Справа № 686/16391/20
Провадження № 2/686/3856/20
24 листопада 2020 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Приступи Д.І.,
при секретарі - Медвідь М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) третя особа Хрустальненський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (93010, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Володимирська, 36Б) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та додаткові витрати на дитину,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 третя особа Хрустальненський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та додаткові витрати на дитину зазначивши, що загальна сума пені за прострочення сплати аліментів ОСОБА_2 становить 33676 грн. 48 коп. по виконавчому провадженню № 57197214 та додаткові витрати на суму 6686 грн. 30 коп., а всього просить стягнути 40362 грн. 78 коп.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, в разі неявки відповідача не заперечив проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.
Із письмової згоди позивача суд ухвалив заочний розгляд справи відповідно до ст.280 ЦПК України, на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 травня 2018 року з відповідача були стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1000грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.08.2017 р. і до досягнення донькою повноліття.
12.09.2018 року на підставі виконавчого листа № 686/15432/17 було відкрито виконавче провадження № 57197214. Однак, відповідач у встановленому розмірі аліменти не сплачує, через що у нього виникла прострочена заборгованість, що підтверджується довідкою-розрахунком про розмір утвореної заборгованості по аліментах, виданою Хрустальнинським міським відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) за період з серпня 2017 року по квітень 2020 року становить 33676 грн. 48 коп.
Невиконання відповідачем зазначеного судового рішення стало причиною виникнення заборгованості.
Отже загальна сума неустойки за прострочення сплати аліментів відповідачем становить 33676 грн. 48 коп..
Позивачка за період з листопада 2018 року по травень 2020 року понесла додаткові витрати, на утримання неповнолітньої дитини, що підтверджується квитанціями в розмірі 13372,60 грн.. Відповідач у добровільному порядку не несе участь у додаткових витратах на дитину. Посилаючись на викладене половина від цих загальних витрат становить 6686,30 грн..
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року роз'яснено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені), визначеної ст.196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Позивачем надано детальний розрахунок пені за прострочення сплати аліментів за платежами за період з 09 серпня 2017 року по 12 травня 2020 року, неустойка за несвоєчасну сплату аліментів відповідачем ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 становить: 176 340,88 грн. (сто сімдесят шість тисяч триста сорок грн. 88 коп). Відповідно до приписів ч. 1ст. 196 Сімейного кодексу неустойка обмежується 100% розміру самої заборгованості по аліментам. Оскільки станом на 01.05.2020 згідно довідки третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, заборгованість складає 33676 грн. 48 коп.. Сумнівів в обґрунтованості розрахунку заборгованості , зробленого позивачем , суд не має, оскільки він здійснений за формулою p = (A1 х 1% х Q1 ) + (A2 х 1% х Q2 ) + ……. (An х 1% х Qn ), де: p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів (обраховується позивачем на момент пред'явлення позову);A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед пред'явленням позову; Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Приймаючи таке рішення суд, враховує положення ст. 20 СК України відповідно до вимог якої у відносинах, що випливають із сімейних відносин позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 72, ч. 2 ст. 129, ч. 3 ст. 138, ч. 3 ст. 139 цього Кодексу. Серед цього переліку норма ст. 196 СК України не вказана.
Відповідно до ч. 1 ст.12 Закону України «Про охоронудитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
З цього приводу, у постанові Верховного Суду України№6-1489цс17 від 13 вересня 2017 року, зазначено, що СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
За таких обставин, виходячи із наданих сторонами доказів, дослідивши їх, та надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожному доказу окремо, а також достатності і взаємному зв'язку доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення неустойки (пені) та додаткових витрат підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи що суд дійшов висновку про задоволення позову з відповідача слід стягнути 840,80 грн. судового збору на користь держави.
Керуючись ст.ст. 4, 12,17,18,81,141,258,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.20,196 СК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП33479016443 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 33676 грн. 48 коп. по виконавчому провадженню № 57197214 та додаткові витрати на суму 6686 грн. 30 коп., а всього 40362 грн 78 коп (сорок тисяч триста шістдесят дві грн. 78 коп).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП33479016443 на користь держави судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення, учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано та закінчення строку для подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Д.І. Приступа