Справа № 645/5140/20 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/2051/20 Доповідач: ОСОБА_2
30 листопада 2020 року м. Харків
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
- головуючого судді ОСОБА_2 ,
- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
- секретаря ОСОБА_5 ,
- прокурора ОСОБА_6 ,
- захисника ОСОБА_7 ,
- підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції матеріали за апеляціями ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.10.2020,-
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_9 про продовження тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Продовжено підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою в умовах Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 04.12.2020.
Відмовлено ОСОБА_8 в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який (а.с. 84-94).
Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 30.10.2020 до Київського районного суду м. Харкові надійшло клопотання старшого слідчого Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_9 по кримінальному провадженні №12020220460001704 від 28.09.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що старшим слідчим Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_9 проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12020220460001704 від 28.09.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
04.09.2020 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
05.09.2020 слідчим суддею Фрунзенського районного суду міста Харкова стосовно підозрюваного ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 31.10.2020 включно.
28.10.2020 виконуючим обов'язки керівника Харківської місцевої прокуратури №3 продовжено строк досудового розслідування до 3 місяців.
З ухвали слідчого судді вбачається, що задовольняючи клопотання слідчого про продовження до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, та вважав встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_8 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.10.2020 та ухвалити нову, не пов'язану з триманням ОСОБА_8 під вартою.
Апеляційні скарги обґрунтовують тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою, що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи ОСОБА_8 та його захисників, які просили задовольнити їх апеляційні скарги, думку прокурора, який заперечував проти їх задоволення, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Слідчий суддя дійшов вірного висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у скоєнні злочину та наявності ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, і з цим погоджується колегія суддів.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
В обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України; протоколи допиту потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; протоколи допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; протокол огляду місця події;наявність ризиків, передбачених п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із тяжкістю покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні якого підозрюється, свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку тримання під вартою відповідає вимогам п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України; наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України; недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України (а.с. 84-94).
З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності продовження застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та про необґрунтоване застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є неспроможними, оскільки саме такий запобіжний захід був застосований до підозрюваного попередньою ухвалою.
Належного обґрунтування на інші нові обставини, які б свідчили про те, що заявлені ризики зменшились та не виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою, апеляційна скарга не містить.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою продовження тримання під вартою ОСОБА_8 є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
За викладених обставин у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що саме запобіжний захід у виді продовження тримання підозрюваної під вартою на даному етапі досудового розслідування в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_8 є недостатнім.
Стаття 198 КПК України чітко регламентує, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиційного значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.
Кваліфікація скоєного може бути змінена лише в порядку, передбаченому КПК України, під час досудового розслідування, а всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, вірність кваліфікації скоєного, питання винності чи не винності ОСОБА_8 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
При розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного слідчий суддя врахував сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення; наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України; дані про особу підозрюваного; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 з чим погоджується і апеляційний суд.
Слідчим та прокурором доведена наявність обставин, які об'єктивно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.
Слідчим суддею вимоги ч.1 ст.197 КПК України дотримано.
Відповідно до вимог ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Дана норма є імперативною.
Не дотримання вимог, ч.3 ст.295 КПК України, з боку слідчого чи прокурора не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді і не є підставою для не розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали.
З вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 в межах строку досудового розслідування.
Висновок суду щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання підозрюваного під вартою.
Керуючись положеннями ст.182 КПК України, при постановленні ухвали про продовження щодо ОСОБА_8 строку тримання під вартою за наявності обставин, передбачених ст.ст.177 та 178 КПК України, які викладені у мотивувальній частині ухвали, слідчий суддя обґрунтовано визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні як альтернативний запобіжний захід.
Доводи захисника про те, що стороною обвинувачення не було надано жодного доказу, який би свідчив про існування обставин, які підтверджують наявність ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України неспроможні.
Посилання адвоката на необхідність застосування при розгляді апеляційної скарги Рішень ЄСПЛ «Тодоров проти України», заслуговує на увагу, натомість колегія суддів вважає, що прийняте судом рішення цілком узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, в тому числі і з правовими позиціями, викладеними у зазначеному рішенні.
За таких обставин, ухвала слідчого судді винесена обґрунтовано, належним чином мотивована, відповідає вимогам КПК України, а тому підстав для її скасування з приводів зазначених в апеляції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.10.2020щодо продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою в межах строку досудового розслідування залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді