16 грудня 2020 року Справа №480/7141/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7141/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якому просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо нездійснення перерахунку та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , згідно із довідкою Господарського суду Сумської області від 24.02.2020 №02-42/30/1622/20, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу призначено та виплачується довічне грошове утримання судді у відставці. Господарським судом Сумській області позивачу була видана довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з якою він звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про перерахунок призначеного йому довічного грошового утримання. Зі зміною розміру складових суддівської винагороди з січня 2020 року та на підставі рішення Контитуційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 позивачу надано право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, однак відповідач перерахунку не здійснив, будь-якої відповіді з належним обгрунтуванням відмови не надав.
Позивач не погоджується із такими діями органу Пенсійного фонду, оскільки Контитуційний Суд України у своєму рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), положення п. 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яким запроваджено різні підходи до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, а тому має право на перерахунок призначеного йому довічного грошового утримання у зв'язку із зміною складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Ухвалою суду від 26.10.2020 залишено без руху позовну заяву, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 160 КАС України. Позивачу було надано час для усунення недоліків.
Після усунення недоліків позову, ухвалою суду від 11.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
02.12.2020 до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, обгрунтовуючи тим, що після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 не прийнято нормативно-правових актів про підвищення судівської винагороди суддям, якими обумовлено підстави для перерахунку грошового утримання (а.с. 19-20).
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що позивач є суддею у відставці, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді.
24.02.2020 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та надав довідку Господарського суду Сумської області від 24.02.2020 №02-42/30/1622/20 про суддівську винагорду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с.5, 6, зворотній бік а.с. 25).
Рішенням ГУ Пенсійного фонду України в Сумській області від 25.02.2020 відмовлено позивачу в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки від 24.02.2020 №02-42/30/1622/20, виданої Господарським судом Сумської області з посиланням на те, що неможливо визначити розмір посадового окладу. (а.с. 25).
ГУ Пенсійного фонду України в Сумській області направлено позивачу лист від 25.02.2020 №3781/033-16 (а.с. 25), в якому йдеться про відмову в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до рішення управління від 25.02.2020.
Не погоджуючись з бездіяльністю ГУ Пенсійного фонду України в Сумській області щодо нездійснення перерахунку довічного грошового утримання відповідно до довідки від 24.02.2020 №02-42/30/1622/20, виданої Господарським судом Сумської областіі, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися, суд зазначає наступне.
Статтею 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIІІ (далі - Закон № 1402-VIІІ) урегульовано порядок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до ч. 4 вказаної статті у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Водночас, пунктом 2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом втрачає чинність Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Пунктом 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII (з урахуванням змін, внесених згідно із Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII та у редакції Закону України від 21.12.2016 № 1798-VIII) було визначено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
У інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 положення пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Мотивуючи своє рішення Конституційний Суд України зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013).
Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п'ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3.06.2013 № 3-рп/2013).
Розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.
Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шестидесятип'ятирічного віку, з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом України № 1402-VIII, фактично не мали можливості отримувати довічне грошове утримання у вказаному розмірі.
Водночас, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
З урахуванням наведеного, Конституційний Суд України дійшов висновку, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
Таким чином, положення пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII втратили чинність з 18.02.2020. Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Як наслідок, з 18.02.2020 на порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поширюються положення статті 142 Закону № 1402-VIII, у силу приписів частини четвертої якої суддя у відставці має право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Згідно з п.п. 1, 3 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного форду України від 25.01.2008 №3-1, заява про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці або довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України у відставці подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання. Звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді (в разі збільшення розміру винагороди судді Конституційного Суду України), який працює на відповідній посаді.
Суд зазначає, що підставою для проведення перерахунку є збільшення розміру суддівської винагороди працюючого судді, що підтверджено відповідною довідкою, яку надано позивачем, а необхідності окремого порядку проведення перерахунку Закон України "Про судоустрій і статус суддів", як і інші законодавчі акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин не передбачають.
Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання позивача підлягає перерахунку з 19.02.2020, а саме наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 - моменту, з якого у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 402-VIII.
Саме з 19.02.2020 втратили чинність обмеження, встановлені пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, щодо права на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, тільки тими суддями, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працювали на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо них відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
Викладена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в рішенні від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20.
Суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.
Разом з тим згідно із ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Позивач просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо нездійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Проте, як встановлено судом, відповідач рішенням від 25.02.2020 відмовив позивачу у здійсненні такого перерахунку. Тому належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення ГУ Пенсійного фонду України в Сумській області від 25.02.2020 про відмову позивачу в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Відтак, позивні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо нездійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці задоволенню не підлягають.
З урахуванням викладеного, задоволенню підлягають позовні вимоги щодо зобов'язання ГУ Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020 згідно з довідкою від 24.02.2020 №02-42/30/1622/20, виданою Господарським судом Сумської області, з урахуванням раніше проведених виплат.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області судові витрати в розмірі 840,80 грн., сплачені за квитанцією № 74 від 21.10.2020 (а.с.3).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 25.02.2020 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки від 24.02.2020 №02-42/30/1622/20, виданої Господарським судом Сумської області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020, згідно з довідкою від 24.02.2020 №02-42/30/1622/20, виданою Господарським судом Сумської області, з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.Б. Діска