16 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 280/1231/20
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Шальєва В.А. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі №280/1231/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,-
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі №280/1231/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги задоволено.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року по справі №280/1231/20 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області повернута скаржнику у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.
18 листопада 2020 року Головним управлінням ДПС у Запорізькій області повторно подано апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року по справі №280/1231/20.
Ознайомившись з поданою апеляційною скаргою, вважаю, що остання не відповідає вимогам встановленим ст. 296,295 КАС України, виходячи з наступного.
Відповідно до пунктів 5 та 6 частини 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції, їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги є рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року в справі №280/1231/20, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги задоволено.
Однак, згідно змісту прохальної частини апеляційної скарги, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області оскаржується рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.07.2020 року у справі № 280/1440/20/19.
Отже, відповідачем оскаржується судове рішення, яке фактично судом першої інстанції не ухвалювалося.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що первинно подана апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою суду від 13 серпня 2020 року, яка набрала статусу остаточної та оскаржена не була, як наслідок до повторної апеляційної скарги пред'являються вимоги статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, як до нової апеляційної скарги.
Ознайомившись з поданою апеляційною скаргою, вважаю, що остання не відповідає вимогам встановленим КАС України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 29 липня 2020 року.
Копію оскаржуваного судового рішення отримано відповідачем 30.07.2020 року (а.с. 47).
Проте апеляційна скарга подана відповідачем 18 листопада 2020 року, що свідчить про звернення до суду з апеляційною скаргою поза межами строку встановленого ст.295 КАС України.
Разом із апеляційною скаргою Головним управлінням ДПС у Запорізькій області подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обгрунтування заяви про поновлення строку відповідач вказує на те, що вже звертався до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яка була подана в межа строку встановленого ст.295 КАС України, проте останню було повернуто ухвалою суду від 22.10.2020 року.
Розглянувши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження вважаю за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Приписами ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом з тим, поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, суд апеляційної інстанції приймає до уваги й те, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2020 року по справі №280/1231/20 отримано скаржником 30.07.2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 47), що свідчить про звернення до суду з апеляційною скаргою поза межами строку встановленого ст.295 КАС України оскільки апеляційну скаргу подано через чотири місяці з дати вручення скаржнику повного тексту рішення, та через місяць після повернення вперше поданої апеляційної скарги, що є невиправдано тривалим строком для звернення до суду з вже оформленою апеляційною скаргою.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини “Устименко проти України” (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності”.
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (“Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” № 11681/85).
Таким чином, зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі №280/1231/20 - залишити без руху.
Запропонувати апелянту протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме:
- надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі №280/1231/20, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку підтверджені належними доказами;
- надати оформлену належним чином апеляційну скаргу, де вказати яке саме рішення оскаржується;
- надати примірник апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.
В разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається заявнику.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Шальєва