ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.12.2020Справа № 910/15704/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 633348,30 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Приватне акціонерне товариство "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 633348,30 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем термінів доставки вантажу, які визначені Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, що стало підставою для нарахування позивачем штрафу в розмірі 633348,30 грн.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.11.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/15704/20, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
27.11.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов та заява про зменшення штрафу на 50% до 316674,15 грн.
У поданому відзиві на позов відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що за повідомленням "Одеської дирекції залізничних перевезень" регіональної філії "Одеська залізниця" AT "Українська залізниця" усі вагони з вантажем були доставлені до станції призначення з простроченням не з вини залізниці, а через не прийом даного вантажу Чорноморськ-Порт.
27.11.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив та на заяву про зменшення штрафу.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
Протягом січня 2020 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" до станції призначення - Чорноморськ-Порт (відправник - Приватне акціонерне товариство "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА") здійснено перевезення вантажів, одержувачем яких є ЧФ ДП "АМПУ" згідно залізничних накладних: №53253837, №53254207, №53254249, №53254256, №53254264, №53254272, №53254280, №53254298, №53254306, №53254314, №53254322, №53254371, №53269288, №53270146, №53293353, №53340964.
Позовні вимоги мотивовані тим, що перевезення вантажу за вказаними вище накладними здійснено відповідачем з порушенням визначених Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, у зв'язку з чим мало місце порушення відповідачем вимог п. 41 Статуту.
Оскільки відповідач допустив порушення вимог Статуту залізниць України та Правил обчислення термінів доставки вантажу, позивачем нарахований штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 633348,30 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно із ч. 6 ст. 306 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).
Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено, також ч. 2 ст. 307 ГК України.
Як підтверджено матеріалами справи, у січні 2020 року Акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" зі станції Маріуполь-Сортувальний до станції призначення - Чорноморськ-Порт (відправник - ПрАТ "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА") здійснено перевезення вантажу згідно із залізничних накладних №53253837, №53254207, №53254249, №53254256, №53254264, №53254272, №53254280, №53254298, №53254306, №53254314, №53254322, №53254371, №53269288, №53270146, №53293353, №53340964.
Згідно пунктів 22, 23 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Відповідно до пункту 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з ст. 133 Статуту, передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
На залізничній накладній одержувачем ЧФ ДП "АМПУ" здійснено переуступний підпис про надання відправнику - ПрАТ "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА") права на пред'явлення до перевізника позову.
Згідно пункту 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотонажних контейнерах, терміни доставки вантажу обчислюються виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км відповідно.
Відповідно до пункту 1.2 Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
Згідно із п. 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Відповідно до пункту 2.9 Правил про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.
Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (пункт 2.10. Правил).
Відповідно до статті 116 Статуту залізниць за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
- 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
- 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
- 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
У інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012, за наслідком аналізу наведених вище норм законодавства, додатково зазначено, що нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Згідно п. 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
Як підтверджується календарними штемпелями на накладних, відповідачем доставлено позивачу вантаж із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного пунктом 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що у відповідності до пункту 116 Статуту та пункту 1.1. Правил є підставою для застосування до відповідача як перевізника відповідальності у вигляді штрафу.
Так, за залізничними накладними №53253837, №53254207, №53254249, №53254256, №53254264, №53254272, №53254280, №53254298, №53254306, №53254314, №53254322, №53254371 згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 07.01.2020. Вантаж доставлений залізницею та отриманий одержувачем 23.01.2020, що підтверджується відмітками в графах 51-52 залізничної накладної. Відстань - 978 км; дата початку строку доставки - 08.01.2020 о 00:00; норма доставки - 6 діб. Отже, граничним терміном доставки вантажу з урахуванням відстані перевезення є 13.01.2020.
За залізничною накладною №53270146 згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 09.01.2020. Вантаж доставлений залізницею та отриманий одержувачем 23.01.2020, що підтверджується відмітками в графах 51-52 залізничної накладної. Відстань - 978 км; дата початку строку доставки 10.01.2020 о 00:00; норма доставки - 6 діб. Отже, граничним терміном доставки вантажу з урахуванням відстані перевезення є 15.01.2020.
За залізничною накладною №53269288 згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 09.01.2020. Вантаж доставлений залізницею та отриманий одержувачем 24.01.2020, що підтверджується відмітками в графах 51-52 залізничної накладної. Дата початку строку доставки 10.01.2020 о 00:00; Відстань - 978 км; дата початку строку доставки 10.01.2020 о 00:00; норма доставки - 6 діб. Отже, граничним терміном доставки вантажу з урахуванням відстані перевезення є 15.01.2020.
За залізничною накладною №53293353 згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 11.01.2020. Вантаж доставлений залізницею та отриманий одержувачем 23.01.2020, що підтверджується відмітками в графах 51-52 залізничної накладної. Дата початку строку доставки 12.01.2020 о 00:00; Відстань - 978 км; дата початку строку доставки 12.01.2020 о 00:00; норма доставки - 6 діб. Отже, граничним терміном доставки вантажу з урахуванням відстані перевезення є 17.01.2020.
За залізничною накладною №53340964 згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 15.01.2020. Вантаж доставлений залізницею та отриманий одержувачем 25.01.2020, що підтверджується відмітками в графах 51-52 залізничної накладної. Дата початку строку доставки 16.01.2020 о 00:00; Відстань - 978 км; дата початку строку доставки 16.01.2020 о 00:00; норма доставки - 6 діб. Отже, граничним терміном доставки вантажу з урахуванням відстані перевезення є 21.01.2020.
Порушення відповідачем строку доставки вантажу за залізничними накладними №53253837, №53254207, №53254249, №53254256, №53254264, №53254272, №53254280, №53254298, №53254306, №53254314, №53254322, №53254371 на 9 діб (більше ніж на 96 годин), у відповідності до ст.116 Статуту є підставою для нарахування штрафу у розмірі 30% від суми провізної плати.
Порушення відповідачем строку доставки вантажу за залізничною накладною №53269288 на 8 діб (більше ніж на 96 годин), у відповідності до ст.116 Статуту є підставою для нарахування штрафу у розмірі 30% від суми провізної плати.
Порушення відповідачем строку доставки вантажу за залізничною накладною №53270146 на 7 діб (більше ніж на 96 годин), у відповідності до ст.116 Статуту є підставою для нарахування штрафу у розмірі 30% від суми провізної плати.
Порушення відповідачем строку доставки вантажу за залізничною накладною №53293353 на 5 діб (більше ніж на 96 годин), у відповідності до ст.116 Статуту є підставою для нарахування штрафу у розмірі 30% від суми провізної плати.
Порушення відповідачем строку доставки вантажу за залізничною накладною №53340964 на 3 доби (більше ніж на 72 години), у відповідності до ст.116 Статуту є підставою для нарахування штрафу у розмірі 20% від суми провізної плати.
Відповідно до розрахунку позивача загальна сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу становить 633348,30 грн.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Розрахунок штрафу за несвоєчасну доставку вантажу є обґрунтованим, арифметично правильним та відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідачем заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку штрафу не наведено.
У своєму відзиві відповідач наголосив лише на відсутності його вини у простроченні доставки. Однак, суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача, оскільки на залізничній накладній не проставлені відмітки про причини затримки вантажу, які дають право відповідачу на збільшення терміну доставки та тривалість цієї затримки, що вказує на відсутність поважних причин прострочення термінів доставки вантажу.
Жодних доказів в підтвердження викладених у відзиві посилань на те, що прострочення перевезення вантажу було здійснене не з вини залізниці, відповідач суду не надав. Вказані твердження обґрунтовані лише повідомленням структурного підрозділу відповідача, яке взагалі не було надано відповідачем у матеріали справи.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 633348,30 грн штрафу.
Відповідачем подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій за несвоєчасну доставку вантажу на 50% до 316674,15 грн.
У клопотанні про зменшення штрафних санкцій відповідач посилається на те, що позивачем не надано доказів спричинення йому шкоди внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань, а заявлена до стягнення сума штрафу не є співрозмірною із можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання. Також відповідач зазначає, що з січня 2019 року АТ "Українська залізниця" позбавлена пільг зі сплати земельного податку. Крім того, відповідач посилається на те, що зупинка регулярних пасажирських перевезень залізницею з метою запобігання коронавірусної хвороби призвела до неотримання значних доходів.
Положенням ст.233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов'язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.
Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов'язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.
На відповідача покладається обов'язок довести винятковість конкретного випадку та надати відповідні докази на підтвердження цього.
У постанові від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19 Верховним Судом зазначено, що висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).
Оцінюючи наведені заявником доводи щодо наявності підстав для зменшення штрафу, суд зазначає, що Акціонерне товариство "Українська залізниця" є стратегічно важливим підприємством залізничного транспорту, яке здійснює вантажні, пасажирські перевезення, а також перевезення військових пасажирів та перевезення військових вантажів в зону операції об'єднаних сил. В той же час, суд вважає обґрунтованими посилання відповідача на те, що стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" значних сум штрафів загрожує стратегічно важливому товариству зривом плану пасажирських та вантажних перевезень, ремонту рухомого складу та верхньої будови колії на залізницях України, що у свою чергу може призвести до масштабних та незворотних негативних наслідків для держави.
Судом взято до уваги добросовісну поведінку відповідача (зобов'язання з перевезення вантажу залізницею виконано в повному обсязі).
З наданого відповідачем у матеріали справи проміжного скороченого консолідованого звіт про фінансові результати АТ "Українська залізниця" станом на 30.06.2020, збитки відповідача від господарської діяльності за 6 місяців 2020 року становлять 8792015 тис. грн. Наведене підтверджує доводи відповідача про збитковість АТ "Українська залізниця".
Судом враховано, що згідно із звітом ПрАТ "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" про фінансові результати за 6 місяців збиток позивача за 6 місяців 2020 року становить 1721754 тис. грн.
Разом з тим, надаючи оцінку фінансовому стану обох сторін, суд зазначає, що неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Таким чином, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Враховуючи вказані вище обставини, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, враховуючи те, що Акціонерне товариство "Українська залізниця" є стратегічно важливим підприємством залізничного транспорту, ураховуючи фінансовий стан обох сторін, враховуючи, що заявлена до стягнення сума штрафу не є співрозмірною із можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання, керуючись положеннями ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафних санкцій (штрафу), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача до 50%., що ставить 316674,15 грн.
З урахуванням наведеного, заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафу суд вважає за можливе задовольнити.
З огляду на вище наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд задовольняє позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 316674,15 грн.
Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У відповідності до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано у матеріали справи: додаткову угоду №196 від 02.10.2020 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №845 від 30.03.2018, укладений між позивачем та адвокатським об'єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога "; акт №1 від 03.10.2020 приймання-передачі наданих послуг; розрахунок розміру винагороди.
Дослідивши подані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позивачем належними та достатніми доказами доведено витрати на правничу допомогу по справі №910/15704/20 у сумі 9486,48 грн.
Відповідачем заперечень щодо співмірності заявлених позивачем витрат на правову допомогу не надано.
Ураховуючи надані адвокатом послуги, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд приходить до висновку про обґрунтованість понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у сумі 9486,48 грн.
Оскільки суд зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 9500,22 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, ВУЛИЦЯ ЛЕВЧЕНКА, будинок 1, ідентифікаційний код 00191129) штраф за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 316674,15 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9486,48 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 9500,22 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 16.12.2020.
Суддя С.О. Турчин