Справа № 653/578/20
Провадження № 2/653/521/20
іменем України
30 листопада 2020 року
Генічеський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Берлімової Ю.Г.
за участю секретаря Волвенко А.О.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Генічеський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Генічеський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини.
Позовні вимоги мотивує тим, що між нею та відповідачем по справі 28 жовтня 2011 року був укладений шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач народила доньку, батьком якої являється не відповідач, оскільки з жовтня 2016 року вони не підтримували жодних сімейних стосунків, не проживали разом.
Разом з тим, оскільки на час народження дитини, шлюб між ними розірваний не був, то при народженні дитини батьком був записаний відповідач.
У зв'язку із викладеним, просить суд виключити відомості по батьківство ОСОБА_2 з актового запису № 10 від 13 лютого 2020 року про народження ОСОБА_3 .
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та наголосила, що майже три роки вона мешкає з іншим чоловіком та оскільки відповідач не є рідним батьком її доньки, то вона, як матір має право оспорювати його батьківство, тому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 був належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи через оголошення на веб-сайті «Судова влада України», до судового засідання не з'явився, від нього не надійшло повідомлення про причину неявки, відзив, тому суд ухвалив слухати справу на підставі наявних у справі доказів, у відсутність відповідача, згідно ст. 280 ЦПК України.
Представник третьої особи Генічеського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судовому засіданні був відсутній, надав заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позовних вимог не заперечують.
Суд, вислухавши позивач, свідка, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволені позову слід відмовити, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Заочним рішенням Генічеського районного суду від 04 жовтня 2019 року, ухваленого у справі за № 653/2806/19 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,що був зареєстрований 28 жовтня 2011 року Новоолексіївською селищною радою Генічеського району Херсонської області, актовий запис № 32 розірваний. Вказане рішення набрало законної сили 29 листопада 2019 року.
Відповідно до копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Новоолексіївської селищної ради Генічеського району Херсонської області, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 13 лютого 2020 року складено відповідний актовий запис № 10. В графі батьки записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Суд зазначає, що засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів визначає Сімейний кодекс України.
Порядок визначення походження дитини регулює глава 12 СК України.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї (ч. 8 ст. 7 СК України).
Відповідно ст. 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 122 Сімейного Кодексу України, дитина, яка зачата і (або)народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Відповідно до ст. 133 СК України, якщо дитина народилась у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Відповідно до рекомендацій, викладених у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року, судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК України оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право, зокрема, жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство. Для вимог чоловіка про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про виключення з цього запису відомостей про її чоловіка як батька позовна давність становить один рік і її перебіг починається з дня реєстрації дитини.
Звернення позивача до суду зумовлено тією обставиною, що незважаючи на те, що відповідач не був рідним батьком народженої дитини, в актовому записі про її народження батьком записаний саме ОСОБА_2 , оскільки на момент народження доньки шлюб між ними ще не був офіційно розірваний, хоча фактичні шлюбні відносини із ним були припинені задовго до народження дитини.
Так, в якості правового обґрунтування позивач посилається на ч. 1 ст. 138 СК України, за змістом якої жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини.
Разом з тим за змістом ч. 2 ст. 138 СК України вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.
Суд вважає за доцільне зазначити, що доводи позивача про те, що відповідач не є рідним батьком дитини, оскільки фактичні шлюбні відносини з ним були припинені ще в жовтні 2016 року, що стало підставою для розірвання шлюбу є неспроможними в рамках розгляду вказаної справи, оскільки обставини, що підлягають встановленню та доказуванню при розгляді справ про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини мають бути підтвердженні відповідними процесуальними діями, передбаченими положеннями СК України та нормами процесуального законодавства.
Покази допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 , що пояснила, що їй відомо, що батьком дитини позивача є не ОСОБА_2 суд також визнає неспроможними в рамках розгляду вказаної справи, з підстав, викладених вище та з огляду на обставини, що підлягають доказуванню та встановленню в даній справі.
Так, суд звертає увагу на те, що у даній справі батьківство оскаржується за заявою матері, а отже за положеннями ч. 2 ст. 138 СК України, вимога позивача щодо виключення запису про відповідача як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.
Разом з тим, як встановлено судом, матеріали цивільної справи не містять заяви іншої особи про своє батьківство відносно малолітньої ОСОБА_3 .
Крім того, й сама позивач не зазначає особу, що визнає себе батьком дитини.
Відповідно до рекомендацій, викладених у п. 7 Постанови Пленуму ВСУ від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститись позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Всупереч процесуального обов'язку, встановленого ст. ст. 12, 81 ЦПК України, позивач не надала суду жодних доказів на підтвердження відсутності кровного споріднення між особою, записаною батьком - ОСОБА_2 та дитиною - ОСОБА_3 .
При цьому, саме встановлення відсутності такого кровного споріднення є предметом доказування в справах про виключення з актового запису відомостей про чоловіка як батька дитини.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що позивачем не доведена відсутність кровного споріднення між відповідачем та дитиною. Будь-яка інша особа не подала заяви про визнання себе батьком ОСОБА_3 .
За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог позивача про виключення запису про ОСОБА_2 як батька дитини з актового запису про народження дитини - ОСОБА_3 .
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 197, 206, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 122, 133, 138 СК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Генічеський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, форма і зміст якої, повинні відповідати вимогам ст. 285 ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду через Генічеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений 09 грудня 2020 року.
Суддя Генічеського районного суду Ю. Г. Берлімова