про залишення позовної заяви без руху
07 грудня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/3832/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправною бездіяльності, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку,
встановила:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення розрахунку з позивачем в день звільнення;
- стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби на користь позивача належну йому вихідну допомогу у розмірі середньої місячної заробітної плати;
- стягнути з відповідача на користь позивача його середній заробіток за весь час затримки розрахунку, тобто з 13.11.2019 року по день фактичного розрахунку.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Ознайомившись з позовом та доданими до нього документами, суддею встановлено наступне.
Як вбачається зі вступної частини позову, позивач вказує на звільнення його від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Проте, суддя не погоджується з вказаною позицією позивача з огляду на таке.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI ( далі - Закон № 3674-VI ) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 першої ст. 5 цього Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Разом з тим, суд зазначає, що за змістом приписів ст. ст. 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та ст. ст. 1, 2 ЗУ "Про оплату праці" середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №910/4518/16 (провадження №12-301гс18).
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.04.2019 року по справі № 607/14495/16-ц.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з прохальної частини позову, предметом стягнення у даній справі зокрема є середній заробіток за час затримки розрахунку.
З огляду на викладене, суддя вважає помилковою позицію позивача про наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" в межах заявлених вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2020 року становить 2 102, 00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 3674-VI, у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Як вбачається з прохальної частині позову, однією з вимог позивача є стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку, тобто з 13.11.2019 року по день фактичного розрахунку, що є вимогою майнового характеру.
Разом з тим, позивачем не вказано суму стягнення за вказаною вимогою та її обґрунтований розрахунок, тобто не визначена ціна позову у цій частині.
З огляду на вказане, судовий збір за подання до суду вказаної позовної заяви з врахуванням вищезазначеного складає 840,80 грн. (2 102,00 * 0,4).
В порушення вищезазначених вимог позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу).
Позивачем таких відомостей не зазначено.
Отже, наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 КАС України, суддя -
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом надання:
- платіжного документу про сплату судового збору в сумі 840,80 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків (за його наявності) або номер і серія паспорта позивача.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/3832/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Дубровна