Справа № 538/2168/20
Провадження № 1-кп/538/176/20
16 грудня 2020 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Лохвиця кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020175230000098 від 23.09.2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Нижня Будаківка Лохвицького району Полтавської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, суд
Судом встановлено, що 23.09.2020 року приблизно о 02.00 годині, ОСОБА_6 , знаходячись у місті Заводське Лохвицького району Полтавської області поряд із станцією технічного обслуговування, яка розташована по вул. Озерна, буд. 18, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, побачив на столі мобільний телефон марки "Meizu Note 8", чорного кольору, який на грунті раптово виниклого умислу, вирішив викрасти.
Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , переконавшись у таємності своїх дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливим мотивом, з метою незаконної наживи, шляхом вільного доступу, таємно, умисно викрав мобільний телефон марки "Meizu Note 8", чорного кольору, який належить ОСОБА_4 , вартість якого, згідно висновку спеціаліста № 167/20 від 11.11.2020 становить 3419 грн. Із викраденим мобільним телефоном ОСОБА_5 пішов в місті Заводське додому, на вулицю Ватутіна, 49, розпорядившись таким чином викраденим майном на власний розсуд та завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.
Вказані дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Обвинувачений ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального проступку визнав повністю, щиро розкаявся та майнова шкода повністю відшкодована шляхом повернення викраденого майна.
18.11.2020 року між потерпілим ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 471 КПК України укладено угоду про примирення.
Згідно даної угоди обвинувачений та потерпілий дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести обвинувачений ОСОБА_5 , у виді 100 годин громадських робіт.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому. Сторони просять затвердити угоду.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права визначені йому п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпілий ОСОБА_4 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, зокрема вимогам ст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди. Підстав для відмови у затвердженні угоди, судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_5 , та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити у кримінальному провадженні № 12020175230000098 від 23.09.2020 року угоду про примирення від 18 листопада 2020 року між потерпілим ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 18.11.2020 року покарання у виді 100 годин громадських робіт.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався.
Речовий доказ - сім-карта оператора мобільного зв"язку "ВФ Україна" № НОМЕР_1 , яка зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий: ОСОБА_1