційної інстанції у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 299 КАС України мав відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Втім, апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 було помилково відкрито, що слідує з правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові в цій справі.
В Кодексі адміністративного судочинства України відсутня пряма норма, яка б визначала дії апеляційного суду у такому випадку, а тому колегія суддів виходить з положень ч. 6 ст. 7 КАС України, яка визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Оскільки апеляційне провадження у справі не може здійснюватися, воно підлягає закриттю за аналогією з ч. 1 ст. 305 КАС України, яка передбачає, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилися обставини, які унеможливлюють розгляд апеляційної скарги.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне справу повернути до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 316, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 в адміністративній справі №340/1471/19 залишити без змін.
Апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_2 закрити.
Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов