Справа № 500/2972/20
10 грудня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чепенюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,
представників позивача Денисюка В.В., Лисюка М.М.,
представника відповідача Васильчук І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тертекс» до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тертекс» (далі - ТОВ «Тертекс», Товариство) звернулося до суду з позовом до Галицької митниці Держмитслужби, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/600081/2 від 15.09.2020, винесене Галицькою митницею Держмитслужби;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209210/2020/00360 від 15.09.2020, видану Галицькою митницею Держмитслужби.
Позов обґрунтовано тим, що в межах укладеного між позивачем та компанією «AUTOTRANS PiotrJamski» (Польща) контракту упродовж лютого-вересня 2020 року здійснювалася поставка відповідних аналогічних груп товарів, по яких митна вартість визначалася за ціною договору. Проте у вересні 2020 року по одній з поставок згідно з митною декларацією №UA209210/2020/018273, відповідно до якої заявлено митну вартість товару в розмірі 55006,43 євро, що еквівалентно 1828831,78 грн, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою митною вартістю та прийняв рішення про коригування митної вартості товару через неподання декларантом позивача повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості. При цьому декларантом подано достатні та належні документи, що підтверджують числові значення митної вартості товару. Крім того, при розмитненні аналогічного товару в межах того ж контракту, у період лютого-вересня 2020 року Галицькою митницею Держмитслужби будь-яких зауважень до визначення митної вартості за ціною договору не було.
Товариство не погоджується з рішеннями митного органу, вважає їх протиправними, посилаючись на те, що ним було надано документи, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів визначено, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості. Контролюючий орган встановив, що заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Не надано банківських платіжних документів, які стосуються товару. Також зазначено, що декларантом неподані усі необхідні документи, з яких: копія митної декларації відправлення; документи, що містять відомості про страхування перевезення оцінюваних товарів; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями.
Позивач вважає необгрунтованими твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності банківських платіжних документів, які стосуються товару, адже такі документи ніяким чином не можуть вплинути на ціну товару та визначення митних платежів. Відсутність платіжних документів не може ставити під сумнів достовірність інформації щодо ціни товару, яка зазначена в інвойсі, який в свою чергу, був поданий декларантом для митного оформлення товарів.
Щодо невиконання вимог про подання додатково митної декларації країни відправлення, то Товариство зазначило, що відсутність цього документа не є підставою для здійснення коригування митної вартості товарів. Водночас митна декларація країни відправлення від 08.09.2020 була подана разом із митною декларацією, про що самим відповідачем зазначено в картці відмови в прийнятті митної декларації №UA209210/2020/00360. Безпідставним для перевірки митної вартості товару вважає позивач і відсутність страхових документів, оскільки такі документи у даному випадку взагалі не вимагаються. Крім того, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинно братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Відтак, позивач вважає, що визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 12.10.2020 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено у справі судове засідання на 24.11.2020 о 09.00 год.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечує (а.с.77-85). В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що 14.09.2020 уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію № UA209210/2020/018273, у якій заявлено до митного оформлення 12 найменувань товарів. До митного оформлення подано ряд документів. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор») було згенеровано форми митного контролю 101-1, 103-1, 105-2, 106-2. Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур із зазначенням про можливе заниження митної вартості товарів 4 та 9, та визначено здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України). У митного органу виникли обгрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даних товарів у зв'язку з тим, що заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено.
Оскільки Товариством документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, 14.09.2020 під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів посадовою особою митниці було розпочато процедуру консультацій декларанта з митним органом та направлено електронне повідомлення про надання товаросупровідних та інших додаткових документів. На вимогу митниці додатково надано копію митної декларації Республіки Польща від 08.09.2020 та характеристики товару. Відповідач вважає, що на його вимогу декларантом додатково не були надані документи для підтвердження числового значення складових митної вартості товару, у зв'язку з цим та відповідно до вимог МК України вартість товарів 4 та 9 була визначена митницею самостійно. За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 15.09.2020 № UA209000/2020/600081/2. У рішенні зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, описано послідовність застосування методів визначення митної, а також причини застосування резервного методу відповідно до статті 64 МК України. Джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості від 15.09.2020 № UA209000/2020/600081/2 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено раніше.
Галицька митниця Держмитслужби вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару від 15.09.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, та обгрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Розгляд справи, враховуючи обґрунтування позовних вимог і необхідність з'ясування обставин у справі, які потребували усних пояснень сторін, обсяг і характер доказів, які необхідно було зібрати у справі, здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги, з мотивів, наведених у позовній заяві.
У судових засіданнях представник відповідача позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні 24.11.2020 оголошувалася перерва у зв'язку із витребуванням додаткових доказів у сторін.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
20.02.2020 між ТОВ «Тертекс» (покупець) і компанією «AUTOTRANS Piotr Jamski» (Польща) (продавець) укладений контракт №2002-2020. На умовах, визначених контрактом, та на підставі супроводжувальних документів компанія «AUTOTRANS PiotrJamski» упродовж лютого-вересня 2020 року здійснювала постачання товарів (текстильні матеріали технічного призначення: кріплення та тентова фурнітура для транспортних засобів) позивачу.
На виконання цього зовнішньоекономічного контракту згідно з рахунками-фактурами від 07.09.2020 № FV/1928/2020/09, від 07.09.2020 № FV/1929/2020/09, від 07.09.2020 № FV/1930/2020/09 позивачем на митну територію України ввезено товар: текстильні матеріали технічного призначення в асортименті.
14.09.2020 уповноваженою особою ТОВ «Тертекс», агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA209210/2020/018273, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення 14 позицій товарів, серед яких під номером 4 такий товар: кріплення та фурнітура з недорогоцінних металів, що використовується у кузовах транспортних засобів: арт. 01.30 бортова скоба овальна нерухома Н-30 (500szt) -2500 шт. (5 короб.); арт. 80.62 кріпильний пломбувальний трос d-6mm l-250m -3750м (15 рулонів); арт. 01.25 бортова скоба овальна нерухома Н-25 (500szt) -1500шт. (З короб.); арт. 24.51 гачок плоский малий (500szt) - 4000 шт. (8 короб.); арт. 07.25 бортова скоба поворотна стандартна Н-25 (300szt) - 3000 шт. (10 короб.); арт. 80.62 кріпильний пломбувальний трос d-6mm 1 - 500m - 5000 м (10 рулонів); шарнір підіймальний металевий L-570 - 30 шт. (З короб.); арт. 06.30 бортова скоба квадратна H-30(500szt) -2000 шт. (4 короб.); арт. 14.25 бортова скоба повздовжня нерухома Н-25 (500szt) - 2500 шт. (5 короб.); арт. 09.204.27 кріпильна алюмінієва штанга 27 L-3,3m - 20 шт. (20 упак.); арт. 11.19 бортова скоба рухома Н-17+19 (300szt) - 900 шт. (З короб.); арт. 09.37 бортова скоба повздовжня рухома Н-37 (300szt) - 1500 шт. (5 короб.); арт. 92.01 наконечник штанги алюмінієвий H-8mm (lOOOszt) - 5000 шт. (5 короб.); арт. 92.02 наконечник штанги алюмінієвий H-lOmm (lOOOszt) - 5000 шт. (5 короб.); арт. 29.26 наконечник пломбувального троса з карабінчиком d6 l-90mm (l OOszt) -500 комп. (5 упаковок); арт. 29.08 наконечник пломбувального троса з карабінчиком d8 1-110mm (100szt) - 500комп. (5 упаковок). Виробник VERTON MICHAL MOROZOW /EU. арт. 23.06 наконечник пломбувального троса bozamet d-6 l-58mm (l00szt) - 1500 комп. (15 упаковок). Виробник Bozamet Sp.z o.o. /EU. Торговельна марка 'Verton', 'Bozamet'. Під номером 9 наступний товар: текстильні матеріали технічного призначення просочені полівінілхлоридом: арт. 14.100.00 Зварювальна стрічка шириною 45mm L-100m - 2000 м (20 рулонів). Всього 90 м.кв. Використовується як клейка стрічка при виробництві автотентів. Торговельна марка FABRI-MOLL. Виробник Fabri Planen GmbH & Co. KG /EU (а.с.86-90).
Як вбачається із інформації, що міститься в графі 44 митної декларації №UA209210/2020/018273 від 14.09.2020, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист № FV/1928/2020/09 від 07.09.2020; рахунок-фактура (інвойс) № FV/1928/2020/09 від 07.09.2020; автотранспортна накладна № б/н від 08.09.2020; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 № PL/MF/AR 0272555 від 08.09.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 2002-2020 від 20.02.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 03.08.2020; пакувальний лист № FV/1930/2020/09 від 07.09.2020; рахунок-фактура (інвойс) № FV/1930/2020/09 від 07.09.2020; декларація про походження товару № FV/1930/2020/09 від 07.09.2020; пакувальний лист № FV/1929/2020/09 від 07.09.2020; рахунок-фактура (інвойс) № FV/1929/2020/09 від 07.09.2020; договір про надання послуг митного брокера № 06/03/2020-1 від 06.03.2020; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що до продукції не входять технічні засоби, призначені для передавання та/або приймання радіосигналів радіослужбами № 1 від 14.09.2020; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації - № 5934297 від 10.09.2020; копія митної декларації країни відправлення № 20PL34101E0195617 від 08.09.2020 (а.с.23-39).
За результатами опрацювання митницею поданих документів під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками АСМО «Інспектор» було згенеровано форми митного контролю: « 101-1» Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів»; « 103-1» Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби»; « 105-2» Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; « 106-2» Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».
АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур, зокрема: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (4, 9). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до МК України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 статті 53 МК України (а.с.91-92).
14.09.2020 під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів посадовою особою митниці було розпочато процедуру консультацій декларанта з митним органом, а саме уповноваженій особі ТОВ «Тертекс» направлено електронне повідомлення про надання оригіналів товаросупровідних документів згідно вимог пункту 2 статті 264 МК України та додаткових документів, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару 4, 9, згідно вимог пункту 3 статті 53 МК України, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару; рахунок-проформу; банківські платіжні документи. У разі відсутності вище зазначених документів, надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення, висновок щодо вартісних характеристик, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (а.с.93).
На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта було додатково надано наступні документи: копію митної декларації Республіки Польща № 20PL34101E0195617 від 08.09.2020 та характеристики товару. Інших, витребовуваних митницею документів, уповноваженою особою позивача не було надано (а.с.94-95).
В подальшому вартість товарів за позиціями 4 та 9 у митній декларації №UA209210/2020/018273 від 14.09.2020 була визначена митницею самостійно за резервним методом.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 15.09.2020 № UA209000/2020/600081/2.
У рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено наступне: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її' обчисленні, а саме: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, для страхування (якщо здійснювалось) - страхових документів. У митного органу виникли обгрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв'язку з тим, що заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару 4, 9 згідно вимог пункту 2, 3 статті 53 МК України, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; рахунок-проформу; банківські платіжні документи. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно частин 2, 3 статті 53 МК України, а саме: банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, якщо здійснювалось страхування, страхові документи, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновок про вартісні характеристики підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 статті 57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно зі статтею 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості згідно: товар № 4 - ЕМД № UA100300/2020/417341 від 31.08.2020 на рівні 6,312157 євро/кг; товар № 9 - ЕМД № UA100380/2020/713532 від 12.08.2020 на рівні 7,099263 євро/кг (8,84 євро/од)» (а.с.11-12).
У зв'язку з прийнятим рішенням відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UА209210/2020/00360 (а.с.17).
Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною другою статті 53 МК України. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості та він досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості можливо виключно у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина сьома статті 55 МК України).
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товарів - кріплення та фурнітури з недорогоцінних металів, що використовується у кузовах транспортних засобів, та текстильних матеріалів технічного призначення за основним методом за ціною договору (контракту).
Відповідно до частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.
Як обумовлено частиною третьою статті 58 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не підтверджували числові значення складових митної вартості за методом, обраним декларантом, а усіх витребуваних митницею додаткових документів декларант не надав, що стало підставою для визначення митної вартості товару за резервним методом з розрахунку за товар № 4 на рівні 6,312157 євро/кг, товар № 9 - на рівні 7,099263 євро/кг. При цьому застосувати попередні методи визначення митної вартості товару митниця не мала можливості. Основана мотивація оскаржуваного рішення зводиться до не надання декларантом банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, та страхових документів.
Проте суд із такими доводами відповідача не погоджується з таких підстав.
Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митною декларацією, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) № 2002-2020 від 20.02.2020 з доповненням до нього від 03.08.2020; пакувальні листи від 07.09.2020, рахунки-фактури (інвойси) від 07.09.2020, автотранспортну накладна від 08.09.2020, сертифікат з перевезення (походження) товару від 08.09.2020, декларація про походження товару від 07.09.2020, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно стверджує про те, що Товариством документально не підтверджено складові митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні.
Так основним документом, який встановляє істотні умови поставки є зовнішньоекономічний договір (контракт).
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-XII суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. При цьому суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності керуються принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві таких суб'єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки та здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України (стаття 2 Закону). Частиною першою статті 14 цього Закону суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності дозволено самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
Наведене дає підстави для висновку про свободу сторін під час укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) стосовно визначення умов договору, ціни, форми розрахунків та інших умов його виконання.
Згідно з контактом від 20.02.2020 №2002-2020 компанія «AUTOTRANS Piotr Jamski» (Польща) зобов'язується продати покупцю ТОВ «Тертекс» пвх матеріали, пвх тканини (надалі - товар); асортимент, кількість, ціна товару вказуються у інвойсах, що формуються на кожну партію товару. Як визначено статтею 2 контракту умови поставки також узгоджуються сторонами. Умови оплати визначені статтею 4 контракту: оплата відповідної партії товару здійснюється покупцем протягом 30 днів після отримання ним кожної партії товару на рахунок продавця на суму вказану в інвойсі, що супроводу дану партію товару (а.с.32-35, 155-161).
Отже, з умов контракту вбачається, що оплата за товар, узгоджена сторонами контракту, передбачає її здійснення після фактичного отримання товару протягом 30 днів.
Відтак ненадання декларантом позивача митниці платіжних документів на момент митного оформлення товару (07.09.2020) не може бути підставою для відмови у визнанні митної вартості товару за основним методом, позаяк - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, відповідно до пункту 4 частини другої статті 53 МК України надаються декларантом лише тоді, коли рахунок сплачено.
Також суд звертає увагу, що банківські документи свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв'язку між відомостями банківських документів та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом лише банківських документів, що засвідчують факт перерахування коштів не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.
Такий висновок зроблений Верховним Судом 03.04.2018 у справі №809/322/17, 17.07.2019 у справі № 809/827/17, 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, який в силу частини п'ятої статті 242 КАС України має бути врахований судом при застосуванні норм права у спірних правовідносинах.
Щодо ненадання страхових документів, то такі відсутні, оскільки товар 4 та 9 не страхувався, його страхування і не передбачене, а тому такі обставини не впливають на митну вартість товару.
Щодо невиконання вимог про подання додатково митної декларації країни відправлення, то митна декларація країни відправлення 20PL3410I0E0I95617 від 08.09.2020 була подана разом із митною декларацією. При цьому така декларація не містить відомостей про вартість товару, що в еквіваленті є відмінною тій, що визначив декларант при митному оформленні товару в режимі імпорту (відповідач протилежного суду не навів та не довів).
Суд звертає увагу, що відповідач ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірних рішеннях про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації декларантом Товариства (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Відповідач не навів аргументовані підстави вимагати від позивача каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, митну декларацію країни-відправлення, рахунок-проформу, банківські документи, а отже, відмовляти Товариству в митному оформленні товару з тих підстав, що такі документи не були надані, нерозсудливо.
Суд не заперечує права органу доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Верховний суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Також суд вважає, що відповідач не обґрунтував, яким чином висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, нададуть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. В процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність сумнівів у даних про митну вартість товару. У даному випадку не є основою для визначення митної вартості декларантом, у якого є безпосередні докази з придбання товару, висновки експортних організацій, які можуть свідчити лише про рівень цін на товар на ринку, водночас, не можуть враховувати усіх умов, яких досягнуто договірними сторонами стосовно поставки. Тому необґрунтовані сумніви відповідача не спростовують відомостей офіційних документів, що недійсними у встановленому порядку не визнавалися, а отже є чинними.
Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО «Інспектор» та навів номери і дати митних декларацій, митну вартість з яких взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.
Крім того, у спірному рішенні про коригування митної вартості товару зазначено про неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а та методу 2б з причин відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в та методу 2г з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу.
Суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
В той же час, доказів того, що відповідач провів необхідні консультації у належний спосіб, матеріали справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультацій не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.
Крім того, компанією «AUTOTRANS PiotrJamski» (Польща) в межах контракту від 20.02.2020 упродовж лютого-вересня 2020 року здійснювалася неодноразово поставка відповідних аналогічних груп товарів, по яких митна вартість визначалася за ціною договору.
Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
На думку суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/600081/2 від 15.09.2020, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати, з цих самих підстав є протиправною та підлягає скасуванню картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209210/2020/00360 від 15.09.2020. Позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 4204,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №86 від 02.10.2020 (а.с.62) та №93 від 19.0.2020 (а.с.70).
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тертекс» до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/600081/2 від 15 вересня 2020 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209210/2020/00360 від 15 вересня 2020 року, видану Галицькою митницею Держмитслужби.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тертекс» судовий збір у розмірі 4204,00 грн (чотири тисячі двісті чотири грн 00 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тертекс» (вулиця Київська, 10/36, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46023, ідентифікаційний код юридичної особи 43495255).
Відповідач: Галицька митниця Держмитслужби (вулиця Костюшка, 1, місто Львів, 79000, ідентифікаційний код юридичної особи 43348711).
Повний текст рішення складено та підписано 15 грудня 2020 року.
Головуючий суддя Чепенюк О.В.