справа№380/6662/20Р
08 грудня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Карп'як О.О.,
секретар судового засідання Терлецький О.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву керівника Київської обласної прокуратури про роз'яснення рішення суду від 15.10.2020 у справі №380/6662/20 за позовом ОСОБА_1 до П'ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Венедіктової Ірини Валентинівни, керівника Київської обласної прокуратури, Київської обласної прокуратури про визнання протиправними і скасування рішень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
встановив:
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до П'ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Венедіктової Ірини Валентинівни, керівника Київської обласної прокуратури, Київської обласної прокуратури про визнання протиправними і скасування рішень, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/6662/20 від 15.10.2020 позов ОСОБА_1 задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано рішення П'ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №7н від 16.07.2020 "Про неуспішне проходження прокурором атестації" щодо ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора №195к від 27.07.2020, яким ОСОБА_1 звільнено з посади заступника прокурора Київської області та з органів прокуратури на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" з 03.08.2020; поновлено ОСОБА_1 в Київській обласній прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді заступника прокурора Київської області та в органах прокуратури з 04.08.2020; стягнуто з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 04.08.2020 по 15.10.2020 в розмірі 96945,39 грн. без урахування податків, зборів та обов'язкових відрахувань; допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 в Київській обласній прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді заступника прокурора Київської області та в органах прокуратури з 04.08.2020; допущено негайне виконання рішення в частині стягнення з Київської обласної прокуратури середнього заробітку ОСОБА_1 за весь час вимушеного прогулу без утримання податків й інших обов'язкових платежів, у межах суми стягнення за один місяць 40869,14 грн.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 2522,40 грн. сплаченого судового збору; стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора.
В порядку негайного виконання Львівським окружним адміністративним судом було видано виконавчі листи.
Ухвалою від 04.11.2020 заяву позивача про виправлення помилки у виконавчому листі - задоволено; виправлено помилку, допущену при оформленні виконавчого листа №380/6662/20 від 15.10.2020 про поновлення ОСОБА_1 в Київській обласній прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді заступника прокурора Київської області та в органах прокуратури з 04.08.2020, в зазначенні боржника, а саме зазначено та вважається вірним найменування боржника - керівник Київської обласної прокуратури, місце знаходження: 01601, м. Київ, Бульвар Лесі Українки, 27/2, ЄДРПОУ 02909996.
25.11.2020 на адресу суду надійшла заява керівника Київської обласної прокуратури про роз'яснення рішення суду, у якій відповідач просить:
- роз'яснити порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі №380/6662/20 в частині поновлення ОСОБА_1 у Київській обласній прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді заступника прокурора Київської області за відсутності рішень кадрової комісії про успішне проходження ним атестації та Комісії з добору керівного складу органів прокуратури про схвалення призначення ОСОБА_1 на адміністративну посаду.
В обґрунтування заяви вказано, що обов'язок поновлення ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді заступника прокурора Київської області на виконання рішення суду від 15.10.2020 у справі №380/6662/20 покладено на керівника Київської обласної прокуратури. Відповідно до Закону України №113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише в разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться в порядку, передбаченому цим розділом (розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ). Згідно абз. 6 пп.6 п.22 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», призначення на посади, передбачені пп.4-15 ч.1 ст.39 Закону України «Про прокуратуру», здійснюється після відповідного схвалення Комісією з добору керівного складу органів прокуратури, склад і положення про яку затверджується Генеральним прокурором. Тому вважає, що процедуру призначення прокурора на адміністративну посаду здійснюється за умови додержання визначеного законодавцем алгоритму дій, в разі порушення якого така процедура не відповідатиме вимогам чинного законодавства.
Представником позивача 07.12.2020 подано до суду заперечення на заяву керівника Київської обласної прокуратури про роз'яснення судового рішення. Вказує, що доводи і прохальна частина зазначеної заяви свідчать про те, що боржнику зрозуміло судове рішення у справі, однак свідомо ним не виконується. Вважає, що переслідуючи мету умисного невиконання рішення у справі, боржник вдається до умисної підміни понять «поновлення незаконно звільненого працівника» та «переведення на іншу роботу та призначення на адміністративну посаду прокурора», які є двома окремими підставами для заміщення посади публічної служби. У заяві керівник Київської обласної прокуратури посилається на норми Закону №113-ІХ щодо переведення прокурорів та призначення на вакантні адміністративні посади. Позивач вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства посилання боржника на норми пп.6 п.22 Прикінцевих і перехідних положень Закону України №113-ІХ щодо необхідності попереднього схвалення Комісією з добору керівного складу органів прокуратури поновлення незаконно звільненого прокурора, тобто фактичного ревізування судового акту. На відміну від процедури призначення на вакантні посади, процедура та порядок поновлення на посаді незаконно звільненого прокурора на попередній роботі не врегульована Законами України «Про прокуратуру» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», відомчими актами, затвердженими Офісом Генерального прокурора. Тому, застосуванню підлягають відповідні норми КЗпП України (ч.7 ст.235) та Закону України «Про виконавче провадження» (ст.65). Наводить правову позицію Верховного Суду у справі №760/9521/15-ц. Звертає увагу на те, що жоден з відповідачів у заявах по суті справи не вказували про неможливість поновлення позивача без відповідного схвалення Комісії з добору керівного складу органів прокуратури. За результатами розгляду позовної заяви судом постановлено рішення, яке є зрозумілим та таким, що повністю відповідає вимогам ст.242 КАС України. Наведені заявником обґрунтування жодним чином не свідчать про нечіткість, незрозумілість чи двозначність рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі №380/6662/20, про роз'яснення якого наразі ставиться питання. Тому, просить відмовити у задоволенні заяви керівника Київської обласної прокуратури від 29.11.2020 про роз'яснення рішення суду.
В судовому засіданні позивач проти задоволення заяви заперечив.
Заявник та інші учасники справи в судове засідання не з'явились, причин неявки не повідомили, хоч були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду вказаної заяви.
Відповідно до ч.3 ст.254 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Приймаючи до уваги, що неприбуття у судове засідання відповідачів, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що не перешкоджає розгляду заяви, протокольною ухвалою суду постановлено здійснювати розгляд заяви керівника Київської обласної прокуратури про роз'яснення судового рішення без участі осіб, що не з'явились.
Розглянувши заяву керівника Київської обласної прокуратури про роз'яснення судового рішення по суті, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно із частиною 2 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
З'ясовуючи питання про набрання законної сили рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі №380/6662/20 та його виконання, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення у справі №380/6662/20 складено 29.10.2020. В той же час до суду 04.12.2020 надійшла апеляційна скарга на рішення суду від 15.10.2020 у справі №380/6662/20.
Виходячи зі змісту положень 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення у судовому засіданні та визначає, що таке роз'яснення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Вказана норма процесуального закону передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, що перешкоджає його належному виконанню, тобто, роз'яснено може бути судове рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. При цьому, зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Суд звертає увагу, що у заявах про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Тобто, роз'яснюється рішення, прийняте відповідним судом, яке має бути виконане та є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає складності, не змінюючи при цьому суть рішення.
Разом з тим, роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду.
Суд наголошує на тому, що роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення. При цьому, роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.
Така позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 05.04.2018 (справа №826/5824/15).
Верховний Суд в ухвалі від 01.02.2018 (справа № 591/3321/17) зазначив, що незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення адміністративного суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
Вирішуючи питання щодо роз'яснення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі №380/6662/20, суд зазначає, що зі змісту заяви керівника Київської обласної прокуратури про роз'яснення судового рішення вбачається, що відповідачу зрозуміла суть судового рішення, однак не зрозумілий порядок та механізм виконання судового рішення.
Так, у заяві про роз'яснення судового рішення відповідач фактично просить роз'яснити не рішення суду, а порядок його виконання в частині поновлення ОСОБА_1 в Київській обласній прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді заступника прокурора Київської області та в органах прокуратури з 04.08.2020, а відтак у даному випадку не може бути застосовано механізм роз'яснення судового рішення, визначений статтею 254 КАС України.
Щодо покликань заявника на положення абз. 6 пп.6 п.22 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», відповідно до якої тимчасово, до 1 вересня 2021 року призначення на посади, передбачені пунктами 4-15 частини першої статті 39 Закону України "Про прокуратуру", здійснюється після відповідного схвалення Комісією з добору керівного складу органів прокуратури, склад і положення про яку затверджуються Генеральним прокурором.
На відміну від процедури призначення на вакантні посади, процедура поновлення на посаді прокурора на виконання рішення суду не врегульована Законом України «Про прокуратуру» чи Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».
Частиною 1 статті 235 Кодексу законів про працю України прямо передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Оскільки за результатами розгляду справи №380/6662/20 судом встановлено, що позивача було протиправно звільнено з посади заступника прокурора Київської області та з органів прокуратури на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" з 03.08.2020, суд дійшов висновку, що позивач підлягає поновленню в Київській обласній прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді заступника прокурора Київської області та в органах прокуратури з 04.08.2020.
Відповідно до ст.65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Отже, наявні обставини справи свідчать про те, що відповідачу зрозуміло судове рішення у справі №380/6662/20, в той же час питання, що зазначені у заяві відповідача про роз'яснення судового рішення, стосуються виключно порядку виконання судового рішення.
Відтак, суд вважає, що незрозумілість стороною по справі порядку та механізму виконання судового рішення виключає можливість його роз'яснення в порядку статті 254 КАС України.
В розумінні статті 254 КАС України, у порядку якої і подано розглядувану заяву про роз'яснення судового рішення, передбачено порядок роз'яснення судового рішення, а не роз'яснення порядку його виконання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви керівника Київської обласної прокуратури від 25.11.2020 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі №380/6662/20 в частині, що стосується поновлення ОСОБА_1 у Київській обласній прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді заступника прокурора Київської області, слід відмовити, у зв'язку з відсутністю підстав для роз'яснення судового рішення.
Керуючись статтями 248, 254, 256, 294, 295 КАС України, -
ухвалив:
У задоволенні заяви керівника Київської обласної прокуратури про роз'яснення рішення суду у справі №380/6662/20 від 15.10.2020 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністрований суд.
Повне судове рішення складено 17.12.2020.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна