вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2777/20
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Київська обласна енергопостачальна компанія” (Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо аграрна компанія “Нова технологія” (Київська обл., Яготинський район, с. Засупоївка)
про стягнення 131043,09 грн
без виклику учасників процесу
Товариство з обмеженою відповідальністю “Київська обласна енергопостачальна компанія” (далі - позивач) подало до суду позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо аграрна компанія “Нова технологія” (далі - відповідач) 131043,09 грн, з яких 118446,78 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію, 8671,05 грн - пені, 1761,82 грн - 3% річних, 2163,44 грн - інфляційних нарахувань.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов'язань відповідно до договору №420028037 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019.
Ухвалою від 28.09.2020 Господарський суд Київської області залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Київська обласна енергопостачальна компанія” б/н від 18.09.2020 без руху, у зв'язку з недотриманням на момент подання позовної заяви вимог ч. 1 ст. 172 ГПК України.
09.10.2020 адресу Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Київська обласна енергопостачальна компанія” надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви б/н від 06.10.2020.
Ухвалою від 15.10.2020 Господарський суд Київської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у даній справі, справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів відправки копії відзиву позивачу у строк, передбачений ч. 1 ст. 251 ГПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву та доказів відправки копії відповіді на відзив відповідачу у строк, визначений судом згідно з вимог ч. 4 ст. 166 ГПК України, - до 16.11.2020 (включно), а відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 27.11.2020 (включно).
Копія відповідної ухвали отримана позивачем - 20.10.2020, відповідачем - 27.10.2020, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень № 0103273987553, 0103273987286.
Відповідач у даній справі відзиву по суті позовних вимог у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, а також до прийняття рішення у справі не надав; з заявою про поновлення строку, встановленого для подання відзиву, відповідач до суду не звертався.
У відповідності до ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
З огляду на зазначене, у відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.
У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
Позивач у даній справі - ТОВ “Київська обласна енергопостачальна компанія” отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №429 від 14.06.2018.
У поданій заяві позивач зазначає, що між ним та відповідачем укладено договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №420017004 від 01.01.2019 шляхом приєднання.
При цьому, як стверджує позивач, відповідач до такого договору приєднався шляхом фактичного споживання електричної енергії та здійснення оплати виставлених рахунків.
У відповідності до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Спеціальним законом, який регулює правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище є Закон України “Про ринок електричної енергії” (далі - Закон).
Вказаним Законом, зважаючи на сферу його дії, врегульовані спірні відносини сторін, враховуючи момент їх виникнення та правову природу.
Так, відповідно до пп.30,67,68,84 ч.1 ст. 1 вказаного Закону, у вказаному Законі терміни вживаються у такому значенні:
- електропостачальник - суб'єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу;
- споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;
- постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов'язання щодо надання універсальної послуги;
- постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії.
Згідно п. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону визначено, що під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб'єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб'єктів господарювання.
Відповідно до вказаного пункту, з метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме:
- суб'єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов'язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії;
- упродовж двох років (у редакції Закону, чинній на момент виникнення спірних відносин) з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб'єкт господарювання;
- фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Отже, відповідна норма містить перелік дій, які є підтвердженням волевиявлення споживача на приєднання до умов договору постачання універсальних послуг: підписання заяви про приєднання, оплата рахунку та/або факт споживання електричної енергії.
Крім того, взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначаються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі - Правила).
Як визначено п. 2 вказаної постанови, якою затверджено Правила, укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Відповідно до п.1.1.2 Правил, договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг.
Згідно п.1.2.15 Правил, укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
Цим пунктом визначено, що для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач підписав заяву про приєднання до договору шляхом фактичного споживання електричної енергії та здійснення часткової оплати виставлених рахунків.
Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами, з урахуванням статей 633,634,641,642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщено на офіційному веб-сайті ТОВ “Київська обласна енергопостачальна компанія” за посиланням: http://kоес.соm.uа/раgе?rооt=18&іd=19 (текст публічного договору про постачання електричної енергії з додатками додано до позовної заяви).
За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору).
Згідно п. 2.3 договору, обсяг проданої споживачу електроенергії визначається оператором системи розподілу (далі - ОСР) та для споживачів, які не є побутовими (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/ акта приймання-передачі електричної енергії.
Між тим, в п. 2.4 договору визначено, що точки комерційного обліку, в яких відбувається зміна власника електричної енергії, визначаються у договорі споживача з ОСР, а присвоєні для них ЕІС-коди вказуються в заяві-приєднання, яка є додатком № 1 до цього договору.
Як визначено п. 5.1 договору, споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 3 до цього договору.
У відповідності до п. 5.2 договору, спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.8. договору).
В силу п. 5.10 договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені у рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Відповідно до п. 5.11 договору, у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені; пеня нараховується за кожен день прострочення оплати за цим договором; споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Згідно до п. 6.2 договору споживач зобов'язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
Як визначено п. 13.1 договору, договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання але не раніше дати, наведеній в комерційній пропозиції. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднання.
Так, у комерційній пропозиції “Універсал”, визначено наступні умови: порядок оплати: 100% вартості договірного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період - повинна бути оплачена до дати початку розрахункового періоду; остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію; розмір пені - подвійна облікова ставка НБУ за весь час прострочення; рахунок на попередню оплату надається постачальником споживачу до дати початку відповідного розрахункового періоду, а рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) - не пізніше п'ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду.
24.09.2019 сторонами підписано додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії, яка відповідно до п. 7 є його невід'ємною частиною.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав належним чином у відповідності до умов договору, позивачем за період з січня 2019 року по квітень 2020 року поставлено споживачу електричну енергію на загальну суму 937422, 78 грн, на оплату якої виставлені рахунки: від 23.01.2019 № 8596104813 за січень 2019 на суму 117745, 19 грн (кінцева дата сплати 30.01.2019), від 25.02.2019 № 8793293716 за лютий 2019 на суму 119919, 46 грн (кінцева дата сплати 25.02.2019), від 18.03.2019 № 8794333198 за березень 2019 на суму 80782, 56 грн (кінцева дата сплати 25.03.2019), від 18.04.2019 № 8893907173 за квітень 2019 на суму 55416, 40 грн (кінцева дата сплати 24.04.2019), від 29.05.2019 № 8797095547 за травень 2019 на суму 28158, 80 грн (кінцева дата сплати 05.06.2019), від 18.06.2019 № 6012760101 за червень 2019 на суму 23342, 06 грн (кінцева дата сплати 25.06.2019), від 18.07.2019 № 8946072801 за липень 2019 на суму 25802, 74 грн (кінцева дата сплати 25.07.2019), від 19.08.2019 № 8996663129 за серпень 2019 на суму 24114, 64 грн (кінцева дата сплати 27.08.2019), від 18.09.2019 № 8948625861 за вересень 2019 на суму 21458, 00 грн (кінцева дата сплати 25.09.2019), від 31.10.2019 № 6086099998 за жовтень 2019 на суму 49133, 72 грн (кінцева дата сплати 08.11.2019), від 30.11.2019 № 6017886067 за листопад 2019 на суму 66156, 85 грн (кінцева дата сплати 06.12.2019), від 31.12.2019 № 6166435302 за грудень 2019 на суму 85548, 59 грн (кінцева дата сплати 09.01.2020), від 13.02.2020 № 6118952909 за січень 2020 на суму 89534, 93 грн (кінцева дата сплати 20.02.2020), від 29.02.2020 № 6217109195 за лютий 2020 на суму 84176, 47 грн (кінцева дата сплати 06.03.2020), від 07.04.2020 № 6119905633 за березень 2020 на суму 37269, 58 грн (кінцева дата сплати 07.04.2020), від 08.05.2020 № 6022605361 за квітень 2020 на суму 27862, 79 грн (кінцева дата сплати 08.05.2020).
Факт отримання відповідачем таких рахунків, підтверджується тим, що останнім здійснено часткове погашення таких рахунків з посиланням на їх номери та дати.
Судом досліджено довідку ПрАТ “ДТЕК Київські регіональні електромережі” № 8114 від 12.10.2020, відповідно до змісту якого останній повідомляє позивача про обсяг розподіленої електричної енергії за період січень 2019 року - вересень 2020 року для потреб споживача (відповідача).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено оплату електричної енергії, поставленої у період січня 2019 року по квітень 2020 року у розмірі 778182, 02 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи.
Борг відповідача за відповідний період становить 118446, 78 грн, протилежного суду не доведено, доказів повної оплати до суду не подано.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача вартості електричної енергії, яка, спожита відповідачем за період з січня 2019 року по квітень 2020 року, а також застосування до нього відповідальності за порушення відповідного зобов'язання у вигляді пені, втрат від інфляції та трьох процентів річних.
Так, укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як визначено ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Приєднавшись до договору, відповідач (споживач) взяв на себе зобов'язання, визначені договором з урахуванням комерційної пропозиції “Універсал”, у т.ч. здійснювати оплату вартості електричної енергії у встановлений строк.
Як визначено ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідною нормою встановлено, що: окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу; особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії"; відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
В силу ч.1 ст. 276 ГК України, загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін.
Відповідно до ч.ч.6,7,8,9 ст.276 ГК України: розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору, який може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів; у разі якщо абонент має власне енергоджерело і відпускає енергію в мережі енергопостачальника, допускаються розрахунки за сальдо взаємно одержаної енергії; особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Пунктом 4.14 Правил визначено, що платіжний документ формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу; платіжні документи надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно.
Як визначено відповідним пунктом Правил, платіжні документи на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на веб-сайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв'язком, поштовим зв'язком, кур'єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів оплати рахунків у розмірі 118446,78 грн за спожиту електричну енергію не надав, доводи позивача не спростував.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 118446,78 грн основного боргу.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 8671, 05 грн пені за період з 31.01.2019 по 31.08.2020.
В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч. 1 ст.230 ГК України).
Згідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до чч. 2, 3 вказаної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як передбачено ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналогічне обмеження щодо розміру пені встановлено також ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Встановлений у договорі, з урахуванням комерційної пропозиції “Універсал”, розмір пені не перевищує максимального розміру, встановленого відповідною нормою - подвійна облікова ставка НБУ.
Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору та здійснених відповідачем оплат, в межах розрахунку позивача, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 8647, 36грн. У задоволенні позову в частині стягнення 23, 69 грн пені суд відмовляє.
Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1761, 82 грн - 3% річних за період з з 31.01.2019 по 31.08.2020 та 2163, 44 грн втрат від інфляції за період з 31.01.2019 по 30.06.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок 3 % річних, господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення 3% річних у розмірі 1756, 89 грн, а у задоволенні позову в частині стягнення 48,82 грн - 3% річних у задоволенні позову суд відмовляє.
Розмір втрат від інфляції розрахований арифметично вірно та у відповідності до чинного законодавства та підлягає задоволенню у заявленому розмірі - 2163,44 грн.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 131014, 47 грн, з яких: 118446,78 грн - основний борг, 8647, 36 грн пеня, 1756, 89 грн - 3 % річних, 2163,44 грн інфляційні нарахування.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті позову судовим збором підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача частково - пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2101, 54 грн.
Керуючись ст.ст. 74-79, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, господарський суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Київська обласна енергопостачальна компанія” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо аграрна компанія “Нова технологія” про стягнення 131043,09 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо аграрна компанія “Нова технологія” (ідентифікаційний код 35088581; 07714, Київська обл., Яготинський р-н, с. Засупоївка, вул. Польова, буд. 41) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Київська обласна енергопостачальна компанія” (ідентифікаційний код 42094646; 08132, Київська обл., Києво - Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 8-В) 131014, 17 грн (сто тридцять одну тисячу чотирнадцять гривень сімнадцять коп), з яких 118446,78 грн (сто вісімнадцять тисяч чотириста сорок шість гривень сімдесят вісім коп) основного боргу, 8647, 36 грн (вісім тисяч шістсот сорок сім гривень тридцять шість коп) пені, 1756, 89 грн (одну тисячу сімсот п'ятдесят шість грн вісімдесят дев'ять коп) - 3 % річних, 2163,44 грн (дві тисячі сто шістдесят три гривні сорок чотири коп) інфляційних нарахувань та 2101, 54 грн судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/)
Суддя В.М. Антонова