Справа № 128/3499/20
Іменем України
15 грудня 2020 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Бондаренко О.І.
секретаря судового засідання Нагірняк Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за заявою ОСОБА_1 , законний представник якої ОСОБА_2 , заінтересована особа Вінницький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про встановлення факту смерті, -
ОСОБА_1 , законний представник якої ОСОБА_2 , заінтересована особа Вінницький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області звернувся до суду заявою про встановлення факту смерті, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Стаханов Луганської області помер її батько - ОСОБА_3 , внаслідок гострого панкретатиту .
Після смерті ОСОБА_3 заявнику було видано лікарське свідоцтво про смерть, яке оформлено не у відповідності до вимог діючого законодавства України, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, а в послідуючому органами реєстрації актів цивільного стану, які діють на тимчасово окупованій території, видано свідоцтво про смерть померлого.
Встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України заявнику необхідно для отримання свідоцтва про смерть належного зразка.
Неповнолітній заявник ОСОБА_1 та її законний представник - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, надавши суду заяви, в яких просять розглянути справу в їх відсутність, вимоги заяви підтримують, просять їх задоволити.
Представник заінтересованої особи Вінницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області в судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність, при вирішенні заяви ОСОБА_1 покладається на розсуд суду.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.
Судом встановлено, що згідно копії довідки про причину смерті (до форми №106/у №548 видається для поховання), російською мовою: причина смерти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умершего 01.08.2020 года - острый пакнереатит.
В послідуючому, відділом запису актів цивільного стану Стахановського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки 07.08.2020року було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 .
Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
У відповідності до ч.ч.2, 3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що органами державної реєстрації актів цивільного стану є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану); виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад.
Судом встановлено, що орган державної реєстрації актів цивільного стану не має можливості зареєструвати смерть ОСОБА_3 у відповідності до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000 року, про що свідчить відмова Вінницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 18.11.2020 року №2531-20.21.127 у проведенні державної реєстрації смерті.
Так, п.1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів громадянського стану передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма N106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 N545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма N106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 N545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно абз.2 ч.1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до Консультативного висновку Міжнародного суду (ООН) у справі «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey)(Страсбург, 10 травня 2001 року заява №25781/94), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. У справі Намібії так званого «намібійського винятку» зазначений виняток полягає у тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема недійсність не може бути заснована до таких документів як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду в такій категорії справ має ґрунтуватися на дотриманні вимог ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справ на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
На підставі вищевикладеного, враховуючи обставини справи, зумовлені фактичним настанням смерті особи на тимчасово окупованій території України, відсутністю у заявника лікарського свідоцтва про смерть, встановленого діючим законодавством України форми та неможливістю проведення державної реєстрації смерті особи, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість заяви щодо встановлення факту смерті особи, оскільки реєстрація смерті останньої неможлива без відповідного рішення суду, а тому заява підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду допустити до негайного виконання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 76, 247, 264, 265, 268, 273, 293, 315, 317, 430 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , законний представник якої ОСОБА_2 - задоволити.
Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, місце народження: Україна, Луганська область м. Стаханов, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Стаханов Луганської області у віці 37 років.
Рішення суду допустити до негайного виконання.
Копію рішення суду невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті особи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом направлення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя О.І. Бондаренко