вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1964/20
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Київські регіональні електромережі” (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б)
до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 346494,68 грн. вартості необлікованої електричної енергії,
секретар судового засідання: Павлюк В.Г.
представники сторін:
від позивача: Безштанько В.В. (довіреність № 305 від 20.07.2020 р.; свідоцтво адвоката № 8138/10 від 18.07.2019 р.);
від відповідача: Кучинський О.А. (довіреність № 68/6/12/ю від 05.01.2020 р.).
Обставини справи:
Приватне акціонерне товариство “Київобленерго” (далі - ПрАТ «Київобленерго», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про стягнення 346494,68 грн. вартості необлікованої електричної енергії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 р., та зазначає про встановлення перевіркою позивача відсутності струму у вторинних колах трансформаторів струму фази «А», «В», пошкодження трансформаторів струму внаслідок перегріву обладнання, недообліку енергії, який склав 66%, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 346494,68 грн. вартості необлікованої електроенергії, а також 5197,42 грн. судового збору.
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.08.2020 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.09.2020 р.
Підготовче засідання відкладалось.
18.09.2020 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 18.09.2020 р. (вх. № 19872/20 від 18.09.2020 р.), в якій позивач повідомляє, що у відповідності до рішення річних загальних зборів акціонерів Товариства від 21.08.2020 р. Приватне акціонерне товариство “Київобленерго” перейменоване у Приватне акціонерне товариство “ДТЕК Київські регіональні електромережі”. З 03.09.2020 р. до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб внесено зміни в найменуванні товариства на ПрАТ “ДТЕК Київські регіональні електромережі”.
21.09.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив № 1013 від 21.09.2020 р. (вх. № 19910/20 від 21.09.2020 р.), в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Відповідач зазначає, що позивачем не доведено факту порушення Військовою частиною НОМЕР_1 , як споживачем послуг з постачання електроенергії, Правил користування електричною енергією, яке призвело до використання необлікованої електричної енергії, оскільки об'єкт перевірки на момент технічної перевірки на території Військової частини НОМЕР_1 , не знаходився у власності даної військової частини. До того ж, відповідач зазначає, що позивачем неправильно проведено розрахунок вартості необлікованої електричної енергії, зважаючи на те, що Військова частина НОМЕР_1 не вчиняла дії, які б призвели до недообліку спожитої електричної енергії.
12.10.2020 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 08.10.2020 р. (вх. № 22034/20 від 12.10.2020 р.), в якій позивач просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, зазначаючи, що відповідно до акту № 579877 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, встановлених на ньому, від 19.09.2017 р. та акту № 186728 контрольного огляду засобів обліку електричної енергії від 19.09.2017 р., засіб обліку та пломби були передані відповідачу на відповідальне збереження. Відтак, позивач не погоджується з позицією відповідача щодо недоведеності факту порушення, зафіксованого актом № К039664 від 20.07.2018 р., з боку Військової частини НОМЕР_1 .
У судовому засіданні 09.11.2020 р. представник відповідача клопотав про долучення до матеріалів справи розрахунку обсягів спожитої електроенергії Військовою частиною НОМЕР_1 за 2019-2020 р.р., у зв'язку з чим судом було роз'яснено представникові відповідача порядок подання письмових клопотань та документів до суду. Представник позивача зауважував, що зазначений розрахунок не має відношення до предмету спору у даній справі, в якій позивач просить стягнути з відповідача вартість необлікованої у 2018 році електроенергії.
У судовому засіданні 09.11.2020 р. представники позивача та відповідача заявили суду про подання всіх наявних у сторін доказів, що мають значення для вирішення спору.
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.11.2020 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.12.2020 р.
У судовому засіданні 03.12.2020 р. представник позивача позовні вимоги підтримував у повному обсязі, з підстав, викладених у позові, та зазначав про те, що відповідач не повідомляв позивача про можливе перевантаження електромереж, яке, ймовірно, могло призвести до пошкодження трансформаторів; представник відповідача проти позову заперечував та зазначав, що Військова частина НОМЕР_1 належним чином виконує, зокрема, вимоги п. 5.5.5 ПРРЕЕ. При цьому, на переконання відповідача, позивачем не доведено наявності зі сторони відповідача протиправних діянь в частині виконання встановлених законодавством завдань, а в матеріалах справи відсутні докази наявності складу правопорушення, а саме - в чому полягає діяння військової частини, яке призвело до недообліку електричної енергії, у зв'язку з чим заявлені позивачем у позові вимоги щодо порушення ПРРЕЕ на об'єкті Військової частини НОМЕР_1 є необґрунтованими.
У судовому засіданні 03.12.2020 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Як слідує з позову, електропостачання об'єктів Військової частини НОМЕР_1 здійснювалося на підставі договору про постачання електричної енергії № 488 від 09.02.2005 р.
20.07.2018 р. уповноваженими представниками ПрАТ «Київобленерго» (на даний час - ПрАТ “ДТЕК Київські регіональні електромережі”) на об'єкті Військової частини НОМЕР_1 за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Залізне, ВМ 24/1, на ТП 25 було виявлено факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме - під час технічної перевірки було виявлено відсутність струму у вторинних колах трансформаторів струму фази «А», «В», трансформатори струму пошкоджені внаслідок перегріву обладнання, недооблік електричної енергії склав 66%.
За результатом проведеної перевірки, у відповідності до п. 8.2.5 ПРРЕЕ, ПрАТ «Київобленерго», за участі представника Військової частини НОМЕР_1 , чергового по вахті Савенчука В.О., який допустив представників позивача до перевірки, був складений акт про порушення № К039664 від 20.07.2018 р.
28.08.2018 р. позивачем було проведено засідання комісії з розгляду акту про порушення № К039664 від 20.07.2018 р., в присутності представника відповідача, оформлене протоколом № 226 від 28.08.2018 р., за результатами проведення якого вирішено, що акт підлягає розрахунку згідно п. 8.2.4, п. 5.5.5 ПРРЕ, п. 2.1.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України № 562 від 04.05.2006 р.
Відповідно до розрахунку позивача, здійсненого на підставі п. 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 р., відповідачу за період порушення з 19.01.2018 р. по 20.07.2018 р. було нараховано обсяг вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил, на загальну суму 346494,68 грн.
Однак, зазначену суму відповідачем не сплачено, у зв'язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на таке.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Як визначено преамбулою Закону України “Про ринок електричної енергії”, його норми визначають правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулюють відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Відповідно до ч. 6 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Частиною 3 ст. 58 Закону встановлено, що споживач зобов'язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
У силу приписів ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несанкціоноване втручання в роботу об'єктів електроенергетики тощо.
Як визначено п. 84 ч. 1 ст. 1 Закону, споживачем є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Поряд з цим, взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 р. № 312 (далі - Правила, ПРРЕЕ).
Як визначено в п. 1.1.1 Правил, вони регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами; учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Відповідно до п 2.3.4 ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
У силу пп.пп. 5, 6, 10, 22, 25 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; утримувати власні мережі у стані, що відповідає вимогам нормативних документів; оперативно повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки та охорони праці, електропостачальника та оператора системи, а також тих учасників роздрібного ринку, які зареєструвались в адміністратора комерційного обліку як постачальники послуг комерційного обліку, відповідно до їх повноважень про: порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів комерційного обліку, що належать споживачу за ознакою права власності (користування) або встановлені на території споживача; порушення, які пов'язані з відключенням ліній живлення, пошкодженням основного устаткування, ураженням електричним струмом людей і тварин, а також пожежі, викликані несправністю електроустановок споживача або електроустановок, розташованих на території споживача; порушення умов використання договірного обсягу споживання електричної енергії, графіків обмеження споживання електричної енергії, обмеження споживання електричної потужності, аварійних відключень споживачів електричної енергії, спеціальних графіків аварійних відключень; виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Пунктом 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.
Згідно з пунктом 8.2.5 Правил, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Відповідно до п. 8.2.6 Правил, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Як визначено відповідним пунктом, комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи; споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення; рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі, що передбачено вказаним пунктом Правил, зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії, як визначено п. 8.2.7 Правил, оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії; спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.
Отже, Правила встановлюють судовий порядок вирішення питань, що виникли між сторонами, у т.ч. при складенні акта про порушення та визначенні розміру сум, належних до сплати.
Поряд з цим, пунктом 2.1.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 р. (що діяла на момент розгляду акту про порушення) визначено, що Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, як пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).
Пунктом 2.5 Методики передбачено, що в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт x год) визначається за формулою: W доб = Р x tдоб х Кв.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідач, заперечуючи проти даного позову, посилався на те, що об'єкт технічної перевірки, що відбулась 20.07.2018 р. на території Військової частини НОМЕР_1 , не знаходиться у власності останньої та що інформацію про ймовірне порушення Військова частина НОМЕР_1 дізналася у день перевірки. Саме тому були відсутні звернення відповідача до позивача щодо пошкодження обладнання чи несправності в його роботі. Окрім того, позивачем не доведено вчинення саме відповідачем будь-якого протиправного діяння чи невиконання встановлених законодавством України зобов'язань, що призвело до ймовірного зафіксованого правопорушення. Таким чином, на переконання відповідача, твердження позивача про факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії на об'єкті Військової частини НОМЕР_1 , а саме - засобах вимірювальної техніки, і вчинення його в результаті дій чи бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , не обґрунтоване.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, представниками ПрАТ «Київобленерго» та Військової частини НОМЕР_1 19.09.2017 р. було підписано акт № 579877 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку (тип приладу - лічильник НІК 2301 АК1 № 0044988) та пломб, встановлених на ньому. У зазначеному акті вказано, що споживач підтверджує відсутність порушення ізоляції ввідного ізольованого проводу (кабелю) перед лічильником, вторинних кіл обліку (розрізи, проколи, дефекти ізоляції, з'єднання, скрутки, спайки, переломи інше), прокладених як відкритим, так і прихованим способом, а також те, що перед лічильником прихованих відгалужень електропроводки не існує. Споживач зобов'язується забезпечити збереження елементів обліку та цілісність пломб, встановлених на ньому разом з пломбувальним матеріалом, цілісність ізоляції ізольованого ввідного проводу (кабелю) перед лічильником, вторинних кіл обліку, незмінність фазування лічильника, трансформаторів струму, не порушувати кріплення елементів обліку та обмежень доступу до струмовідних частин, забезпечити цілісність шафи обліку на предмет відсутності отворів, не передбачених заводом-виробником.
Також 19.09.2017 р. представниками ПрАТ «Київобленерго» та Військової частини НОМЕР_1 було підписано акт № 186728 контрольного огляду засобів обліку електричної енергії, в якому було зазначено про прострочення терміну повірки Т/С, пошкодження вторинних кіл (ізоляції) та перебування точки обліку на балансі КОЕ (Київобленерго).
Отже, відповідно до акту № 579877 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, встановлених на ньому, від 19.09.2017 р. та акту № 186728 контрольного огляду засобів обліку електричної енергії від 19.09.2017 р. засіб обліку та пломби були передані позивачем відповідачу на відповідальне збереження.
Слід зазначити, що відповідно до п.п. 9 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання.
Однак, 20.07.2018 р. уповноваженими представниками позивача було складено акт № 383055 технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії на об'єкті відповідача за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Залізне, ВМ 24/1, на ТП 25, якою було встановлено пошкодження ізоляції вторинних кіл трансформатора, з огляду на що «Т/С Фа, Фв не працює». За висновками даного акту складено акт порушення ПРЕЕ, облік електричної енергії відновлено, встановлено, що недооблік електроенергії склав 66%.
При цьому, жодних звернень споживача щодо пошкодження обладнання та виявлення несправності в його роботі матеріали справи не містять.
З урахуванням зазначеного, ПрАТ «Київобленерго» було складено акт порушення № К039664 від 20.07.2018 р., за яким було встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Залізне, ВМ 24/1, порушив правила ПРРЕЕ (п. 5.5.5, п. 8.2.4), оскільки під час технічної перевірки виявлено відсутність струму у вторинних колах трансформаторів струму фази «А», «В»; трансформатори струму пошкоджені внаслідок перегріву обладнання; недооблік електричної енергії склав 66%.
З наданих представником позивача у засіданнях суду пояснень слідує, що саме пошкодження трансформаторів струму та відсутність струму у вторинних колах трансформаторів струму фаз «А» та «В», а не пошкодження вторинних кіл (ізоляції), про яке зазначалося в акті контрольного огляду засобів обліку № 186728 від 19.09.2017 р., спричинило недооблік електричної енергії в розмірі 66%.
Зазначена обставина відповідачем не спростована.
З огляду на виявлені порушення, ПрАТ «Київобленерго», на підставі умов Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 р., було визначено обсяг вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил, на загальну суму 346494,68 грн.
Поряд з цим, суд зауважує, що відповідачем не спростовано факту споживання ним необлікованої електричної енергії на зазначену вище суму, а рішення позивача по розгляду акту № К039664 від 20.07.2018 р. про порушення Правил користування електроенергією у споживача, оформленого протоколом № 226 від 28.08.2018 р., не скасоване та не оскаржувалося відповідачем.
Також суд констатує, що будь-яких доказів, які б спростовували наведені вище обставини, до матеріалів справи не надано.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Київські регіональні електромережі” до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення 346494,68 грн. вартості необлікованої електричної енергії.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи документів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (08606, Київська обл., м. Васильків, код НОМЕР_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Київські регіональні електромережі” (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, код 23243188) 346494 (триста сорок шість тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 68 коп. вартості необлікованої електричної енергії, 5197 (п'ять тисяч сто дев'яносто сім) грн. 42 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 16.12.2020 р.
Суддя В.М. Бабкіна