Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Справа № 689/1571/20
Провадження № 2/689/417/20
Іменем України
(Заочне)
14 грудня 2020 року смт. Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді Мазурчака В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Лебеденко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду смт. Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства із обмеженою відповідальністю "Фінфорс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу у Київській області Колейчика Володимира Вікторовича та Приватний виконавць виконавчого округа міста Києва Дорошенко Віри Леонідівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
В серпні 2020 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання виконавчого напису № 8490 від 15.04.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчуком Володимиром Вікторовичем, про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості в загальному розмірі 10378,50 грн., таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що нотаріусом вчинений виконавчий напис без наявності усіх передбачених законом документів, оскільки зобов'язань перед ТОВ «Фінфорс» він не має, будь-яких повідомлення від кредитора про наявність заборгованості та підстави її виникнення він не отримував.
В судове засідання представник позивача та позивач не з'явилися, подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримали та просили їх задольнити.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у яке не з'явився без повідомлення причин неявки, процесуальними правами щодо подачі заяв по суті справи не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті, тому суд розглянув справу за його відсутності.
Відповідно до пунктів 1-4 частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Дані умови проведення заочного розгляду справи наявні у їх сукупності. На підставі пунктів 1-4 частини першої статті 280 та частини четвертої статті 223 ЦПК України у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи та відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, як окремо так і взаємний їх зв'язок, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю з підстав.
У відповідності до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порядок вчинення виконавчого напису та його форма, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат», Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріуса України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року.
Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Частиною 1 статті 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Згідно з ч. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом положень статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Розділом 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, встановлені умови за яких вчиняються виконавчі написи нотаріуса, а саме: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що обов'язковою умовою для стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса є відсутність спору щодо такої заборгованості, тобто її безспірний характер.
Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 04.03.2015 року у справі №6-27цс15 зазначено, що наявність спору про розмір заборгованості у суді на час вчинення виконавчого напису спростовує висновок суду про безспірність заборгованості боржника. Аналогічні правові висновки викладено і в постановах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі №6-141цс14 та від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17.
Так, у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі №6-887цс17 наведено правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком.
Тобто, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком.
При цьому, судом враховано, що для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на час вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У цій постанові також зазначено, що законодавством не визначено виключного переліку обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Як вбачається із матеріалів справи, 15 квітня 2020 року приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, вчинив виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі за №8490), про стягнення на користь відповідача з позивача заборгованості в розмірі 10378 грн. 50 коп. (а.с 46)
На підставі вищевказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62393407 від 22.06.2020 р. (а.с. 50)
Як передбачено підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (надалі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Підпунктами 2.1 - 2.3 глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
Пунктом 3 глави 16 розділу ІІ Порядку, встановлені умови за яких вчиняються виконавчі написи нотаріуса, зокрема (п.3.5), при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.
Відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: …
п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:
«Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Дана постанова є чинною, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №К/800/7651/17 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін, а постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року справа №826/20084/14 відмовлено в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року.
Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства із обмеженою відповідальністю "Фінфорс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу у Київській області Колейчика Володимира Вікторовича та Приватний виконавць виконавчого округа міста Києва Дорошенко Віри Леонідівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають до задоволення, оскільки наявний спір щодо заборгованості; виконавчий напис не було вчинено на документах, що встановлюють заборгованівсть, а на підставі договорів позики та відступлення прав вимоги, що не входять до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172).
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 840 гривня 80 копійок, в порядку статті 141 ЦПК України вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись Законом України «Про нотаріат», статтями 3,10,141,263,265,273,294 ЦПК України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Товариства із обмеженою відповідальністю "Фінфорс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу у Київській області Колейчика Володимира Вікторовича та Приватний виконавць виконавчого округа міста Києва Дорошенко Віри Леонідівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі під №8490 від 15 квітня 2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 10378 гривні 50 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства із обмеженою відповідальністю "Фінфорс" (01049, м. Київ, Новопечерський провулок, 19/3, корпус 2, офіс 9, код ЄДРПОУ 41717584) на користь ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 840,80. (вісімсот сорок гривень 80 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду безпосередньо або через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку лише у разі залишення його заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Ярмолинецького районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://ym.km.court.gov.ua/sud2221/, а інформацію про зміст судових рішень у справі - за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В. Мазурчак