Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
16 грудня 2020 року № 520/1461/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ю.В. Бадюкова, розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) до Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" (вул. Цементна, буд. 3, м. Харків, 61064, код ЄДРПОУ 08162096) про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - позивач, ГУ ДПС, контролюючий орган) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" (далі по тексту - відповідач, ДП МОУ «ХКМТЗ», підприємство, платник податків), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
- стягнути до бюджету кошти у розмірі 722 178, 60 гривень в рахунок погашення податкового боргу Державного підприємства Міністерства оборони України «Харківська контора матеріально-технічного забезпечення», код 08162096, податкова адреса: вул. Цементна, буд. 3, м. Харків, Харківська область, 61064, з усіх відкритих розрахункових рахунків.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав про наявність за відповідачем податкового боргу, що виник внаслідок несплати самостійно визначених зобов'язань з земельного податку, який самостійно визначений платником податків на підставі податкової декларації з плати за землю від 07.02.2018 № 9014033738 за грудень 2018 з терміном сплати 30.01.2019 у розмірі 35 379, 92 гривень (нараховано платником - 38 155,50 гривень), а також 686 798, 68 гривень який самостійно визначений платником податків на підставі податкової декларації з плати за землю від 20.02.2019 р. № 9026859103, з урахуванням часткової сплати.
Розгляд справи судом призначався до слухання неодноразово.
Відзиву як на позовну заяву, так і на уточнені позовні заяви позивача від 06.03.2020 року № 5283/9/20-40-08-07-03 (отримано представником відповідача 06.03.2020 року), а також від 18.11.2020 року за № 23182/9/20-40-05-07-03 (направлено на адресу відповідача 18.11.2020 року) до суду не надано.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
До судового засідання 27.11.2020 року об 11.00 год. до суду не з'явився та подав клопотання про перенесення дати слухання справи у зв'язку з тим, що захворів двосторонньою пневмонією, а також , що 25.11.2020 року на адресу відповідача надійшла уточнена позовна заява, зв'язку з чим йому необхідний час для підготовки відзиву на позов. При цьому, представник відповідача не надав належних та допустимих, достатніх та достовірних доказів наявності захворювання.
У судове засідання 16.12.2020 року о 14.00 год. представник відповідача повторно не з'явився, подав до суду клопотання про перенесення дати слухання, оскільки він зайнятий у іншій судовій справі, та, крім того, через хворобу не мав можливості вчасно ознайомитись із матеріалами справи та підготувати відзив на позовну заяву. При цьому, представник відповідача не надав належних та допустимих, достатніх та достовірних доказів зайнятості у іншій судовій справі, а також наявності захворювання. Відтак, суд визнає, що представник відповідача не з'являвся в судові засідання без поважних причин.
Згідно ч. 3 ст. 205 КАСУ якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин. У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи положення ч.9 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними матеріалами справи в порядку письмового провадження.
Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступні обставини.
Позивачем було самостійно визначено податкові зобов'язання зі сплати за землю шляхом подання податкової декларації з плати за землю від 07.02.2018 р. № 9014033738 за грудень 2018 з терміном сплати 30.01.2019 у розмірі 38 155,50 гривень, яка з урахуванням часткової сплати становить 35 379, 92 гривень, а також подання податкової декларації з плати за землю від 20.02.2019 р. № 9026859103 на загальну суму 686 798, 68 гривень (а.с. 18-21).
Вказані зобов'язання не було сплачено у повному обсязі та за відповідачам утворився податковий борг з відповідного податку у розмірі 722 178, 60 гривень, що також підтверджено карткою особового рахунку відповідача (а.с. 201-221) та розрахунком загальної суми заборгованості ( а.с. 224).
Контролюючим органом було складено податкову вимогу від 12.09.2014 року № 1540-25, яка була направлена на адресу відповідача та отримана уповноваженою особою (а.с. 49-50).
Згідно довідки 1784/10/20-40-56-08-19 від 17.01.2020 року ГУ ДПС податковий борг відповідача з моменту направлення податкової вимоги від 12.09.2014 року № 1540-25 не переривався, вказана вимога на скасовувалась , не оскаржувалась та є чинною (а.с. 51).
Посилаючись на несплату боргу з зазначених податків, позивач звернувся до суду з цим позовом.
По суті позовних вимог суд зазначає наступне.
Статтею 67 Конституції України на кожного покладено обов'язок сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законом.
Пунктами 49.1. та 49.2 статті 49 Податкового Кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
За приписами п. 286.2. ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно п. 287.3. ст. 287 ПКУ податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4. ст. 287 ПКУ).
Згідно п.56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно п.п. 14.1.153. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Підпунктом 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Тобто, податкове зобов'язання платника податків, вважається узгодженим та набуло статусу податкового боргу.
Даних щодо сплати відповідачем податкової заборгованості у розмірі 722 178, 60 гривень на дату розгляду справи суду не надані.
Згідно п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно п.п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) до Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" (вул. Цементна, буд. 3, м. Харків, 61064, код ЄДРПОУ 08162096) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" (вул. Цементна, буд. 3, м. Харків, 61064, код ЄДРПОУ 08162096) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків на користь Державного бюджету України суму податкового боргу у розмірі 722 178, 60 грн. (сімсот двадцять дві тисячі сто сімдесят вісім гривень 60 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 16 грудня 2020 року.
Суддя Бадюков Ю.В.