16.12.2020 Провадження №2/425/735/20
Справа №425/2745/20
Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Овчаренко О.Л.
за участю секретаря Гайворонської І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рубіжному у порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх кредитних зобов'язань, та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що22 листопада 2016 року між ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк»,та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, згідно якої відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 12250,94 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом із запропонованими АТ КБ «Приватбанк» Умовами та правилами, Тарифами складають між нею та Банком Кредитний договір. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором. Однак, відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору.У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за Кредитним договором відповідач станом на 14 вересня 2020 року має заборгованість у загальній сумі 29344,30 грн., яка складається з наступного: 5698,88 грн. - заборгованість за кредитом; 2395,57 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2507,45 грн. - заборгованість за пенею; 18742,40 грн. - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.
12 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
29 жовтня 2020 року судом постановлено ухвалу про прийняття позову до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку та винесення заочного рішення судом.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про причину неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином. Заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 22.11.2016, з метою створення сприятливих умов для виконання зобов'язань по кредитному договору № DNН4КР22690056 від 23.05.2006 (далі - Договір 1) ОСОБА_1 отримала від банку кредит у розмірі 12250,94 грн. на строк 6 місяців з 22.11.2016 по 31.05.2017 шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,083 % щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом, у зазначені у заяві, Умовах та правилах строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з 1 по 25 число кожного місяця позичальник надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 2119,94 грн. для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, процентів, а також інших витрат згідно з Умовами та правилами. Дата остаточного погашення заборгованості повинна бути не пізніше 31.05.2017.
Згідно з п. 1.1.1. Генеральної угоди зменшено розмір заборгованості, а саме проценти на 0,93 грн., комісію на 0,00 грн., пеню на 26932,03 грн., штраф на 0,00 грн.
Згідно із п. 1.1.2. Генеральної угоди заборгованість за Договором 1 з дати підписання Генеральної угоди складає 14313,94 грн.
Згідно із п. 1.1.3. Генеральної угоди дата остаточного погашення заборгованості по Договору 1 - 31.05.2017.
Згідно п. 1.2. Генеральної угоди з метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором, позичальник зобов'язується в день підписання генеральної угоди мати залишок на будь-якому відкритому в Банку рахунку в сумі 2063,00 грн.
Згідно із п. 2.2. Генеральної угоди при порушенні позичальником строків погашення заборгованості, визначених в цій Генеральній угоді, Умовах та правилах, більш чим на 31 день, по зобов'язанням, строк яких не настав, сторони узгодили, що строк повернення кредиту вважається 32 день з моменту виникнення порушення. Заборгованість за кредитом, починаючи з 32 дня порушення, вважається простроченою. Позичальник сплачує банку штраф в розмірі 26932,96 грн.
Згідно п. 2.8 Генеральної угоди при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, позичальник сплачує Банку пеню, розмір якої вказаний в Умовах та правилах за кожний день прострочки.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно п. 2.5. Генеральної угоди позичальник взяв на себе зобов'язання щодо повернення суми кредиту, процентів, винагороди відповідно до Генеральної угоди і Умовам та Правилам.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого банком, сума заборгованості за кредитом становить 5698,88 грн., яка не повернута відповідачем, тому наявні правові підстави для її стягнення.
Щодо стягнення відсотків за користування кредитом, то суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За умовами Генеральної угоди сторони погодили місячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий на 6 місяці - до 31 травня 2017 року.
Відтак, у межах строку кредитування до 31 травня 2017 року відповідач мала, зокрема, повертати банку кредит та сплачувати відсотки на суму залишку заборгованості за кредитом періодичними (щомісячними) платежами до 25 числа кожного місяця.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Зазначений висновок узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.
Тому, з урахуванням умов підписаної сторонами Генеральної угоди, наявні правові підстави для стягнення із ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 22 листопада 2016 року по 31 травня 2017 року (визначений договором строк кредитування) у розмірі 313,23 грн.
Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача відсотків за період з 01 червня 2017 року по 14 вересня 2020 року у розмірі 2082,34 грн., оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти (1,083% в місяць на суму залишку заборгованості) за кредитом припинилося після спливу визначеного договором строку кредитування.
Щодо пені та штрафу суд дійшов висновку, що вони стягненню не підлягають як безпідставно нараховані з огляду на наступне.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так, відповідно до п. 2.8. Генеральної угоди при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, позичальник сплачує Банку пеню, розмір якої вказаний в Умовах і Правилах за кожний день прострочки.
Водночас, із матеріалів справи вбачається, що витяг з Умов та правил надання банківських послуг, а також Тарифи не містять підпису позичальника, а тому не можуть бути доказом узгодження таких умов із відповідачем.
Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, які зводяться до того, що банк, обґрунтовуючи наявність та розмір заборгованості, зокрема і окремих частин такої заборгованості, повинен надати підтвердження узгодження із позичальником саме тих умов, за якими таку заборгованість нараховує.
Окрім того, згідно із абзацом першим, другим ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» від 02.12.2015 року № 1275-р, місто Рубіжне Луганської області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Отже, мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями накладається відповідно до вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» з 14 квітня 2014 року і застосовується до боргових сум заборгованості за кредитним договором, які виникли після 14 квітня 2014 року.
Враховуючи викладене, суд вважає, що пеня та штрафи, починаючи з дня укладення договору, взагалі не можуть бути нараховані на суму заборгованості за кредитним договором.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом за період з 01 червня 2017 року по 14 вересня 2020 року у сумі 2082,34 грн., пені у сумі 2507,45 грн., штрафу відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди у сумі 18742,40 грн. задоволенню не підлягають за безпідставністю.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню судовий збір в сумі 430,66 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором про надання банківських послуг № б/н від 22 листопада 2016 року в сумі 6012 (шість тисяч дванадцять) гривень 11 копійок, з яких: заборгованість за кредитом - 5698 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто вісім) гривень 88 копійок, заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 313 (триста тринадцять) гривень 23 копійки, та витрати по оплаті судового збору в сумі 430 (чотириста тридцять) гривень 66 копійок.
Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д; код ЄДРПОУ 14360570; МФО № 305299, рахунок для погашення заборгованості та судових витрат:UA083052990000029092829003111.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.Л. Овчаренко