іменем України
Справа № 126/843/20
Провадження № 1-кп/126/339/2020
"09" грудня 2020 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5
адвоката ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бершадь кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12020020090000144 від 09.03.2020 року, по обвинуваченню: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сухий Овраг Миколаївського району Одеської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, судимого 02.12.2020 Бершадським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 289 КК України до п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна,
який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 та ч. 2 ст. 289 КК України;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Сухий Овраг Миколаївського району Одеської області, жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, судимого 16.07.2020 Крижопільським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 289 КК України до 3 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік,
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України;
08.03.2020 року близько 20 години 30 хвилин, ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_4 , з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, підійшли до автомобіля ВАЗ 2105, д.н.з. НОМЕР_1 , що був припаркований неподалік сільської ради в с. Баланівка Бершадського району Вінницької області по вул. Дяченка, 1 та належить ОСОБА_8 . В подальшому ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_4 , діючи умисно, маючи на меті використання автомобіля для проїзду в м. Бершадь Бершадського району Вінницької області, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, через незамкнені двері автомобіля проникли до салону автомобіля ВАЗ 2105, д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому ОСОБА_5 сів на водійське місце, а ОСОБА_4 сів на переднє пасажирське сидіння. Перебуваючи в салоні вказаного автомобіля, ОСОБА_5 зірвав щиток біля замка запалення та намагався запустити двигун автомобіля шляхом з'єднування електропроводів замка запалення. В подальшому, коли ОСОБА_5 зняв вищевказаний автомобіль з першої передачі, автомобіль покотився назад, проте під час руху автомобіля в ньому замкнуло кермо, яке ОСОБА_5 вирвав двома руками, тим самим унеможливив використання даного автомобіля. Після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 покинули вищевказаний автомобіль. Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , не вичинили усі дії, які вважали за необхідне для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від їхньої волі.
Також, 08.03.2020 близько 20 години о 45 хвилин, ОСОБА_5 , з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, прийшов на територію домогосподарства ОСОБА_9 , що розташоване в АДРЕСА_3 . Знаючи, що на території вказаного домоволодіння знаходиться автомобіль «Renault Master», ОСОБА_5 , з метою подальшого використання автомобіля для проїзду в м. Бершадь Бершадського району Вінницької області, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, через незамкнені ворота проник на територію подвір'я, на якому знаходився автомобіль «Renault Master». Перебуваючи на території подвір'я, ОСОБА_5 кулаком лівої руки розбив вікно водійських дверцят, після чого відчинив вищевказані двері та проник до салону автомобіля «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_9 . Перебуваючи в салоні вказаного автомобіля ОСОБА_5 , зірвав щиток біля замка запалення та намагався запустити двигун автомобіля, з'єднуючи електропроводи замка запалення, але двигун запустити не вдалося і він залишив територію вищевказаного домоволодіння. Таким чином, ОСОБА_5 , не вчинив усі дії, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Крім того, 08.03.2020 близько 21 години, ОСОБА_5 з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, прийшов на територію домогосподарства ОСОБА_7 , що розташоване в АДРЕСА_3 . Так, знаючи, що на території вказаного домоволодіння знаходиться автомобіль «ВАЗ 21061 », ОСОБА_5 , діючи умисно, маючи на меті використання автомобіля для проїзду в м. Бершадь Бершадського району Вінницької області, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, через незамкнені ворота, проник на територію подвір'я, на якому знаходився автомобіль «ВАЗ 21061». Перебуваючи на території подвір'я, ОСОБА_5 через незамкнені водійські двері проник до салону автомобіля «ВАЗ 21061» д.н.з. НОМЕР_3 , який на підставі довіреності перебуває у користуванні ОСОБА_7 та належить ОСОБА_10 . Перебуваючи в салоні вказаного автомобіля, ОСОБА_5 за допомогою ключа, який знаходився в замку запалення, запустив двигун автомобіля та виїхав ним на дорогу і таким чином таємно, не маючи права володіти та користуватися даним транспортним засобом, проти волі власника незаконно заволодів транспортним засобом- автомобілем «ВАЗ 21061» д.н.з. НОМЕР_3 . Потім ОСОБА_5 вказаним автомобілем виїхав на вулицю та поїхав у напрямку центру с. Баланівка Бершадського району Вінницької області, проїхавши на вищевказаному автомобілі близько 300 метрів від місця вчинення злочину, потім втратив керування та здійснив наїзд на бетонну огорожу домоволодіння АДРЕСА_4 . Після чого ОСОБА_5 був виявлений в салоні автомобіля ОСОБА_7 , проте ОСОБА_5 почав переховуватися від останнього та 09.03.2020 о 02 год. 45 хв. був затриманий працівниками Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області за місцем свого проживання.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред'явленому звинуваченні визнав у повному обсязі, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, у вчиненому розкаявся і дав показання, які є послідовними та повністю підтверджують обставини вчинення злочинів, що викладені в обвинувальному акті. Цивільний позов ОСОБА_7 визнав повністю. Просить суворо його не карати та не позбавляти волі.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому звинуваченні визнав у повному обсязі, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, у вчиненому розкаявся і дав показання, які є послідовними та повністю підтверджують обставини вчинення злочину, що викладені в обвинувальному акті. Просить суворо його не карати.
Крім повного визнання вини самими обвинуваченими, їхня вина у вчинені вказаних злочинах підтверджується наступними доказами у їх сукупності.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що він являється користувачем за дорученням автомобіля «ВАЗ 21061 », який належить ОСОБА_10 .. 08.03.2020 в темну пору доби він знаходився зі своєю дружиною у себе вдома в АДРЕСА_3 . Раптом почув звук удару, а потім гул мотору. Коли він вибіг з будинку на подвір'я, то побачив, як його автомобіль виїжджає з подвір'я на вулицю та їде у напрямку центру с. Баланівка. Він почав бігти за автомобілем, намагаючись наздогнати. Автомобіль проїхавши близько 300 метрів здійснив наїзд на бетонну огорожу одного з домоволодінь, що розташоване по вул. Шкільна. Коли він підбіг до автомобіля то виявив в його салоні ОСОБА_5 , якого він намагався витягнути із салону щоб затримати, проте останній вирвався та почав тікати. В цей час його дружина викликала працівників поліції. Надалі обвинувачений був ними затриманий. ОСОБА_5 наніс значної шкоди автомобілю. Розмір її, як показала експертиза становить15165 грн. 99 коп. в зв'язку з чим він заявляє цивільний позов на вказану суму до обвинуваченого ОСОБА_5 .. Покарання просить призначити йому згідно законодавства.
Потерпіла ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що обвинувачений ОСОБА_5 являється їй племінником. ОСОБА_9 є її зятьом. Оскільки дочка з зятем перебувають за кордоном в Польщі, то попросили її подивитися до їхнього домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_3 . Також на подвір'ї зять залишив накритим належний йому автомобіль «Renault Master». Вона була у себе вдома, коли їй по телефону повідомили, що в дітей на подвір'ї б'ють автомобіль. Коли вона прийшла до подвір'я дітей то побачила, що автомобіль зятя пошкоджений, скло вибито, всередині вирваті провода. Після цього вона зателефонувала до поліції. Згодом слідчий їй повідомив, що до злочину причетний її племінник. Коли ОСОБА_11 приводили на подвір'я зятя для проведення слідчих дій, останній сказав, що це він зробив, проте навіщо, незнає. Претензій до обвинуваченого ОСОБА_11 вона жодних немає. Просить його суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просить справу заслухати у її відсутність.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що 08.03.2020 року пізно ввечері він знімав гроші біля банкомату в с. Баланівка Бершадського району Вінницької області по вул. Дяченка, коли помітив, що біля припаркованого неподалік сільської ради автомобіля схожого на модель ВАЗ 2105 чи 2107, метушаться двоє чоловіків один з яких вищий зростом, другий нижчий, яких він перед цим бачив в кафе, та намагаються його відімкнути. Згодом побачив, що чоловіки сіли в автомобіль, потім вийшли з нього та почали між собою сваритися, гупати по автомобілю кулаками. Що було далі він не бачив, оскільки зняв гроші в банкоматі та пішов до кафе. Пізніше він дізнався, що ОСОБА_11 та ОСОБА_4 здійснили взлом автомобіль та намагалися його викрасти, але їм це не вдалося .
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що автомобіль ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 належить його батькові. 08.03.2020 року він взяв у батька автомобіль, для того щоб поїхати разом зі своєю дружиною та друзями на святкування в центр села Баланівка до кафе, що по вул. Дяченка. Коли вони приїхали до кафе, він припаркував автомобіль неподалік сільської ради, а сам з дружиною та друзями пішов всередину кафе. Коли згодом він вийшовши з кафе, підійшов до автомобіля, одразу побачив що той стоїть десь за півтора метра від місця де він його залишив, коли заглянув в середину салону, то побачив, що кермо взагалі вирване, стирчать провода. Коли він заходив в кафе то бачив, що там стоять двоє чоловіків, проте він не звернув на них увагу. На даний час автомобіль знаходиться в нього.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що йому дійсно колись належав автомобіль «ВАЗ 21061 », проте більше десяти років назад він його продав по дорученню. Кому не пам'ятає, можливо ОСОБА_7 , адже це було дуже давно.
Крім показів потерпілих та свідків вина обвинувачених підтверджується також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:
- Протоколом огляду місця події від 09.03.2020, відповідно до якого місцем події являється територія домогосподарства ОСОБА_7 , що розташоване в АДРЕСА_3 де було виявлено сліди автомобіля на подвір'ї та уламки автомобіля, з ілюстрованими таблицями до протоколу огляду місця події;
- Протоколом огляду від 09.03.2020, відповідно до якого біля паркану домогосподарства по АДРЕСА_4 виявлено автомобіль ВАЗ 2106 синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 . Автомобіль з численними деформаціями кузовних деталей. При огляді автомобіля було виявлено полімерні сліди пальців рук, які вилучено з місця події, із ілюстрованими таблицями до протоколу огляду місця події;
- Висновком експерта № 69 від 31.03.2020, відповідно до якого встановлено вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_3 , що становить 15163,99 грн.;
- Протоколом огляду від 09.03.2020, відповідно до якого було виявлено автомобіль ВАЗ 2105, д.н.з. НОМЕР_1 , що був знаходився неподалік сільської ради в с. Баланівка Бершадського району Вінницької області, із ілюстрованими таблицями до протоколу огляду місця події;
- Протоколом огляду від 09.03.2020, відповідно до якого було оглянуто територію домогосподарства ОСОБА_9 , що розташоване в АДРЕСА_3 , на території якого виявлено автомобіль «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 . Автомобіль мав пошкодження зі сторони водійських дверей, із ілюстрованими таблицями до протоколу огляду місця події;
Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.03.2020, відповідно до якого ОСОБА_5 в присутності понятих відтворив події, під час яких розказав та показав, як він намагався заволодіти транспортним засобом ВАЗ 2105, д.н.з. НОМЕР_1 , що був припаркований неподалік сільської ради в с. Баланівка Бершадського району Вінницької області по вул. Дяченка, 1 та належить ОСОБА_8 та додатком до протоколу СД-диском;
- Висновком експерта № 150 від 20.03.2020, відповідно до якого 14 слідів пальців рук розмірами 38x76 мм, 13x21 мм, 15x25 мм, 15x22 мм, 16x21 мм, 34x37 мм, 13x15 мм, 15x16 мм, 15x17 мм, 15x27 мм, 15x23 мм, 12x15 мм, 17x31 мм, 10x23 мм вилучених 08.03.2020 при огляді автомобілів в с. Баланівка, Бершадського району, Вінницької області, придатні для ідентифікації за ними особи. Слід пальця руки розміром 16x21 мм залишений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід пальця руки розміром 13x15 мм залишений безіменним пальцем лівої руки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід пальця руки розміром 15x16 мм залишений середнім пальцем лівої руки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід пальця руки розміром 15x17 мм залишений безіменним пальцем лівої руки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід пальця руки розміром 15x27 мм залишений середнім пальцем лівої руки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід пальця руки розміром 15x23 мм залишений вказівним пальцем лівої руки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід пальця руки розміром 12x15 мм залишений середнім пальцем правої руки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід пальця руки розміром 17x31 мм залишений середнім пальцем правої руки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід пальця руки розміром 10x23 мм залишений середнім пальцем правої руки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а сліди рук розмірами 38x76 мм, 13x21 мм, 15x25 мм, 15x22 мм, 34x37 мм залишені не громадянином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою.
Оцінюючи в сукупності всі досліджені докази, суд вважає, що обвинувачення пред'явлене ОСОБА_5 та ОСОБА_4 знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано вірно за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України - як незакінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб вчинене повторно та за ч. 2 ст. 289 КК України - як незаконне заволодіння транспортним засобом вчинене повторно.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано вірно за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України - як незакінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб вчинене повторно.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд вважає щире каяття.
Обставинами, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд вважає щире каяття.
Обставинами, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Судом враховано зазначені в досудовій доповіді характеризуючі ознаки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та думку органу пробації стосовно визначення міри покарання.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчинених ним злочинів, особу винного, його соціальне становище, який за місцем проживання характеризується задовільно, щиро розкаявся, пом'якшуючі та обтяжуючі вину обставини, відсутність будь-яких намірів уникнути від кримінальної відповідальності, те що обвинувачений на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства шляхом застосування до нього покарання у виді позбавлення волі, без конфіскації майна. Тому обвинуваченому слід призначити покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289; ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі в межах санкцій вказаних статей, з призначенням покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Судом також встановлено, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 вчинено ним 08.03.2020, тобто до постановлення попереднього вироку Бершадського районного суду Вінницької області від 02.12.2020 року, а тому дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень, остаточне покарання ОСОБА_5 слід призначити за правилами ч. 4 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі, без конфіскації майна.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити попередній тримання під вартою.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, затриманий 09.03.2020 і з цього часу перебуває в установі попереднього ув'язнення, тому у строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно на підставі ч. 5 ст.72 КПК України зарахувати попереднє ув'язнення з 09.03.2020 року.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ним злочину, особу винного, його соціальне становище, який за місцем проживання характеризується задовільно, щиро розкаявся, пом'якшуючі та обтяжуючі вину обставини, відсутність будь-яких намірів уникнути від кримінальної відповідальності, те що обвинувачений на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів буде достатнім призначення покарання у вигляді позбавлення волі без конфіскації майна, із застосуванням ст. 75 КК України.
Судом також встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 вчинено ним 08.03.2020, тобто до постановлення попереднього вироку Крижопільського районного суду Вінницької області від 16.07.2020 року, а тому дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень, остаточне покарання ОСОБА_4 слід призначити за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, у виді позбавлення волі, без конфіскації майна, із застосуванням ст. 75 КК України, вважаючи таке покарання необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.
Потерпілим ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_5 заявлено позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 15163 грн. 99 коп., про відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн. 00 коп. та витрат понесених на правову допомогу в сумі 1500 грн. 00 коп..
Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
При вирішенні питання про стягнення моральної та матеріальної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_7 , суд виходить з наступного.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
Зважаючи на те, що потерпілим в повній мірі доведено розмір спричиненої йому матеріальної шкоди, обвинувачений не заперечує щодо її розміру, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог потерпілого Додяка щодо стягнення матеріальної шкоди, у зв'язку із чим, вони підлягають задоволенню у повному обсязі.
При вирішенні питання про стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 1167 цього Кодексу моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
У п. 9 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 № 4 роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Тому враховуючи характер вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення та ступінь його вини у вчиненому, матеріальне становище винної особи, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого ОСОБА_7 , тривалість його страждань, істотність вимушених змін у способі його життя, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що позов потерпілого про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому відшкодуванню, а саме в розмірі 4000 тисяч гривень.
Питання процесуальних витрат у кримінальному провадженні врегульовано главою 8 КПК України. Перелік видів таких витрат міститься у ст. 118 цього Кодексу, а їх розподіл регламентовано ст. 124 КПК України.
За правилами ч. 2 ст. 120 КПК України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, який надає правову допомогу за договором, несе потерпілий, а згідно ч. 1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
У пунктах 47, 48 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», які знайшли своє відображення, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі № 569/10915/17, судам роз'яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом. Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, перегляд документів, копіювання документів). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
На підтвердження розміру вказаних витрат, потерпілим ОСОБА_7 додано договір про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_14 , акт виконаних робіт та квитанцію на суму 1500 грн.. Тому враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги потерпілого в частині компенсації витрат на правову допомогу задоволенню підлягають в повному розмірі.
Відповідно до ст. 124 КПК України судові витрати в сумі 3456 грн. 87 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 за проведення трасологічної, одорологічної та автотоварознавчої еспертиз. Судові витрати в сумі 419 грн. 00 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 за проведення трасологічної експертизи.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 349, 366-368, 369, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України, ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 - у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна;
- за ч. 2 ст. 289 - у виді 5 (п'яти) років 5 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_5 , покарання у виді 5 (п'яти) років 5 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 02.12.2020 року і визначити остаточне покарання у виді 5 років 7 місяців.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_5 зарахувати строк попереднього ув'язнення з 09.03.2020 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обраний ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 15163 грн. 99 коп..
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в сумі 4000 грн. 00 коп..
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 1500 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 3456 грн. 87 коп. судових витрат за проведення трасологічної, одорологічної та автотоварознавчої еспертиз.
ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , від відбування покарання, встановивши іспитовий строк на 3 (три) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначеним за вироком Крижопільського районного суду Вінницької області від 16.07.2020 року визначити остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , від відбування покарання, встановивши іспитовий строк на 3 (три) роки.
Відповідно до вимог п.1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покласти обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 419 грн. 00 коп. судових витрат за проведення трасологічної еспертизи.
Арешт, який накладено на речові докази ухвалою Бершадського районного суду від 13.03.2020 року - скасувати.
Речові докази:
- автомобіль ВАЗ 21061, державний номерний знак НОМЕР_3 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_10 та перебуває в користуванні ОСОБА_7 , який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_7 - залишити йому, як законному володільцю;
- автомобіль ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_1 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_8 , який знаходиться в нього на зберіганні - залишити ОСОБА_8 як власнику;
- автомобіль «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_2 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_9 , який знаходиться на зберіганні в ОСОБА_11 - передати ОСОБА_9 як власнику;
- автомобіль ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_4 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_15 та перебуває в користуванні ОСОБА_9 , який передано на відповідальне зберігання користувачу ОСОБА_9 - залишити йому як власнику;
- куртку чорного кольору та штани синього кольору типу «Джинс», що належать ОСОБА_5 і які знаходяться в нього на зберіганні - залишити ОСОБА_5 як власнику.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення вироку.
Суддя ОСОБА_1