ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
16.12.2020Справа № 910/19477/20
За позовом СТЕФАНО РІЧЧІ С.П.А. (STEFANO RICCI S.P.A.) (Віа Фаентіна,171,І-50010 Ф'єзоле, Італія, Via Faentina,171,I-500100 FIESOLE (FI) (IT)
До 1) СЕРГІО РОССІ СПА (SERGIO ROSSI S.P.A.) (Віа Страдоне,600-602,І-47030 САН МАУРО ПАСКОЛІ, Via Stradone ,600-602 I-47030 SAN MAURO PASCOLI (F)
2) Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ) (вул. Глазунова, буд. 1, Мсп 601, Центральна Частина Києва, м. Київ, 01601)
про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації на знак для товарів та послуг
Суддя Бондаренко - Легких Г. П.
Без виклику представників сторін.
СТЕФАНО РІЧЧІ С.П.А. (STEFANO RICCI S.P.A.) (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до СЕРГІО РОССІ СПА (SERGIO ROSSI S.P.A.) (далі - відповідач - 1), Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - відповідач - 2) та Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ) (далі - відповідач) про дострокове припинення дії в Україні міжнародної реєстрації №998676.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що знак для товарів і послуг "SR" не використовується відповідачем - 1 протягом останніх п'яти років та об'єктивною необхідністю позивача в отриманні на території України правової охорони знака для товарів і послуг " SR " саме у частині товарів 18 та 25 класів МКТП.
У зв'язку з викладеним позивач просить суд:
- достроково припинити дію міжнародної реєстрації № 625950 в Україні на знак для товарів і послуг повністю;
- зобов'язати відповідача - 2 внести зміни до державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно свідоцтва України № 625950 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 ст. 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 2 102, 00 гривні.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 9 Закону України "Про судовий збір" внормовано, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
В позовні заяві заявлено дві немайнові вимоги, відповідно позивач мав сплатити за подання позову за кожну вимогу немайнового характеру, тобто 4 204, 00 грн.
Проте, в матеріалах справи наявна квитанція № 0.0.1902025301.1 від 12.11.2020 про сплату судового збору в розмірі 2 102, 00 грн.
Крім того, відповідно до статті 2 Закону України "Про судовий збір" платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Вказаною нормою Закону встановлюється можливість здійснення оплати іншою особою, але платником має бути особа, яка звертається до суду, що обумовлено необхідністю дотримання платіжної дисципліни платниками судового збору, недопущення безпідставного повернення коштів з державного бюджету та здійснення правильного розподілу судових витрат між учасниками справи за результатами розгляду справи.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті листа Державної судової адміністрації України від 14.09.2018 вих. № 6-17517/18 "Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору", суд при розгляді як позовних заяв, так і заяв на повернення помилково сплачених до бюджету коштів має перевіряти, чи є заявник (позивач) платником судового збору відповідно до документів, що підтверджують перерахування коштів до бюджету.
В якості доказу сплати судового збору позивачем додана до позовної заяви квитанція № 0.0.1902025301.1 від 12.11.2020, із якої вбачається, що судовий збір сплачений за позовом СТЕФАНО РІЧЧІ С.П.А. (STEFANO RICCI S.P.A.) з рахунку Рудого Тараса Григоровича , при цьому до матеріалів позовної заяви не надано жодних доказів, із яких би вбачалося, що Рудий Т. Г. уповноважений СТЕФАНО РІЧЧІ С.П.А. (STEFANO RICCI S.P.A.) на здійснення від його імені відповідних юридичних дій. Адже, відповідних повноважень не містить довіреність додана до матеріалів позовної заяви на підтвердження повноважень представника.
Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про відсутність у матеріалах позовної заяви підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
Статтю 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» внормовано, що документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною 2 статті 74 Закону України «Про міжнародне приватне право» на вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням статті 13 цього Закону документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
Так, як позивач та відповідач - 1 по даній справі є нерезидентами України, до позовної заяви мали бути додані докази правосуб'єктності таких осіб (витяг з торгового реєстру, тощо).
Статтею 10 ГПК України визначено, що господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Пунктом 8 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затверджених наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 N 814, визначено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
До позовної заяви позивачем, в якості додатків додана в тому числі копія відомостей по міжнародній реєстрації № 625950, які викладені іноземною мовою, проте в супереч процесуальним вимогам не забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Статтею 132-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Частиною 3 ст. 56 ГПК України внормовано, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу (ст. 58 ГПК України).
Відповідно до положень ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи та може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності.
Позивачем заявлено вимоги щодо захисту прав інтелектуальної власності, відповідно така справа не відноситься процесуальним законом ні до малозначних, ні до таких які можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження, відповідно представником у такій категорії справ може бути лише адвокат.
Оскільки позовну заяву підписано представником, то у відповідності до ч. 5 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви повинно бути додано довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Згідно положень ч. 4, 6, 7 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Матеріали справи не містять доказів із яких би вбачалося, що особа, яка підписала позовну заяву від імені позивача та завірила копії документів, доданих до заяви в якості доказів. наділена статусом адвоката.
Отже, представником позивача, відповідно до статті 60 ГПК України, не було надано документів, що підтверджують його повноваження на підписання позовної заяви. Враховуючи вказане Суд дійшов висновку, що повноваження представника, який підписав заяву не підтверджені.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Всупереч наведеним вимогам закону позивач зазначив відомості щодо повного найменування відповідача не відповідно до даних Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України. Так, найменування відповідача - 2, зазначене позивачем в позові не відповідає найменуванню зазначеному в реєстрі. Також позивач не зазначив в позові відомості щодо засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідачів - 1, 2.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що заявником позову не додержано вимог, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Стаття 164 ГПК України встановлює вимоги до документів, що додаються до позовної заяви, та ч. 2 указаної статті зазначає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаціно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01.09.2003) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Разом з цим, як убачається з додатків до позову в якості "доказів" заявником до позову додано копії документів, які не засвідчені належним чином (на деяких копіях відсутня дата засвідчення копії, а деякі не засвідчені взагалі).
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що заявником позову не додержано вимог, встановлених ст. 164 ГПК України, а саме до позову не додано доказів - відповідно до ст. 91 ГПК України документів в оригіналах або в належним чином засвідченій копіях, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Суд також зазначає, що позивачем не було дотримано вимог п. 6, 7, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Згідно з частиною 1 статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Пунктами 4, 5 частини 3 вказаної статті визначено, що позовна заява має містити зазначення способу захисту прав та інтересів позивача, обгрунтування обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги та правові підстави позову.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, у речово-правових відносинах не застосовуються способи захисту прав, установлені для зобов'язальних правовідносин, і навпаки.
Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
В позовній заяві позивач не навів обгрунтувань стосовно можливості захисту його прав та інтересів в обраний ним спосіб та не зазначив в чому саме полягає порушення його прав та інтересів.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України позивач або особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, а саме абзацом 27 пункту 2 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Отже, на підтвердження направлення учасникам справи позовної заяви з додатками до позову обов'язково мають додаватися описи вкладення, чеки (квитанції) поштового відділення, що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв'язку послуг з пересилання листів з описом вкладення в оригіналі.
Всупереч встановленим вимогам, позивач не надав суду належних доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів. Додані позивачем докази направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, суд не визнає належними, оскільки, відповідні докази подані в копіях, і в наданому позивачем службовому чеку (накладна 0407900065275) вбачається, що одержувачем позовної заяви та доданих до неї документів є Національний орган інтелектуальної власності, проте назва відповідача - 2, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є іншою, відповідно наданий службовий чек та опис вкладення до поштового відправлення не підтверджують факт направлення позивачем відповідачу - 2 копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Таким чином, Суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах позовної заяви підтвердження відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.
З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
На підставі викладеного та керуючись ст. 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Залишити позовну заяву СТЕФАНО РІЧЧІ С.П.А. (STEFANO RICCI S.P.A.) без руху.
2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї доказів наявності у Рудого Тараса Григоровича повноважень на здійснення від імені СТЕФАНО РІЧЧІ С.П.А. (STEFANO RICCI S.P.A.) таких юридичних дій, як сплата судового збору;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї доказів сплати судового збору у встановлено порядку і розмірі;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї витягів з торгових реєстрів з офіційним перекладом на підтвердження правосуб'єктності позивача та відповідача - 1;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї копії відомостей по міжнародній реєстрації № 625950, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї доказів наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень (докази наявності у представника позивача статусу адвоката);
- надання до суду на виконання ухвали відомостей щодо найменування відповідача, відповідно до даних Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України та відомостей щодо засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідачів - 1, 2;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї всіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оформлених відповідно до ст. 91 ГПК України;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї заяви, в якій зазначити відомості визначені в п. 6, 7, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України;
- надання до суду на виконання ухвали заяви, в якій викласти обґрунтування можливості захисту прав та інтересів позивача в обраний ним спосіб та зазначити в чому саме полягає порушення прав та інтересів позивача;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів ( оригіналів опису вкладення, накладної на відправку та фіскального (розрахункового) чеку).
4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких
ІНФОРМАТИВНО ВАЖЛИВО!!!
Отримання учасниками справи інформації про рух процесуальних документів та дій суду у конкретній справі забезпечується у спосіб:
1) участь уповноважених представників сторін в судових засіданнях;
2) звернення сторін до спеціально створеного інформаційно-довідкового центру Господарського суду міста Києва;
3) надіслання сторонами до канцелярії суду необхідних процесуальних документів;
4) ознайомленням із наявною інформацією на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.
5) ознайомлення із наявною інформацією в єдиному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
6) подання клопотання про надання судом процесуальних документів у електронному вигляді;
7) ознайомлення із матеріалами справи у встановленому порядку.
УВАГА!!! Спілкування із суддею (сектором судді) за межами вище означених способів отримання інформації процесуальним законодавством не передбачено, у тому числі і через засоби службового телефонного зв'язку !!!
ПРИМІТКА: ОЗНАЙОМЛЕННЯ з матеріалами справи здійснюється ЩОП'ЯТНИЦІ з 10:00 до 16:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за наявності ЗАВЧАСНО поданого через канцелярію суду клопотання. Коли представник з'явиться до суду для ознайомлення з матеріалами справи, він повинен при собі мати документ, що посвідчує особу, оригінал довіреності та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи.