Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/2258/20 Провадження № 3/553/1040/2020
Іменем України
16.12.2020м. Полтава
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Чистик І.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який згідно протоколу зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До Ленінського районного суду м. Полтави з УПП в Полтавській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 20 жовтня 2020 року близько 16 год. 06 хв. у м. Полтава по вул. Небесної Сотні, 82, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ATAMANA-09206, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи регулярні пасажирські перевезення на міському маршруті № 44 «Левада - Алмазний - Половки - Центр - Левада», перевозив 26 пасажирів, при передбаченою технічною характеристикою транспортного засобу та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 кількістю місць для сидіння 23 разом із місцем водія, чим порушив п.п. 2 п. 11, п.п. 1 п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 22.07.2020, з урахуванням положень зазначених в абз. 1 п.п. 8 п. 1 протоколу № 37 позачергового засідання Державної комісії з питань ТЕБ та НС від 15.10.2020 та п. 4 Постанови МОЗ Головного державного санітарного лікаря України № 23 від 21.05.2020 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив суду, що пасажири приготувались до виходу на зупинці транспорту та встали зі своїх місць. Крім того, пояснив, що він працює без кондуктора та з дзеркала заднього виду йому не видно весь салон автобусу.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов до таких висновків.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 КУпАП зазначає, що доказами по справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, ст. 44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Отже диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого нормативно-правового акту, тому, формулюючи суть правопорушення, вказівка на нормативний акт, його статті, частини, пункти, вимоги яких порушені, є обов'язковою.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (далі - Закон) карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а санітарно-протиепідемічні правила і норми - нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.
Згідно зі ст. 29 вказаного Закону карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
Зі змісту наданих на дослідження матеріалів справи та аналізу вищевказаних положень, зокрема аналізу динаміки внесення змін до постанови КМУ від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», встановлено, що на момент розгляду справи інкримінований ОСОБА_1 п.п. 2 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 був виключений, а п.п. 1 п. 15 викладений в новій редакції, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2020 року № 1100. При цьому за своїм змістом протокол № 37 позачергового засідання Державної комісії з питань ТЕБ та НС від 15 жовтня 2020 року має застосовуватись на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641, в яку були внесені зміни, а Постановою МОЗ Головного державного санітарного лікаря України № 23 від 21 травня 2020 року, на яку міститься посилання у протоколі затверджені Тимчасові рекомендації.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, на час розгляду справи про адміністративне правопорушення, зазначений пункт нормативно-правового акту, який був підставою для складання вищезазначеного адміністративного протоколу, виключено.
Склад правопорушення, це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, при цьому відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КУпАП закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів.
За таких обставин, вважаю за необхідне провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 на час розгляду справи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
На підставі викладеного, ст.ст. 9, 10, 280 КУпАП, керуючись ст. 247, п. 3 ст. 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Ленінський районний суд м. Полтави.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Ірина Олегівна Чистик