17 грудня 2020 року Чернігів Справа № 620/6330/20
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І. перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Командувача Національної Гвардії України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Командувача Національної Гвардії України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
У свою чергу відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок та розмірі сплати судового збору встановлено Законом України “Про судовий збір”.
За визначенням статті 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою має бути сплачено судовий збір в розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу за кожну позовну вимогу.
Проте, в порушення зазначених правових норм, позивачем не надано доказів сплати судового збору у розмірі у розмірі 840,80 грн, що свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим частини третьої статті 161 КАС України.
Водночас, суд встановив, що позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивоване тим, що він звертався до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України, але з іншими позовними вимогами. Рішенням суду позов задоволено, стягнуто на користь позивача судовий збір, однак на даний час не відшкодований, тому просить зарахувати судовий збір при розгляді даного адміністративного позову.
Розглянувши вказане клопотання суд виходить із такого.
Відповідно до підпункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
У відповідності до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України "Про судовий збір", приписи якої не містять таких підстав та умов для звільнення від сплати судового збору, які вказані у клопотанні позивача.
З огляду на зазначене, підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відсутні.
Крім того, суд встановив, що позовна заява не відповідає пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України.
Так, пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається змість позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декілька відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як вбачається з позову, другим відповідачем по справі позивач визначає Командувача Національної Гвардії України, однак зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до вказаного відповідача, у позові не зазначає.
Положеннями статті 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Аналогічні положення визначені Національним стандартом України “Вимоги до оформлювання документів” ДСТУ 4163-2003, що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.
Так, пункт 5.27 даного стандарту визначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.
Позивачем до позовної заяви додані копії документів, що не засвідчені належним чином, а також не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали про усунення недоліків шляхом:
- подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом немайнового характеру у розмірі 840,80 грн,
- викласти позовні вимоги відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України;
- надання засвідчених належним чином копій документів, доданих до позовної заяви.
На підставі наведеного та керуючись ст. 160, ст. 161 та ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліку протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду та роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.І.Соломко