08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/923/20
381/1861/20
16 грудня 2020 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Соловей Г.В.,
з участю секретаря Момот Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
27.07.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від подружнього життя мають сина ОСОБА_3 . Спільне подружнє життя не склалось через різні характер та погляди на життя. На даний час шлюбні відносини припинені. Спільне господарство не ведуть, примирення не можливе.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.08.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15.09.2020 року провадження у справі зупинене, у зв'язку з наданням сторонам строку на примирення терміном два місяці.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10.11.2020 року провадження у справі поновлено.
В судове засідання позивач не з'явилася, через канцелярію суду подала письмове клопотання в якому вказала, що примирення не відбулося, наполягала на розірванні шлюбу, справу просила розглянути в її відсутність, прізвище після розірвання шлюбу залишити « ОСОБА_4 ».
В судове засідання відповідач не з'явився, через канцелярію суду подав письмову заяву в якій просив справу розглянути в його відсутність, проти розірвання шлюбу не заперечував.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що 18 лютого 2000 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб Відділом реєстрації актів громадянського стану Фастівського міськвиконкому Київської області, актовий запис № 25. Від подружнього життя мають сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час сторони шлюбні стосунки не підтримують, спільне господарство не ведуть.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15.09.2020 року, за клопотанням відповідача сторонам надавався строк на примирення, терміном два місяці, однак після спливу терміну, примирення між сторонами не відбулося.
Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку із реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Керуючись ст. 4,12,13,76,81,141,263,265 ЦПК України, на підставі ст.56,110,112 Сімейного Кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб зареєстрований 18 лютого 2000 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Фастівського міськвиконкому Київської області, актовий запис № 25 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстр.: АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідент.номер - НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_2 розірвати.
Прізвище після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити набуте в шлюбі - « ОСОБА_4 ».
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Г.В. Соловей