Справа № 536/1210/20
Провадження № 2/529/225/20
07 грудня 2020 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючої - судді Петренко Л. Є.,
за участю секретаря - Скрипник Р. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства “Універсал Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник АТ “Універсал Банк” звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у сумі 55 592 грн. 52 коп., а також судовий збір в сумі 2102 грн. 00 коп.
В обґрунтування позову вказав, що з метою отримання банківських послуг 20.02.2018 відповідач підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг “monobank”, положеннями якої визначено, що анкета-заява разом з умовами та правилами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ “Універсал Банк”, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши вказану заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір про надання банківських послуг, та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 13 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. Позивач зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами, але, у зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 умов договору про надання банківських послуг № б/н від 20.02.2018 у відповідача станом на 17.03.2020 виникла заборгованість у розмірі 55 592 грн. 52 коп., яка складається з: 39 889 грн. 87 коп. - загальним залишком заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та 15 702 грн. 65 коп. - заборгованості за пенею та комісією.
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05.10.2020 справа направлена до Диканського районного суду Полтавської області за територіальною підсудністю.
05.11.2020 ухвалою судді відкрито провадження по справі і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
З наявної у матеріалах справи поштової розписки про отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позову з доданими до неї копіями документів вбачається, що відповідач зазначені документи отримав 09.11.2020, однак у визначений йому строк, відзиву, заперечень на позов або інших клопотань суду не подав.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 20 лютого 2018 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до ПАТ “Універсал Банк” з метою отримання банківських послуг та підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами обслуговування рахунків фізичної особи в ПАТ “Універсал Банк”, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши вказану заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір про надання банківських послуг, та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 13 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
Позивач - АТ “Універсал Банк” є правонаступником усіх прав та обов'язків ПАТ “Універсал Банк”, що підтверджується витягом із Статуту АТ “Універсал Банк” (а с. 30-31).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 вказаного вище Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ч. 1, ч. 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В анкеті-заяві позичальника від 20.02.2018 процентна ставка за кредитом не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Обґрунтовуючи право на нарахування процентів за користування кредитом та неустойки, банк, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 20.02.2018, посилався на Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ “Універсал Банк” (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ “Універсал Банк” розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms) та Тарифи.
Витягом з Умов обслуговування рахунків фізичної особи та Тарифами, наданими позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, позовну давність щодо вимог банку та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ “Універсал Банк” та Тарифи розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету до договору про надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (справа №6-16цс15).
Також у цій справі неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ “Універсал Банк”, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://www.monobank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ “Універсал Банк” в період - з часу виникнення спірних правовідносин (07 листопада 2018 року) до моменту звернення до суду з вказаним позовом (07 серпня 2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи та Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ “Універсал Банк” у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ “Універсал Банк”, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ “Універсал Банк” та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Суд також вказує, що з урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ “Універсал Банк”, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної з сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17).
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Не містить укладений у вигляді анкети-заяви договір від 20.02.2018 і строку повернення кредиту (користування ним).
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ “Універсал Банк” не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що АТ “Універсал Банк” вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що сума заборгованості ОСОБА_1 по виконанню договору станом на 17.03.2020 становить 39 889,87 грн., яка складається із залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та підлягають стягненню з відповідача на користь АТ “Універсал Банк”.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог АТ “Універсал Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 1508 грн. 27 коп. (розмір заявлених вимог складає 55592 грн. 52 коп., розмір вимог, що підлягають задоволенню - 39889 грн. 87 коп., розмір судового збору, що підлягав сплаті при звернення до суду з цим позовом 2102 грн. (2102 грн. Х 39889,87 грн. : 55592,52 грн. = 1508,27 грн.).
Керуючись статтями 141, 142, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства “Універсал Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольськ Полтавської області та жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь А кціонерного товариства “Універсал Банк”, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21133352, заборгованість за договором про надання банківських послуг “Monobank” від 20.02.2018 в розмірі 39 889 (тридцять дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 87 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 сплачені за подання позовної заяви - судовий збір в сумі 1508 (одна тисяча п'ятсот вісім) грн. 27 коп., які слід перерахувати на користь А кціонерного товариства “Універсал Банк”, код ЄДРПОУ 21133352.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Позивач: Анкціонерне товариство "Універсал Банк", місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21133352.
Відповідач: ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Головуюча: Л.Є. Петренко