Справа № 939/2345/20
підготовчого судового засідання
15 грудня 2020 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в смт Бородянка Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110120000354 від 30 квітня 2020 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Луб'янка Бородянського району Київської області, громадянина України, непрацюючого, який проживає в АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
04 грудня 2020 року з Бородянського відділу Фастівської місцевої прокуратури Київської області до Бородянського районного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
За ухвалою судді від 07 грудня 2020 року підготовче судове засідання було призначено на 15 грудня 2020 року на 14 годину.
Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що в ніч з 29 квітня 2020 року на 30 квітня 2020 року, більш точного часу досудові розслідуванням не встановлено, він, перебуваючи поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , побачив на подвір'ї автомобіль марки "ВАЗ-2106", державний номерний знак НОМЕР_1 , 1989 року випуску, бежевого кольору, який перебував у користуванні ОСОБА_5 , після чого у нього виник кримінально протиправний умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.
Реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, в ніч з 29 квітня 2020 року на 30 квітня 2020 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 проник на огороджену парканом територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , підійшов до розташованого на вказаній території автомобіля марки "ВАЗ-2106", державний номерний знак НОМЕР_1 , 1989 року випуску, бежевого кольору, який перебуває в користуванні ОСОБА_5 , відчинив незачинені на замок ліві передні водійські дверцята та сів до салону зазначеного автомобіля. Знаходячись на передньому водійському сидінні автомобіля марки "ВАЗ-2106", державний номерний знак НОМЕР_1 , 1989 року випуску, бежевого кольору, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння потерпілому майнової шкоди, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи таємно, вирвавши замок запалювання запустив двигун зазначеного автомобіля, тим самим встановив контроль над вказаним автомобілем, та, отримав можливість здійснювати на ньому рух та керувати ним, після чого, керуючи вказаним автомобілем, відкривши ворота виїхав з подвір'я домоволодіння та поїхав на ньому у напрямку с. Луб'янка Бородянського району Київської області, отримавши можливість ним вільно володіти та користуватися.
Заволодівши автомобілем марки "ВАЗ-2106", державний номерний знак НОМЕР_1 , 1989 рої випуску, бежевого кольору, вартістю 17906 грн 20 копійок ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим автомобілем на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , посилаючись на те, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог КПК України, підстав для закриття провадження або внесення подання про визначення підсудності немає, просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акта і викликати в судове засідання обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_5 .
Обвинувачений ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_5 погодилися з думкою прокурора про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Вислухавши думки прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підсудне Бородянському районному суду Київської області, підстав для закриття кримінального провадження не встановлено, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України, а тому кримінальне провадження необхідно призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, поєднаному з проникненням у сховище, що є тяжким кримінальним правопорушенням, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, що свідчить про наявність ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_4 , знаючи, про тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у скоєнні вказаного кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності, може переховуватись від суду; може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою надання ними неправдивих показів; ті обставини, що ОСОБА_4 не має постійного місця роботи, фінансово не забезпечений і на даний час на розгляді в Бородянському районному суді Київської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 121 КК України, в ході якого він систематично не з'являвся до суду, свідчить про наявність ризику того, що обвинувачений ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення. Тому, на думку прокурора, враховуючи репутацію обвинуваченого, а також аналізуючи зібрані в сукупності докази, менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення вказаним ризикам та виконання покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Вислухавши думку обвинуваченого ОСОБА_4 , який заперечував щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати до нього цілодобовий домашній арешт, думку потерпілого ОСОБА_5 , який підтримав клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.
За ухвалою слідчого судді Бородянського районного суду Київської області від 10 листопада 2020 року до обвинуваченого ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06 січня 2021 року (включно), і при цьому був визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 105100 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Пункт 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення "Лабіта проти Італії" від 06 квітня 2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" № 33977/96 від 25 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів".
Оцінюючи викладене, суд вважає, що тяжкість і обставини правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, враховуючи, що відносно ОСОБА_4 в суді розглядається інше кримінальне провадження, враховуючи репутацію та дані про особу обвинуваченого, який не має постійної роботи, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення і застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки не забезпечить запобігання цим ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора і обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах двох місяців.
Водночас, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану обвинуваченого та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105100 гривень (50 х 2102).
Також, враховуючи, що застава може бути внесена у будь-який момент, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, обвинувачений звільняється з під варти після внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання обвинуваченого під вартою.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 197, 199, 314, 315, 316 КПК України, суд
Призначити кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 Бородянського районного суду Київської області на 21 грудня 2020 року на 15 годину.
Кримінальне провадження розглянути суддею одноособово.
В судове засідання викликати прокурора Бородянського відділу Фастівської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 .
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" до 14 лютого 2021 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 105100 (сто п'ять тисяч сто) гривень, яка може бути внесена в національній грошовій одиниці протягом дії ухвали як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (Отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача: UA 768201720355259001000018661).
У разі внесення застави покласти наОСОБА_4 такі обов'язки:прибувати за кожною вимогою до суду;не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Визначити термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Київський слідчий ізолятор".
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, які він зобов'язаний виконувати з моменту звільнення з під варти, внаслідок внесення застави, застава звертається в дохід держави.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали лише в частині обрання запобіжного заходу, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копії ухвали суду.
Головуючий-суддяОСОБА_6