Справа № 500/3421/20
14 грудня 2020 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформлене листом №41582 від 21.09.2020 щодо відмови позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 08.08.2020.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 19.08.2020, у зв'язку з досягненням віку, необхідного для призначення пенсії із його зменшенням (55 років), звернувся до відповідача зі заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону ВР УРСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон №796-XII). Однак, за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів, відповідач своїм листом від №
Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"
від
Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"
.
Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"
.2020 відмовив позичу у призначенні такої пенсії, мотивуючи тим, що останній станом на 01.01.1993 рік не виконав умови проживання або роботи в зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років.
Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки позивач належить до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, на підтвердження чого надав відповідне посвідчення, а тому він має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону № 796-XII.
Ухвалою суду від 03.11.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у якій встановлено строк подання відповідачу відзиву на позовну заяву, в тому числі сторонам клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
27.07.2020, у встановлений судом строк, від відповідача надійшло до суду заперечення, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що відповідач правомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, так як останній станом на 01.01.1993 рік не виконав умови проживання або роботи в зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС) визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною сьомою статті 262 КАС клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
При цьому, відповідно до частини першої статті 263 КАС суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Cуд встановив, що позивач народився 07.08.1965, про що свідчить копія паспорта (аркуші справи 6-8) в м. Чортків Тернопільської області.
Тернопільською обласною державною адміністрацією
Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"
.1994 позивачу видано посвідчення серії НОМЕР_1 громадянина, який постійно проживає або постійно працююєь на території зони посиленого радіоекологічного контролю (аркуш справи 13).
Як вбачається з трудової-книжки позивача НОМЕР_2 , заповненої 05.11.1982 у період з 02.12.1985 по 01.09.1986 він був слухачем підготовчого відділення Полтавського Державного медичного стоматологічного інституту з 01.09.1986 по 28.06.1991 навчався тут же на денній формі. Разом з тим, з 01.08.1991 по 12.08.1992 працював у Чортківській райлікрні на посаді лікаря інтерна; з 02.06.1993 по 25.07.1994 на посаді лікаря-стоматолога Колиндянської дільничної лікарні (населений пункт с. Колиндяни Чортківського району Тернопільської області); з 06.06.1994 по 04.06.2002 на посаді лікаря стоматолога військової частини № 94004 в м. Чорткові Тернопільської області (аркуші справи 15-17).
Згідно з довідкою Чортківської міської ради Тернопільської області № 5/01-45/1252 від 08.10.2020 стверджується те, що ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_1 з 27.11.1985, проживав за цією ж адресою з 23.09.1992 по 05.06.1998, по вул. Монастирська (проф. частина) з 05.06.1998 по даний час (аркуш справи 25).
Також, актом про встановлення факту проживання від 14.08.2020 стверджується, що ОСОБА_1 проживав в АДРЕСА_1 з листопада 1985 року по вересень 1992 року (аркуш справи 26).
Водночас, позивачем у місті Чортків укладено шлюб відповідно до свідоцтва серія НОМЕР_3 , виданим 29.08.1987 (аркуш справи 27).
У відповідності з записами будинкової книги прописки громадян, що мешкають в будинку АДРЕСА_2 позивач зареєстрований за даною адресою з 23.09.1992 (аркуші справи 21-24).
Крім того, у військовому квитку серії НОМЕР_4 , виданому 14.06.1991 міститься відмітка про зарахування на військовий облік Чортківського РВК 16.06.1991 (аркуш справи 19).
У відповідності до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серія BOO № 417382, виданим Державним реєстратором 28.03.1995 ОСОБА_1 є таким, що зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_3 (аркуш справи 29).
Як підтверджується матеріалами справи, позивач 19.08.2020, у зв'язку з досягненням віку, необхідного для призначення пенсії із його зменшенням (55 років), звернувся до відповідача зі заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону № 796-XII. Водночас, позивач до такої заяви надав наступні документи: копію паспорта; копію РНОКПП; копію посвідчення постраждалого від ЧАЕС; копію трудової книжки або документи про стаж; довідку із Чортківської ДПІ; диплом (аркуш справи 12).
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів, відповідач своїм листом від 21.09.2020 №41582 відмовив позичу у призначенні такої пенсії, мотивуючи тим, що останній станом на 01.01.1993 рік не виконав умови проживання або роботи в зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років (аркуші справи 9-11).
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивно забруднених території, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ).
Згідно ст.49 Закону №796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Після 1 січня 2015 року додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 4, не встановлюється.
Так, п.4 ч.1 ст.14 Закону №796-ХІІ передбачено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення викладені у ст.55 Закону №796-ХІІ, згідно абз.1 ч.1 якої особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Пунктом 2 ч.1 ст.55 Закону №796-XII передбачено, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону №796-ХІІ призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регулюються Порядком, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за N 1566/11846.
Зі змісту пп.5 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" слідує, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, серед яких, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року N 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Із наведеної правової норми вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи та проживали (працювали) на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 31.12.1992 року не менше 4-х років. При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку на 2 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії (26.04.1986 року) по 31.07.1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Відповідачем не надано належних доказів, що позивач жодного дня не перебував у м. Чорткові в період з 26.04.1986 року по 31.07.1986 року.
Відповідно до ч.3 ст.65 Закону №796-XII, посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановлені цим Законом.
Згідно з п.6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51 (чинного на час видачі позивачу посвідчення, далі - Порядок №51), особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.
У відповідності до п.10 Порядку №51 посвідчення видаються, зокрема, особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток N7).
Системний аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 27.02.2018 року у справі №344/9789/17, від 22.03.2018 року у справі №588/538/16-а, висновки якого, в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу Тернопільською обласною державною адміністрацією видано посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4 серія НОМЕР_1 (аркуш справи 13), що також підтверджується листом Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації №04-02/4082 від 16.10.2020, в якому, зокрема, зазначено, що рішення щодо визнання нечинним чи незаконним зазначеного посвідчення Тернопільською обласною державною адміністрацією не приймалось (аркуш справи 14).
Наявність у позивача статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи відповідачем не оспорюється, посвідчення є чинним, про що свідчить і лист Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації та вказує на те, що останній згідно положень Закону №796-XII та Порядку №51, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Водночас, факт проживання ОСОБА_1 в місті Чорткові Тернопільської області підтверджується довідкою Чортківської міської ради від 08.10.2020 року №5/01-45/1252 (аркуш справи 25), згідно з якою позивач зареєстрований в АДРЕСА_2 з 27.11.1985, по вул. Монастирська (проф. частина) з 05.06.1998 по даний час. Також, зазначені відомості щодо місця проживання позивача містяться також у будинковій книзі (аркуші справи 21-24), паспорті громадянина України серії НОМЕР_5 (аркуші справи 6-8) та акті про встановлення факту проживання від 14.08.2020 (аркуш справи 26) .
Як встановлено судом, відповідно до записів трудової книжки позивача НОМЕР_2 , заповненої 05.11.1982 у період з 02.12.1985 по 01.09.1986 він був слухачем підготовчого відділення Полтавського Державного медичного стоматологічного інституту з 01.09.1986 по 28.06.1991 навчався тут же на денній формі; з 01.08.1991 по 12.08.1992 працював у Чортківській райлікрні на посаді лікаря інтерна; з 02.06.1993 по 25.07.1994 на посаді лікаря-стоматолога Колиндянської дільничної лікарні (населений пункт с. Колиндяни Чортківського району Тернопільської області); з 06.06.1994 по 04.06.2002 на посаді лікаря стоматолога військової частини № 94004 в м. Чорткові Тернопільської області (аркуші справи 15-17).
Водночас, позивачем у місті Чортків укладено шлюб відповідно до свідоцтва НОМЕР_3 від 29.08.1987 та в м. Чорткові з 01.08.1988 по 18.01.2003 працювала дружина позивача ОСОБА_2 , що підтверджується записами в її трудовій книжці НОМЕР_6 (аркуш справи 28).
З огляду на викладене, співставлення документів у їх поєднанні і взаємозв'язку дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 дійсно з моменту аварії проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю та станом на 31.12.1992 року не менше 4-х років, що підтверджується матеріалами справи.
Відтак, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та фактичних обставин справи, суд приходить до переконання, що наявні в позивача документи, які знаходяться в матеріалах справи, містять достатньо даних, які вказують додержання умови надання пенсій за віком особам, які проживали або працювали на територіях радіоактивного забруднення викладені у ст.55 Закону №796-ХІІ, та наявність права зменшення пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на п'ять років, як особі, яка з моменту аварії постійно проживала у зоні посиленого радіоекологічного контролю і станом на 01.01.1993 року прожила у цій зоні не менше чотирьох років.
Також суд вважає протиправним неврахуванням відповідачем усіх періодів роботи, що вказані в трудовій книжці НОМЕР_7 , у зв'язку з відсутністю на титульній сторінці (сторінка 1) книжки чіткого відтиску печатки підприємства на якій вона заповнювалась вперше, оскільки зазначена книжка містить чітко заповнені періоди роботи позивача з відповідним завірянням печатками роботодавців, написи на яких проглядаються та є зрозумілими. Крім цього, у вказаних правовідносинах важливим є саме факт наявності відповідних записів в трудовій книжці про працевлаштування позивача, а не недоліки заповнення титульної сторінки. Належність трудової книжки саме позивачу теж не оспорюється відповідачем.
Таким чином, оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, досяг відповідного віку та має право на користування пільгами, зокрема, правом на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області оформлене листом від
Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"
.
Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"
.2020 №4
Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"
про відмову в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку не відповідає передбаченим ч.2 ст.2 КАС України критеріям правомірності, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.
Як передбачено ч.3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З правового аналізу наведеної законодавчої норми вбачається, що суд наділений дискреційними повноваженнями зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити конкретні дії з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно із п.1 ч.1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Разом з тим, відповідачем не аналізувались періоди роботи позивача відображені в трудовій книжці НОМЕР_7 , оскільки з формальних підстав не враховано всю трудову діяльність яка в ній зазначена, у зв'язку з чим, відсутній висновок відповідача про можливість зарахування (не зарахування) до трудового стажу ОСОБА_1 конкретних періодів роботи. Зарахування трудового стажу в даному випадку законодавством покладено саме на органи пенсійного фонду.
Відтак, суд приходить до переконання, що належним способом захисту прав позивача, враховуючи обставини справи, є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.08.2020 щодо призначення пенсії із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме 08.08.2020 року, - з урахуванням правової оцінки, наданої у судовому рішенні.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 840,80 грн. згідно квитанції №52316296 від 26.10.2020 року (аркуш справи 4).
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлене листом №41582 від 21.09.2020, про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.08.2020 про призначення з 08.08.2020 пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", - з урахуванням правової оцінки, наданої у судовому рішенні.
В задоволенні позовних вимог про зобов'язання призначити пенсію, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок, сплачений відповідно до квитанції №52316296 від 26.10.2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_8 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001; код ЄДРПОУ: 14035769) .
Головуючий суддя Баб'юк П.М.