Справа № 359/9867/20
Провадження № 1-кс/359/2367/2020
Іменем України
11 грудня 2020 року слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні без технічної фіксації клопотання старшого слідчого Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні № 12020110100001806, внесеному до ЄРДР 08.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.199 КК України, про арешт майна,
Старший слідчий Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , за згодою прокурора Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в якому зазначив, що слідчим СВ Бориспільського ВП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12020110100001806 від 08.10.2020, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.199 КК України.
До слідчого відділу Бориспільського ВП ГУНП в Київській області надійшла інформація від 4 управління ГУ БКОЗ СБ України про те, що отримано інформацію щодо незаконного виробництва та вивезення з митної території України контрафактних тютюнових виробів.
Так, отримані дані вказують на те, що невстановлені особи організували незаконне виробництво та вивезення з митної території України контрафактних тютюнових виробів до країн ЄС через міжнародний аеропорт «Бориспіль».
Окрім того, з метою незаконного переміщення зазначених підакцизних товарів через митний кордон України вказані особи виготовляють та використовують підроблені марки акцизного податку.
З метою безпосереднього переміщення товарів через митний кордон України використовуються невстановлені особи здебільшого з числа іноземців, які групами від 2 до 4 чоловік здійснюють періодичні вильоти через міжнародний аеропорт «Бориспіль».
З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення даного кримінального правопорушення, відшкодування і вилучення предметів, а також інших речей, які мають значення для досудового розслідування та в подальшому можуть бути використані як докази під час судового розгляду, 09.12.2020 проведено огляд у приміщенні дільниці обміну авіапошти «Бориспіль» ЛТ «Укрпошта» за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Аеропортівська, 3, в ході якого виявлено та вилучено:
- картонну коробку з маркуванням СН 112 850 563 US, в якій виявлено 70 пачок по 100 гр. «Fumari» (тютюн для кальяну) без марок акцизного податку, які упаковано;
- картонну коробку з маркуванням СH 112 851 277 US, в якій виявлено 30 пачок по 100 гр. «Fumari» (ТЮТЮН для кальяну) без марок акцизного податку, які упаковано.
Вилучені речі визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення проведення судових експертиз, збереження речових доказів в стані, придатному для використання їх у кримінальному провадженні, а також з метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати вказане майно необхідно накласти на нього арешт, оскільки без накладення арешту на вище перелічене майно, це зробити не можливо.
В судове засідання старший слідчий Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 не з'явився, про дату час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Надав заяву, в якій просив розглянути клопотання про арешт майна без його участі. Його неявка, згідно ч.1 ст.172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось у зв'язку із неприбуттям в судове засідання слідчого, який бере участь у судовому провадженні.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді до скасування арешту майна у встановленому порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову (ч. 3 ст. 170 КПК України).
При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен врахувати, крім іншого, наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; правову підставу для арешту майна; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, тощо. В разі задоволення клопотання про арешт в ухвалі слід зазначити перелік майна, яке підлягає арешту.
Судом встановлено, що слідчим СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області проводить досудове розслідування кримінального провадження № 12020110100001806 від 08.10.2020, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.199 КК України.
В поданому клопотанні слідчим доведено, що вказані речі є доказами вчинення кримінального правопорушення, необхідні для забезпечення проведення експертиз, несуть доказову інформацію у даному кримінальному провадженні, подальше їх використання може призвести до їх знищення, тому незастосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладання арешту на майно, може призвести до приховування спотворення або знищення речей, які в сукупності з іншими доказами нададуть органам досудового розслідування можливість прийняти законне процесуальне рішення.
З урахуванням вищенаведеного, вважаю наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вказане майно.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, котре було вилучено в ході огляду приміщення дільниці обміну авіапошти «Бориспіль» АТ «Укрпошта» за адресою: Київська область, Бориспільський район, с.Гора, вул..Аеропортівська,3, працівниками поліції, в присутності понятих, а саме:
- картонну коробку з маркуванням СН 112 850 563 US, в якій виявлено 70 пачок по 100 гр. «Fumari» (тютюн для кальяну) без марок акцизного податку, які упаковано;
- картонну коробку з маркуванням СH 112 851 277 US, в якій виявлено 30 пачок по 100 гр. «Fumari» (ТЮТЮН для кальяну) без марок акцизного податку, які упаковано.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1