Справа № 367/4645/20
Провадження №2/367/4304/2020
Іменем України
15 грудня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючої судді Саранюк Л.П.,
за участі секретаря с/з Бабакової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області при судовому розгляді цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми грошової адресної допомоги,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 з 29 грудня 2014 року разом із чоловіком ОСОБА_2 та синами ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради.
Вказують, що 29 грудня 2014 року Відповідач звернулась до Позивача із заявою для призначення щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг.
В подальшому, до січня 2017 року Відповідач кожні півроку зверталася за призначенням грошової допомоги.
Так, згідно Порядку «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово- комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. (далі - Порядок №505), Відповідачу згідно поданих заяв призначена допомога переміщеним особам на проживання:
- Рішенням Позивача від 31.12.2014 року призначена допомога переміщеним особам на проживання з 29.12.2014 по 28.06.2015 р. в сумі 2210 грн. на місяць; Рішенням Позивача від 14.07.2015 року призначена допомога переміщеним особам на проживання з 29.06.2015 по 28.12.2015 в сумі 1768,00 грн. на місяць; Рішенням Позивача від 30.12.2015 року призначена допомога переміщеним особам на проживання з 29.12.2015 по 28.06.2016 в сумі 1768,00 грн. на місяць; Рішенням Позивача від 12.07.2016 року призначена допомога переміщеним особам на проживання з 11.07.2016 по 10.01.2017 в сумі 1768,00 грн. на місяць.
Звертають увагу, що відповідно до п.10 Порядку №505, уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги.
Зазначають, що 30 січня 2017 року Позивач отримав Інформаційну довідку №78531047 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, згідно якої 16.08.2005 року ОСОБА_2 , чоловік Відповідача, зареєстрував право власності на об'єкт житлової нерухомості - квартиру за адресою АДРЕСА_1 (приватна спільна часткова власність). Згідно інформаційної довідки №785378531422 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, Відповідач 16.11.2016 року зареєструвала право власності на об'єкт житлової нерухомості - квартиру за адресою АДРЕСА_2 .
Стверджують, що підставою звернення до суду є приховування Відповідачем факту володіння останнім та членами його сім'ї житловим приміщенням, розташованим в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, розташовані на лінії зіткнення, що призвело до надміру виплаченої Відповідачу грошової допомоги, внаслідок подання нею документів з недостовірними відомостями.
Відповідач у своїх заявах від 29.12.2014, 10.07.2015, 29.12.2015, 11.07.2016 у графі про наявність у будь-кого з членів сім'ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення зазначала «НІ».
Обставини, що впливають на призначення грошової допомоги, про які в порушення вимог п.11 Порядку № 505 Відповідач не повідомила, стали підставою для виплати Відповідачу щомісячної адресної допомоги з 29.12.2014 по 10.01.2017, і як наслідок, призвело до надміру виплаченої суми грошової допомоги у зазначений період в розмірі 45 150,54 грн.
Зазначають, що відповідно до п.11 Постанови № 505 суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу, тому виплачена Відповідачу щомісячна адресна допомога за період з 29.12.2014 по 10.01.2017 в сумі 45 150,54 грн. підлягає поверненню до Державного бюджету України.
20 січня 2017 року Відповідач звернулась до Позивача із заявою, в якій зобов'язалась суму переплати в розмірі 2 338,32 грн. погасити у десятиденний термін та із заявою, в якій повідомила, що з розміром переплати в сумі 45 150,54грн. ознайомлена.
27 січня 2017 року Відповідачем була внесена переплата в сумі 2 338,32 грн. на розрахунковий рахунок Позивача.
Вказують, що залишок надміру виплаченої Відповідачу щомісячної адресної допомоги за період з 29.12.2014 по 10.01.2017, що підлягає поверненню до Державного бюджету України складає 42 812,22 грн. (45 150,54-2 338,32=42 812,22)
24 квітня 2017 року Позивачем було направлено Відповідачу повідомлення №3927 про наявність заборгованості з проханням надати підтверджуючі документи про погашення заборгованості.
Станом на липень 2020 року Відповідач переплату в сумі 42 812,22 грн. на рахунок Управління не повернула.
Відповідно до п.11 Постанови № 505 у разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються в судовому порядку.
У зв'язку з вищевикладеним, просили суд стягнути з ОСОБА_1 та повернути на рахунок Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради для подальшого повернення до Державного бюджету України суму (кошти) надміру виплаченої щомісячної адресної грошової допомоги за період з 29.12.2014 по 10.01.2017 в розмірі 42 812,22 грн.
В судовому засіданні представник позивача просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні відповідач просила в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 29 грудня 2014 року разом із чоловіком ОСОБА_2 та синами ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради.
29 грудня 2014 року Відповідач звернулась до Позивача із заявою для призначення щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг.
В подальшому, до січня 2017 року Відповідач кожні півроку зверталася за призначенням грошової допомоги.
Так, згідно Порядку «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р., Відповідачу згідно поданих заяв призначена допомога переміщеним особам на проживання: Рішенням Позивача від 31.12.2014 року призначена допомога переміщеним особам на проживання з 29.12.2014 по 28.06.2015 р. в сумі 2210 грн. на місяць; Рішенням Позивача від 14.07.2015 року призначена допомога переміщеним особам на проживання з 29.06.2015 по 28.12.2015 в сумі 1768,00 грн. на місяць; Рішенням Позивача від 30.12.2015 року призначена допомога переміщеним особам на проживання з 29.12.2015 по 28.06.2016 в сумі 1768,00 грн. на місяць; Рішенням Позивача від 12.07.2016 року призначена допомога переміщеним особам на проживання з 11.07.2016 по 10.01.2017 в сумі 1768,00 грн. на місяць.
Згідно Інформаційної довідки №78531047 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, 16.08.2005 року ОСОБА_2 , чоловік Відповідача, зареєстрував право власності на об'єкт житлової нерухомості - квартиру за адресою АДРЕСА_1 (приватна спільна часткова власність). Згідно інформаційної довідки №785378531422 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, Відповідач 16.11.2016 року зареєструвала право власності на об'єкт житлової нерухомості - квартиру за адресою АДРЕСА_2 .
20 січня 2017 року Відповідач звернулась до Позивача із заявою, в якій зобов'язалась суму переплати в розмірі 2 338,32 грн. погасити у десятиденний термін та із заявою, в якій повідомила, що з розміром переплати в сумі 45 150,54грн. ознайомлена.
27 січня 2017 року Відповідачем була внесена переплата в сумі 2 338,32 грн. на розрахунковий рахунок Позивача.
Відповідно до п. 2 Порядку № 505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Грошова допомога виплачується шляхом перерахування на поточний рахунок, відкритий відповідно до цього Порядку. Відповідно до п. 3 Порядку № 505 для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сімї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до п. 3 Порядку № 505 грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї.
Відповідно до ч. 4 ст.334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до п. 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сімї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.
Відповідно до п. 11 Порядку № 505 уповноважений представник сім'ї, якому призначено грошову допомогу, зобов'язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.
Відповідно до п. 11 Порядку № 505 суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу.
Відповідно до п.11 Порядку у разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що права та інтереси позивача дійсно було порушено.
Також судом встановлено, що 27.07.2020 року Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради звернулося до суду з позовом про стягнення надмірно виплаченої суми грошової адресної допомоги у сумі 42812,22 грн. за період з 29.12.2014 по 10.01.2017.
01.09.2020 року ОСОБА_1 подано до суду заяву про застосування строків позовної давності по даній справі по тим підставам, що термін позовної давності по даним платежам сплинув, враховуючи останню дату виплати, 01 грудня 2019 року.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Терміни позовної давності, що є звичайним явищем в національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконують кілька завдань, у тому числі забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (судове рішення від 20 вересня 2011 р. у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Російської Федерації», п.570, та судове рішення від 22 жовтня 1996 р. у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», п.51).
Пунктом 137 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волков проти України» від 09 січня 2013 року, яке є обов'язковим на території України, визначено, що строк давності забезпечує правову визначеність та захищає потенційних відповідачів від застарілих вимог, які вкрай важко спростувати, та дозволяє запобігти несправедливості, що може виникнути внаслідок рішень щодо подій, що мали місце у далекому минулому, та на підставі доказів, що з часом стають неналежними та недостатніми.
У частині четвертій статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
У частині першій статті 261 ЦК України, встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
При цьому, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, перебіг позовної давності починається з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.
Як роз'яснено у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Таким чином, вищезазначене дає підстави для висновку про те, що здійснення і захист цивільних прав тісно пов'язані з фактором часу. Цивільні правовідносини не існують абстрактно, а виникають, змінюються та припиняються у часі. Обмеження строку для розгляду спору стимулює учасників процесу до надання доказів, підвищує їх достовірність і тим сприяє встановленню судами істини, а відтак - ефективному поновленню порушеного права. Крім того, встановлення строку позовної давності сприяє стабілізації цивільних правовідносин, усуненню невизначеності у відносинах між їх учасниками.
Виходячи з вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні позову з наведених підстав.
На підставі ст. 60 ЦПК України, ст. ст. 3, 15, 256, 257, 261, 267 ЦК України, ст. ст. 152, 153 ЗК України, ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ЗУ «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства», п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 213-218 ЦПК України суд,-
В задоволенні позову Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області, - відмовити.
Повний текст рішення буде виготовлено на протязі 10 днів, а саме 24.12.2020 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з моменту виготовлення повного тексту рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Л.П. Саранюк