Справа № 401/2121/20 ;
2/401/824/20
"14" грудня 2020 р. Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Гармаш Т.І., при секретарі - Липко О.А,, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Світловодської міської ради, про позбавлення батьківських прав,-
Позивач звернулась до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свій позов мотивує тим, що відповідач не цікавиться дитиною, не надає матеріальної допомоги на її утримання, не телефонує.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала в повному обсязі, не заперечила проти заочного рішення. Представник позивача позов підтримала в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений, у відповідності до ст. 128 ЦПК України. Причини неявки суду не повідомив. Не надав відзив на позовну заяву у строк, вказаний в ухвалі про відкриття провадження. Відповідач був повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України ( а.с.29,40).
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надала заяву про розгляд справи без її участі.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на викладене, суд ухвалив розгляд справи здійснювати у заочному порядку.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши докази, суд приходить до такого висновку.
Із свідоцтва про народження (а.с. 4) вбачається, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сторони по справі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки про склад сім'ї ОСОБА_3 проживає разом із матір'ю у АДРЕСА_1 ( а.с. 7).
З розрахунку заборгованості, наданого державним виконавцем, вбачається, що ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1 , станом на 01.09.2020 року 126244,50 грн. ( а.с. 8).
Відповідно до висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 орган опіки та піклування Світловодського міськвиконкому вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с35-36).
Преамбулою Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України № 789-ХII від 27 грудня 1991 року (далі Конвенція) визнається, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.
Відповідно до ст. 3 Конвенції у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно до положень ст. 9 зазначеної Конвенції, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
Крім того, відповідно до положень принципу № 7 абз. 2 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією № 1385 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за його навчання; ця відповідальність лежить перш за все на батьках.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 164 СК України, підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 Постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб , які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Отже, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, що відповідно до п. 2, ч.1, ст. 164 СК України є підставою позбавлення його батьківських прав.
Судовий збір розподіляється відповідно до ст.141 ЦПК України.
На підставі, ст.ст. 150, 164, ч.1 п.2, 166 Сімейного Кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства», Конвенції з прав дитини, керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки міста Світловодська Кіровоградської області.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер -- НОМЕР_2 .
Третя особа: Орган опіки та піклування Світловодської міської ради, який знаходиться за адресою: вул. Героїв України, 14, м. Світловодськ, ЄДРПОУ 04055162.
Суддя Світловодського
міськрайонного суду: Т. І. Гармаш