Справа № 500/3422/20
11 грудня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі Тернопільської області, в якій просить: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу квартири від 06.07.2020 року у розмірі 6500,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.07.2020 року ОСОБА_1 при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу квартири номер АДРЕСА_1 , сплачено 1 відсоток від вартості нерухомого майна, а саме 6500,00 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, хоча вона не є платником даного збору в розумінні п.9 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", так як придбавала житло вперше, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 06.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 09.12.2020 року подано до суду відзив на позовну заяву, просило відмовити у задоволенні в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією стосовно прав власності громадян на нерухоме майно, позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше, а тому відмова повернути збір на обов'язкове державне пенсійне страхування є правомірною. Крім того, позивач добровільно сплатив збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 6500,00 грн., відповідач жодних дій та рішень зобов'язального характеру не приймав.
Розглянувши у відповідності до вимог ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Судом встановлено, що 06.07.2020 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири номер АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Кузьмович Н.В. та зареєстрований в реєстрі за №752. Згідно п.2.1 договору купівлі-продажу ціна нерухомого майна встановлена в розмірі 650000,00 грн. (а.с.5-7).
При цьому, як слідує з матеріалів справи, позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсоток від його вартості, що складає 6500,00 грн. відповідно до квитанції №0.0.1756783680.1 від 03.07.2020 року (а.с.13). Кошти у розмірі 6500,00 грн. зараховані на відповідний рахунок та надійшли до державного бюджету, що підтверджується довідкою управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі Тернопільської області №4-10/1602 від 26.11.2020 року (а.с.25).
На думку позивача, безпідставно сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна підлягає поверненню, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.
При вирішенні позовних вимог суд враховує наступне.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до абз.1 п.9 ст.1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740.
Згідно з п.15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пункт 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Суд вважає за необхідне зазначити, що станом на час придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбаває таку нерухомість. Водночас, вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміну "придбавають житло вперше", що міститься у п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України № 29-у/2000 від 23.03.2000 року відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
Аналізуючи наведені норми, суд констатує, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки - громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Як слідує з матеріалів справи, доказами придбання ОСОБА_1 нерухомого майна вперше є інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 18.09.2020 року, згідно якої позивач є власником квартири номер АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 06.07.2020 року (а.с.7-8).
Відповідно до довідки товариства з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації" від 29.10.2020 року №2458, ОСОБА_1 не має зареєстрованого права приватної власності на будинок (квартиру) станом на 01.01.2013 року (а.с.10).
З довідки №117.22-10/490 від 29.10.2020 року, виданої філією - Тернопільське обласне управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", слідує, що ОСОБА_1 включена в списки на приватизацію за адресою Тернопільська область, Козівський район, село Покропивна, житлові чеки не використано (а.с.9).
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч.1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доводи відповідача про те, що позивачем не надано документів, які б підтверджували те, що житло було придбане ними вперше є безпідставними, оскільки Пенсійним фондом України не здобуто доказів того, що у позивача у власності перебуває і інше майно, яке було придбане ним раніше, ще до укладення договору купівлі-продажу квартири від 03.07.2020 року.
Відсутність ж механізму перевірки органами Пенсійним фондом України інформації про те, чи вперше особа придбала житло, не може бути підставою для відмови у поверненні їй помилково сплачених коштів у вигляді збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач дійсно 06.07.2020 року вперше придбав житло за договором купівлі-продажу номер АДРЕСА_1 та при оформленні документів безпідставно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6500,00 грн., який підлягає поверненню.
Механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначений Порядком ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за №988/18283.
Згідно з додатком до постанови Кабінету міністрів України № 106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету" від 16.02.2011 року контроль за справлянням надходжень бюджету, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна" покладено на Пенсійний фонд.
Відповідно до пп.7 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України № 460/2011 від 13.04.2011 року, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Оскільки, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачений позивачем при купівлі квартири, підлягає поверненню згідно положень Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за №1650/24182, яким передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, вказані позовні вимоги підлягають до задоволення.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 840,80 грн. згідно квитанції №0.0.1881824822.1 від 23.10.2020 року (а.с.17).
Керуючись ст.139, 205, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі Тернопільської подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6500 (шість тисяч п'ятсот) гривень 00 (нуль) копійок, сплаченого згідно квитанції №0.0.1756783680.1 від 03.07.2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок згідно квитанції №0.0.1881824822.1 від 23.10.2020 року.
Позивач: ОСОБА_1 (47630, Тернопільська область, Козівський район, село Покропивна, РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, майдан Волі, будинок 3, код ЄДРПОУ 14035769).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі Тернопільської області (46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Листопадова, будинок 3, код в ЄДРПОУ 37977726).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11 грудня 2020 року.
Головуючий суддя Мандзій О.П.