17 грудня 2020 року справа № 580/4651/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ про визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити дії,
21.10.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18002, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.57; код ЄДРПОУ 08592537) (далі - відповідач) про:
1) визнання протиправними та скасування актів від 22.09.2020:
форми Н-5 розслідування нещасного випадку, що стався 18.01.2010 з позивачем на посаді слідчого Слідчого відділення Шполянського РВ УМВС України в Черкаській області, відповідно до якого нещасний випадок, що трапився в період проходження служби, не пов'язаний з виконанням службових обов'язків;
№4 форми НТ про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався з позивачем на посаді слідчого Слідчого відділення Шполянського РВ УМВС України в Черкаській області, відповідно до якого нещасний випадок трапився в період проходження служби та не пов'язаний з виконанням службових обов'язків;-
2) зобов'язання відповідача провести повторне розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 18.01.2010 близько 09год. 30хв., внаслідок якого позивач отримав тілесні ушкодження на посаді слідчого Слідчого відділення Шполянського РВ УМВС України в Черкаській області
Додатково позивач просить стягнути судові витрати.
В обґрунтування позову зазначено про неврахування відповідачем, що вказана подія виникла внаслідок невиконання роботодавцем мінімальних заходів безпеки на робочому місці. Зокрема, на сходах відсутні бортики для запобігання зісковзування та на час події не прибрано розлиту воду. Тому позивач вважає, що спірні рішення прийняті всупереч порядку розслідування нещасних випадків з порушенням правових підстав для визначення характеру події.
Ухвалою суду від 26.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи правилами спрощеного провадження. Надано відповідачу строк тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для надіслання відзиву на позовну заяву та всіх письмових і електронних доказів. Вказану ухвалу позивач отримав 30.10.2020, а відповідач - 29.10.2020, що підтверджується даними рекомендованих повідомлень про поштові відправлення.
09.11.2020 відповідач надав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Стверджує, що комісія з розслідування нещасного випадку відповідно до вимог чинного законодавства провела розслідування нещасного випадку та склала спірні рішення.
10.11.2020 ухвалою суд повністю відмовив у задоволенні клопотання відповідача (вх.від 09.11.2020 №30400/20) про залишення без розгляду позовної заяви.
12.11.2020 позивач надіслав до суду відповідь на відзив (вх.№31037/20), в якій просив позовну заяву задовольнити повністю. В обгрунтування зазначив, що відповідач не створив мінімальних заходів безпеки на робочому місці, на сходах Шполянського УМВС України в Черкаській області відсутні бортики для запобігання зісковзуванню ноги, передбачені п.12.3.5. ДБН В 2.2-9-2009 «Громадські будівлі і споруди». Додатково зазначив, що відповідач не проводив з позивачем інструктажів з охорони праці.
Всі подані сторонами докази долучені судом до матеріалів адміністративної справи.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до листа Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 16.09.2020 №14/7-311 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 01.08.1997. З 24.12.2005 призначений на посаду слідчого Слідчого відділення Шполянського РВ УМВС України в Черкаській області, на якій перебував станом на 18.01.2010 у спеціальному званні капітан міліції. Додатково зазначено про відсутність в особовій справі позивача копії висновку службового розслідування та актів розслідування (форма Н-1*(НТ*)) за фактом його трамвування 18.01.2010.
Випискою з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого Шполянського центру первинної медико-санітарної допомоги підтверджується, що 18.01.2010 позивач звернувся до травматолога, зі слів якого травму отримав внаслідок того, що підвернув праву стопу на сходах. Позивачу встановлено діагноз - перелом клиновидної кістки правої стопи. На амбулаторному лікуванні позивач перебував з 18.01.2010 до 13.03.2010.
Із даних журналу реєстрації потерпілих від нещасних випадків (у тому числі поранень) УМВС України в Черкаській області суд встановив, що 18.01.2010 близько 15год 00хв. із позивачем стався нещасний випадок. В пункті про обставини і причини вказано про порушення службової дисципліни, особиста необережність.
10.07.2020 позивач звернувся заявою до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області, в якій просив провести розслідування за фактом отримання ним 18.01.2010 травми під час проходження служби в Шполянському РВ УМВС України в Черкаській області на посаді слідчого СВ Шполянського РВУМВС України в Черкаській області.
Наказом Управління МВС України в Черкаській області від 11.09.2020 №2328 «Про створення комісії з розслідування нещасного випадку» з метою проведення об'єктивного розслідування нещасного випадку, який стався 18.01.2010 із позивачем, створено комісію у складі: голова комісії член ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області ОСОБА_2 ; члени комісії: члени ліквідаційної комісії МВС України в Черкаській області: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (далі - Комісія). Зобов'язано на виконання вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України провести розслідування нещасного випадку, за результатами якого скласти акт за формою Н-5* та за формою Н-1*(НТ) на потерпілого.
22.09.2020 вказана Комісія склала акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 18.01.2010 близько 09год. 30хв. форми Н-5*, відповідно до висновку якого обставини та причини, за яких стався нещасний випадок, підпадають під перелік, визначений п.3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом від 27.12.2001 №1346. Комісія зазначила, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків. Того ж дня Комісія склала акт форми НТ* №4 про нещасний випадок невиробничого характеру, відповідно до якого технічних причин нещасного випадку не встановлено, вказані організаційні причини: порушення службової дисципліни, а саме вимог ст.4 Закону України «Про міліцію», та ст.14 Закону України «Про охорону праці», власна необережність призвели до травмування позивача. Зазначені також психофізіологічні причини: під час спуску сходами між другим та першим поверхами в приміщенні Шполянського РВ УМВС України в Черкаській області позивач не втримав рівновагу та впав, пошкодивши праву ногу. Висновок Комісії: нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Тому позивач звернувся в суд з позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні врегульовані Законом України від 14.10.1992 року № 2694-ХІІ "Про охорону праці" (далі - Закон №2694-ХІІ).
Статтею 1 Закону №2694-ХІІ визначено поняття охорони праці - як системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Відповідно до ст.14 Закону № 2694-ХІІ працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.
Матеріали розслідування не містять інформації щодо тверджень позивача про його ознайомлення з правилами охорони праці.
Відповідно до ст.22 Закону №2694-ХІІ роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
Згідно зі ст.4 Закону України від 25.12.1990 №583-XII «Про міліцію» (чинною на час стверджуваної позивачем події) правовою основою діяльності міліції є: Конституція України (254к/96-ВР), цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.
Регулювання питань, пов'язаних із розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України, здійснюється Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженим наказом МВС України від 27.12.2002 №1346 (далі - Порядок №1346).
Відповідно до п.1.2 Порядку №1346 дія цього Порядку поширюється на з'єднання та військові частини Національної гвардії України, органи і підрозділи внутрішніх справ, навчальні заклади системи МВС України (далі - підрозділи).
Згідно з п.1.3 Порядку №1346 розслідування нещасних випадків (в тому числі поранень), що сталися з особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями Національної гвардії України, курсантами (слухачами) навчальних закладів системи МВС України, проводиться з урахуванням цього Порядку.
Розслідування та облік аварій в органах і підрозділах внутрішніх справ, а також професійних захворювань, що сталися з військовослужбовцями Національної гвардії України, курсантами (слухачами) навчальних закладів, особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ України (далі - працівники), відбувається згідно з діючими нормативно-правовими актами (п.1.4 Порядку №1346).
Згідно з п.2.1 Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
Відповідно до п.2.2. Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Положеннями п.2.4. Порядку №1346 передбачено, що якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1 *, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ * (додаток 2).
Згідно з п.4.6. Порядку №1346 за результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5* (додаток 4), а також оформляються інші матеріали, передбачені пунктом 4.13 цього Порядку, у тому числі карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого, якщо нещасний випадок пов'язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням).
Відповідно до п.3.1. Порядку №1346 про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
Згідно з п.3.2. Порядку №1346 керівник (посадова особа), у свою чергу, зобов'язаний:
терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу;
повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, - місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) - відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі - СЕС) системи МВС України;
зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.
Відповідно до п.3.8. Порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії:
обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;
визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;
з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків);
скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.
У заявлених спірних правовідносинах відповідач опитав свідків, отримав потерпілого, з'ясував час і причини події нещасного випадку, склав акти розслідування. Водночас відповідач не надав достовірних і належних доказів на виконання вказаної норми щодо обстеження місця події, визначення відповідності умов служби позивача вимогам нормативно-правових актів, обгрунтованого (з посиланням на факти та норми законодавства) визначення особи, яка припустилася порушення нормативно-правових актів (поклавши при цьому всю вину на особу потерпілого), розроблення заходів щодо запобігання подібним випадкам. Отже, не довів, що повно провів розслідування та склав акти на підставі обгрунтованих висновків, а не суб'єктивних припущень.
Відповідно до пункту 3.9 Порядку №1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: - припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; - вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; - охорони і забезпечення громадського порядку; - несення постової чи патрульної служби; - виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; - забезпечення безпеки дорожнього руху; - участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; - виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; - перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; - підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; - проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; - проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; - використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; - провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; - прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; - прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.
Згідно з п.3.10 Порядку №1346 комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов'язаних з виконанням службових обов'язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов'язаним з виконанням службових обов'язків за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я. Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування.
Пунктом 3.11 Порядку №1346 передбачено, що комісія визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків, зазначених у пунктах 3.9, 3.10, 3.11; унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього Порядку, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
Матеріали розслідування не містять належних і допустимих доказів наявності вказаних у п.3.11 Порядку №1346 обставин. Отримавши пояснення потерпілого щодо того, що подія відбулася на території підрозділу, в якому позивач ніс службу, згідно з п.7 Акту №4 не з'ясовано підтвердження таких пояснень із-за сплину тривалого часу. Водночас не спростовано такого факту та безпідставно не враховано для оцінки період перебування позивача в закладі охорони здоров'я. Відповідно до п.10 вказаного акту не встановлено причин нещасного випадку з технічних причин, хоча далі зазначається виключно про особисту необережність потерпілого. Такий висновок здійснений без урахування та спростування пояснень потерілого щодо відсутності на сходах бортиків для уникнення зісковзування, інші вимог щодо охорони праці. Згідно з п.12 Акту №4 перебування позивача в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння не встановлено. Детально дослідивши вказаний акт, суд дійшов висновку про обгрунтованість посилань позивача на неповноту проведеного розслідування, оскільки в ньому не надано оцінки відповідності забезпечення роботодавцем умов з охорони праці, у т.ч. в контексті пояснень потерпілого. Окремі посилання на відсутність можливості з'ясування окремих обставин із-за ліквідації органу, в якому ніс службу позивач, не є обгрунтованими, зважаючи на відсутність зазначень про оцінку документів, якими такий орган керувався для забезпечення умов безпеки та охорони праці, плану приміщення, журналів ознайомлення з охороною праці, кадрові тощо, які діяли на дату події з нещасного випадку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки відповідач не надав доказів наявності обставин згідно з п.3.11 Порядку №1346, неповно провів службове розслідування, не довів, що приймаючи спірні акти діяв в межах та у спосіб, передбачений законодавством України, спірні рішення є протиправними і підлягають скасуванню.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 4 ст.245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, належним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача провести повторне розслідування за фактом нещасного випадку, який стався 18.01.2010 з позивачем, з урахуванням правової позиції суду, викладеної у даному рішенні.
Тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Дотримуючись вказаних вимог суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати, підтверджені квитанцією від 20.10.2020 №7 про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в сумі 2522,40грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати акти від 22.09.2020:
форми Н-5 розслідування нещасного випадку, що стався 18.01.2010 з ОСОБА_1 на посаді слідчого Слідчого відділення Шполянського РВ УМВС України в Черкаській області, відповідно до якого нещасний випадок, що трапився в період проходження служби не пов'язаний з виконанням службових обов'язків;
№4 форми НТ про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався з ОСОБА_1 на посаді слідчого Слідчого відділення Шполянського РВ УМВС України в Черкаській області, відповідно до якого нещасний випадок трапився в період проходження служби та не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Зобов'язати УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18002, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.57; код ЄДРПОУ 08592537) провести повторне розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 18.01.2010 близько 09год. 30хв., внаслідок якого ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) отримав тілесні ушкодження на посаді слідчого Слідчого відділення Шполянського РВ УМВС України в Черкаській області.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18002, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.57; код ЄДРПОУ 08592537) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в розмірі 2522,40грн. (дві тисячі п'ятсот двадцять дві гривні сорок копійок).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя А.М. Бабич
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 17.12.2020.