Справа № 369/15528/20
Провадження № 1-кс/369/2949/20
11 грудня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Мелітополь Запорізької області, українки, громадянки України, одруженої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої за матеріалами кримінального провадження, зареєстрованого 02.11.2020 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020115200001224, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 343 КК України,-
До суду надійшло клопотання прокурора відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Мелітополь Запорізької області, українки, громадянки України, одруженої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої за матеріалами кримінального провадження, зареєстрованого 02.11.2020 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020115200001224, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 343 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що сектором дізнання Києво - Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області розслідується кримінальне провадження за №12020115200001424 від 02.11.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 343 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_6 (спеціальний жетон № 0142346), призначена відповідно до наказу № 312 о/с від 10.07.2019 Головного управління Національної поліції України в Київській області на посаду слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області, будучи відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», працівником правоохоронного органу та відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 2 Розділу ІІ Посадової інструкції «Старших слідчих та слідчих слідчого відділення Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області» та наділеною повноваженнями, в тому числі:
- професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
- розслідування кримінальних проваджень про злочини, які згідно кримінально-процесуального законодавства України, відносяться до підслідності слідчих Національної поліції України. При виконанні своїх повноважень зобов'язана забезпечувати повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень у межах установлених КПК України строків.
Так, слідчий Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області ОСОБА_6 в ході досудового розслідування кримінального провадження №12020110200000656 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, діючи згідно вимог чинного законодавства, встановивши наявність підстав достатніх для підозри особи у вчиненні злочину, за погодженням з процесуальним прокурором, 30.09.2020 повідомила ОСОБА_7 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
В подальшому ОСОБА_4 , будучи офіційною дружиною підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12020110200000656 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, після оголошення останньому повідомлення про підозру слідчим ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, в період часу з 02.11.2020 по 25.11.2020, точний час та місце вчинення кримінального проступку не встановлено, діючи умисно з прямим умислом, здійснювала вплив на працівника правоохоронного органу, з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 використовуючи Всесвітню мережу Інтернет на своїй сторінці під логіном « ОСОБА_8 » у мобільному додатку «Instagram», що є соціальною мережею та базується на обміні фотографіями, дозволяє користувачам робити фотографії, застосовувати до них фільтри, а також поширювати їх через свій сервіс і низку інших соціальних мереж у вільному доступі під заголовком «Охота на ОСОБА_9 » висловилась нецензурною лайкою в бік слідчого слідчого відділу Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , щодо розслідування вказаного кримінального провадження, а також висловила погрози її життю і здоров'ю, з метою перешкодити виконання ОСОБА_6 службових обов'язків, як працівника правоохоронного органу.
Продовжуючи злочинні дії охоплені єдиним умислом, направленого на вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу, з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи Всесвітню мережу Інтернет, мобільний додаток «Viber», що є додатком VoIP для смартфонів, що працюють на платформах Android, Chrome OS, BlackBerry OS, iOS,, Symbian, Windows Phone, Bada і комп'ютерів з операційною системою Windows, macOS або Linux, інтегрується з адресною книгою та авторизується за номером телефону, дозволяє здійснювати безкоштовні дзвінки (оплата тільки за рахунок інтернет-трафіку) високої якості між смартфонами з встановленим «Viber», а також передавати текстові повідомлення, зображення, відео та аудіо повідомлення, ОСОБА_4 надіслала смс та голосові повідомлення на особистий номер мобільного телефону слідчої ОСОБА_6 , в яких з використанням психологічного впливу, нецензурної лексики, ображаючи честь та гідність працівника правоохоронного органу ОСОБА_6 та членів її сім'ї, з метою прийняти рішення на користь ОСОБА_4 та прямою вимогою закрити кримінальне провадження стосовно її чоловіка та дати спокій її сім'ї.
02.11.2020 року слідчим внесені дані в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020115200001424 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 343 КК України.
03.12.2020 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 343 КК України.
У вчиненні вказаного вище кримінального проступку підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Мелітополь Запорізької області, українка, громадянка України, одружена, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима.
Підставами підозрювати ОСОБА_4 , у вчиненні вказаного вище кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 343 КК України, є:
- рапорт ОСОБА_6 про вчинення кримінального проступку від 02.11.2020;
- протокол допиту потерпілої ОСОБА_6 від 03.11.2020;
- витягом з наказу № 312 о/с від 10.07.2019 про призначення ОСОБА_6 ;
- протокол огляду предмету (мобільного телефону) належного ОСОБА_6 від 03.11.2020;
- протокол огляду предмету (мобільного телефону) належного ОСОБА_6 з додатками від 03.11.2020;
- витягами з протоколу огляду предмету (мобільного телефону) належного ОСОБА_6 з додатками від 25.11.2020;
- матеріалами, щодо звернення ОСОБА_4 , на гарячу лінію Національної поліції України за номером «102»;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваної ОСОБА_4 , із вчиненням кримінального проступку, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 343 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
У ході досудового розслідування для об'єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність у застосуванні щодо підозрюваної ОСОБА_4 , запобіжного заходу з метою забезпечення виконання нею перед органом досудового розслідування та судом покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, експерта, у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_4 , від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що остання, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений кримінальний проступок, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявок до органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , використовуючи Всесвітню мережу Інтернет, за допомогою свого мобільного додатку «Instagram» та «Viber», вчинила вказаний кримінальний проступок, шляхом надсилання смс та голосових повідомлень на мобільний телефон ОСОБА_6 . Маючи вільний доступ до свого мобільного телефону може знищити речові докази, а саме переписку, в якій здійснювала вплив на працівника правоохоронного органу, з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 , може впливати на потерпілу, експертів, інших осіб у кримінальному провадженні. Даний ризик обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрювана, знаючи про фактичне місце проживання потерпілої, оскільки в ході вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 , зазначала що їй відомо місце проживання ОСОБА_6 , яка може незаконно впливати на неї, змушуючи із можливим застосуванням фізичного чи психологічного впливу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань. Крім того, на даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, встановити всіх осіб, які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, а тому існує реальний ризик того, що ОСОБА_4 , буде здійснювати вплив на останніх із метою надання неправдивих показань.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, встановлено, що ОСОБА_4 , будучи офіційною дружиною ОСОБА_7 , якому у кримінальному провадженні №12020110200000656 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України повідомлено про підозру, здійснювала вплив на працівника правоохоронного органу, тобто скоїла вказаний кримінальний проступок. В ході своїх дій вела себе цинічно, використовувала нецензурну лексику, ображаючи честь та гідність працівника правоохоронного органу ОСОБА_6 та членів її сім'ї. Дане характеризує особу, яка з метою отримати позитивний для неї результат не зупиниться на своєму, навіть переступаючи норму закону.
Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрювана ОСОБА_4 , у разі не застосування до неї запобіжного заходу, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу у цьому кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 , необхідно обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків.
Обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання зможе запобігти усім вищевказаним ризикам.
При обранні запобіжного заходу, щодо підозрюваної ОСОБА_4 на виконання вимог ст. 178 КПК України за доцільно врахувати наявність достатніх доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, репутацію підозрюваної, ризик продовження протиправної поведінки, тощо.
Посилаючись на вищевикладене слідчий просив суд обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Мелітополь Запорізької області, українки, громадянки України, одруженої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої - запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив суд його задовольнити.
Сторона захисту в судовому засіданні проти заявлено клопотання заперечувала.
Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваної та її захисника, дослідивши матеріали клопотання, прихожу до наступного висновку.
Виходячи зі ст.ст. 1, 8 Конституції України Україна є правова держава, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до чч.1, 2 ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 343 КК України.
Слідчий суддя також встановив, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.11.2020 р. внесені відомості про кримінальне провадження за ч.1 343 КК України та 03.12.2020 р. повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 343 КК України.
Підставами підозрювати ОСОБА_4 , у вчиненні вказаного вище кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 343 КК України, є:
- рапорт ОСОБА_6 про вчинення кримінального проступку від 02.11.2020;
- протокол допиту потерпілої ОСОБА_6 від 03.11.2020;
- витягом з наказу № 312 о/с від 10.07.2019 про призначення ОСОБА_6 ;
- протокол огляду предмету (мобільного телефону) належного ОСОБА_6 від 03.11.2020;
- протокол огляду предмету (мобільного телефону) належного ОСОБА_6 з додатками від 03.11.2020;
- витягами з протоколу огляду предмету (мобільного телефону) належного ОСОБА_6 з додатками від 25.11.2020;
- матеріалами, щодо звернення ОСОБА_4 , на гарячу лінію Національної поліції України за номером «102»;
Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4)міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя враховує міцність соціальних зв'язків підозрюваної ОСОБА_4 .
Так в клопотанні про обрання запобіжного заходу прокурором зазначено, що метою застосування запобіжного заходу є також запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
При цьому, слідчим суддею приймаються до уваги, як обґрунтовані, обставини, якими слідчим обґрунтовується на підставі ст. 177 КПК України наявність ризиків, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Судом враховується, що найбільш м'яким запобіжним заходом, передбаченим ч.1 ст.176 КПК України, є особисте зобов'язання.
Зважаючи на обставини справи, суд вважає, що достатнім запобіжним заходом, що зможе повною мірою запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, є особисте зобов'язання.
При цьому, покладаючи на підозрювану ОСОБА_4 зобов'язання виконувати вказані в ухвалі суду дії, які за змістом ч. 2 ст. 179 КПК України повідомляються підозрюваному письмово під підпис, суд вважає необхідним роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути покладено грошове стягнення в розмірі 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини,ст.ст. 177, 178, 179, 183, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 369-372, 395, 483 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Мелітополь Запорізької області, українки, громадянки України, одруженої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Мелітополь Запорізької області, українки, громадянки України, одруженої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Зобов'язати підозрювану ОСОБА_4 , виконувати передбачені у ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:
-прибувати до слідчого (дізнавача), прокурора у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;
-не відлучатися із АДРЕСА_1 без дозволу слідчого (дізнавача), прокурора або суду;
-повідомляти слідчого (дізнавача), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватись від спілкування із потерпілою та членами її сім'ї у будь якій формі стосовно вказаного кримінального провадження.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити в межах строку досудового розслідування до 23 грудня 2020 року.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 1 ст. 307 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
У відповідності до ч.3 ст. 179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов'язання підозрюваної, покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні № 12020115200001224 від 02.11.2020 року.
Повний текст ухвали виготовлено 16.12.2020 року.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1