Справа № 525/1483/19
Номер провадження 2/525/113/2020
Іменем України
16 грудня 2020 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ячала Ю.І.,
за участю секретаря Лопатки О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійної вимоги - ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
встановив:
В листопаді 2019 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 21786,72 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 19 вересня 2015 року, о 08 годині 30 хвилин, в м. Полтава сталася дорожньо-транспортна пригода, за участі транспортного засобу "Geely", державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , і транспортним засобом "Toyota", держаний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована. Постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 25 серпня 2016 року № 554/12964/15-п ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. За для відшкодування понесених збитків, пов'язаних із пошкодженням автомобіля марки "Toyota", держаний номерний знак НОМЕР_2 , потерпілий звернувся за виплатою страхового відшкодування до Моторного (транспортного) страхового бюро України. Моторним (транспортним) страховим бюро України було виплачено страхове відшкодування потерпілій стороні у розмірі 21249,44 грн.
Відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме ст. 38.2 страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується постановою суду, або відповідно до пункту "в" якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди, а тому позивач звертається до суду з вимогою про стягнення в порядку регресу витрат на виплату страхового відшкодування на загальну суму 21786,72 грн. та понесених судових витрат.
В судове засідання представник позивача не з'явився, просив розгляд справи проводити без участі представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с. 107, 118, 131).
Відповідач ОСОБА_1 до суду не з'явився. Про день та час судового розгляду справи повідомлений у відповідності до вимог ч. ч. 11, 12 ст. 128 ЦПК України (а.с. 106, 122, 130), відзив до суду не подав.
Третя особа - ОСОБА_2 про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не подала (а.с. 106).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що відповідача ОСОБА_1 постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 25 серпня 2016 року № 554/12964/15-п визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, в постанові зазначено, що 19 серпня 2015 року, близько 08 години 30 хвилин, в м. Полтава від вулиці Чапаєва по вулиці Фрунзе, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Geely", державний номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті вулиць Шевченка-Фрунзе, виконуючи маневр розвороту не зайняв крайнє ліве положення, в наслідок чого відбулося зіткнення з транспортним засобом "Toyota Auris", держаний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку з лівого боку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень (а.с. 5-7). Постанова набрала законної сили 13 вересня 2016 року.
Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не була застрахована.
Власником автомобіля марки "Toyota Auris", держаний номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_1 (а.с. 13, зворотний бік), яка на момент дорожньо-транспортної пригоди мала поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності транспортних засобів (а.с. 10).
Платіжними дорученнями № 9239рв від 28 листопада 2016 року Моторне (транспортне) страхове бюро України виплатило страхове відшкодування ОСОБА_2 в сумі 21249,44 грн. (а.с. 26).
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 2004 року № 1961-IV (Далі по тексту Закон № 1961-IV), регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до п. 21.1 ст. 21, з урахуванням положень п. 21.3 ст. 21 Закону № 1961-IV, на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без полюса обов'язкового страхування цивільної-правової відповідальності, чинного на території України.
Відповідно до п. 39.1 ст. 39 Закону № 1961-IV, Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.
Відповідно до підпункту а) п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961-IV, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV, Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п. 38.2.1 Закону № 1961-IV, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: 38.2.1. до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Відповідно до ст. 29 Закону № 1961-IV, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Зазначені в позові витрати на збір документів та послуги аварійного комісара в сумі 537,28 гривень, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 27), стягненню з відповідача не підлягають. Відповідно до переліку витрат, які відшкодовуються в зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, що зазначені в ст. 29 Закону № 1961-IV, витрати на збір документів та послуги аварійного комісара не вказані, а тому суд не розглядає дані витрати понесені страховиком, як такі, що відносяться до страхового випадку, і стягненню із відповідача не підлягають.
На підставі викладеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума виплаченого страхового відшкодування в сумі 21249,44 грн.
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково, в загальній сумі 21249,44 грн., тобто 97,53 %, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судові витрати в сумі 1873,53 грн.
Керуючись ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213-215, 218, 294 ЦПК України, ст. 1191 ЦК України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд, -
вирішив:
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України, місцезнаходження юридичної особи: Русанівський бульвар, будинок 8, місто Київ, ідентифікаційний код юридичної особи 21647131, до ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , третя особа, яка не заявляє самостійної вимоги - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, ідентифікаційний код юридичної особи 21647131, сплачене страхове відшкодування в сумі 21249,44 (двадцять одну тисячу двісті сорок дев'ять гривень 44 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, ідентифікаційний код юридичної особи 21647131, судовий збір в сумі 1873,53 (одна тисяча вісімсот сімдесят три гривні 53 копійки).
В іншій частині позовних вимог позивача, відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Великобагачанський районний суд Полтавської області.
Суддя Ю.І. Ячало