Справа №377/703/20
Провадження №2/377/361/20
15 грудня 2020 року суддя Славутицького міського суду Київської області Малишенко Т.О., розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Дмитришина Андрія Володимировича до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) - про зняття арешту з майна, -
01 грудня 2020 року до суду надійшла позовна заява, у якій представник позивача просить ухвалити рішення про зняття арешту із ј частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 9111357, зареєстровано: 01.10.2009 17:30:01 за № 911135 реєстратором: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, на підставі постанови № 13684961 від 07.07.2009 винесеної ВДВС Печерського РУЮ у м.Києві за в/л № 1-29 від 25.11.2008р Апеляційного суду м.Києва.
Ухвалою судді від 02 грудня 2020 року вищезазначена позовна заява була залишена без руху, а позивачу встановлено строк для усунення недоліків - сім днів з дня отримання копії ухвали, оскільки позовна заява не відповідала вимогам ст. 175 ЦПК України.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху була отримана позивачем 08 грудня 2020 року, що підтверджено особистим підписом позивача в поштовому повідомлені.
11 рудня 2020 року позивачем, на адресу суду була надіслана заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначив, що на виконання ухвали судді Славутицького міського суду Київської області від 02.12.2020 року про залишення без руху позовної заяви про зняття арешту з майна надає оригінал квитанції про сплату судового збору. Додатково повідомляє, що арешт в межах кримінального провадження не є предметом розгляду по даній справі, оскільки постанову про накладення арешту було винесено державним виконавцем в ході здійснення виконавчого провадження, отже вказані правовідносини врегульовані нормами закону України «Про виконавче провадження» та нормами цивільного судочинства.
Ознайомившись із заявою ОСОБА_2 про усунення недоліків позовної заяви вважаю, що позивачем недоліки позовної заяви не усунуті в повній мірі, за наступних обставин.
Відповідно до вимог ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Як вбачається зі змісту договору про надання правничої допомоги від 03 серпня 2020 року у адвоката Дмитришина Андрія Володимировича відсутні повноваження саме на підписання позовної заяви від імені клієнта - ОСОБА_2 .
Крім, того для визначення судом виду судочинства, підсудності, суд просив зазначити на підставі якого документу рішення чи вироку було накладено на майно позивача арешт, оскільки зняття арешту з майна можливе судом розглядатись в порядку цивільного судочинства, а також і кримінального, якщо арешт на майно було накладено в порядку кримінальної справи (вирок суду).
Згідно з ч.1 ст.19 ЦПК України (нова редакція), а також ч.1 статті 15 ЦПК України (старої редакції) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Разом з тим частиною першою статті 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Порядок скасування арешту майна, накладеного в порядку кримінального судочинства, визначено у статті 174 КПК України, відповідно до положень якої підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно. Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Таким чином, у разі якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише в порядку кримінального судочинства. І такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України та є ефективним. Разом з тим чинним цивільно-процесуальним законом не передбачена можливість такого захисту в порядку цивільного судочинства.
Це узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду України, у справах, яка розглядалися про арешт на майно накладений за нормами КПК України 1960 року від 11.09.2019 у справі № 504/1306/15ц, від 23.05.2018 у справі №569/4374/16ц.
Посилання представника, що арешт в межах кримінального провадження не є предметом розгляду по даній справі, оскільки постанову про накладення арешту було винесено державним виконавцем в ході здійснення виконавчого провадження, нічім не підтверджено, так як виконавчий лист є похідним і виписаний на підставі вироку ( рішення) Апеляційного суду м. Києва. В порушення вимог норм чинного законодавства України, представником позивача не долучено ( не зазначено у позовній заяві судове рішення (вирок), на підставі якого видано виконавчий лист, оскільки із змісту позовної заяви вбачається, що виконавчий лист було видано Апеляційним судом м. Києва, з листа Печерського РВДВС у м.Києв вбачається, що виконавчий лист повернуто в Апеляційний суд м. Києва, при цьому зазначено номер виконавчого листа, у 2008-2009 роках номера виконавчих листів співпадали з номерами справ, кримінальні починались на «1», цивільні на «2», виконавчий лист виписаний на підставі вироку у кримінальній справі в Апеляційному суді м. Києва за номером 1-29/2008 року, тобто кримінальна. В даному випадку арешт на майно позивача накладено в кримінальному провадженні (справі), і питання про зняття арешту з майна позивача повинно розглядатись за правилами кримінального судочинства.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
За таких обставин, враховуючи, що позивачем (представником позивача) частково усунено недоліки протягом строку, зазначеного в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, в повній мірі не виконані вимоги суду, не долучено докази для визначення судом виду судочинства то позовну заяву про зняття арешту з майна повернути позивачу.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Дмитришина Андрія Володимировича до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) - про зняття арешту з майна - повернути позивачу.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвалу підписано 15.12.2020 року.
Суддя: Т. О. Малишенко