ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.12.2020Справа № 755/2256/17
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1 , м. Київ
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дім», м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (КП «ГІОЦ»), м. Київ
про визнання недійсним рішення загальних зборів, -
08.02.2017 року ОСОБА_1 (позивач) звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дім» (відповідач) про:
- визнання недійсним рішення загальних зборів відповідача від 25.09.2015 року з моменту його підписання;
- стягнення з відповідача збитків в розмірі 7 603,94 грн;
- зобов'язання відповідача здійснити звірку розрахунків з позивачем за період з 1 вересня 2015 року по 31 грудня 2016 року (помісячно) по видам платежів та в цілому і скласти відповідний акт звірки;
- скасування платежу «за користування кладовими та колясочними приміщеннями»;
- заборону відповідачу та третій особі відображати в рахунках для сплати за житлово-комунальні послуги для позивача та всіх інших співвласників будинку АДРЕСА_1 платіж під назвою «інші послуги».
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 25.04.2018 року №755/2256/17 в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.
Додатковим рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21.06.2018 року №755/2256/17 в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.
Київським апеляційним судом постановою від 04.12.2018 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25.04.2018 року скасував в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Дім» від 25.09.2015 та в цій частині позовні вимоги задоволено.
Верховний суд постановою від 29.07.2020 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року скасував, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дім», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр», про визнання недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дім» від 25 вересня 2015 року, неправомірне збільшення внесків на утримання будинку та прибудинкової території, за користування кладовими та колясочними приміщеннями, стягнення неправомірно отриманих коштів та відшкодування нанесених збитків закрито. Роз'яснено ОСОБА_1 про право протягом десяти днів з дня отримання нею відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, а також право самостійно звернутися з відповідним позовом до суду господарської юрисдикції.
Ухвалою від 30.09.2020 року справу №755/2256/17 за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дім», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр», про визнання недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дім» від 25 вересня 2015 року, неправомірне збільшення внесків на утримання будинку та прибудинкової території, за користування кладовими та колясочними приміщеннями, стягнення неправомірно отриманих коштів та відшкодування нанесених збитків передано до Господарського суду міста Києва.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2020 року матеріали справи №755/2256/17 на розгляд передані судді Морозову С.М.
Відповідно до положень ст. 174 Господарського процесуального кодексу України у разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно пп. 1) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно пп. 2) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" станом на день звернення до суду мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 3 200,00 грн.
Враховуючи, що до позивачем заявлено чотири немайнові вимоги та одну майнову вимогу, то керуючись зазначеними нормами, станом на день звернення до суду (08.02.2017 року) розмір судового збору, який позивач мав сплатити при зверненні до Господарського суду міста Києва, становив 8 000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, в якості доказу сплати судового збору позивачем подано до позову квитанцію від 24.01.2017 року на суму в розмірі 640,00 грн та квитанцію №79 від 16.02.2017 року на суму 640,00 грн.
Таким чином, з урахуванням викладеного, позивачем сплачено судовий збір в меншому розмірі, ніж передбачено нормами зазначеного Закону України "Про судовий збір" (станом на день звернення до суду в лютому 2017 року), а тому є необхідною доплата в розмірі 6 720,00 грн, за умови того, що позивачем заявлено лише викладені вище позовні вимоги.
Окрім того, пунктом 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав та інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Як вбачається із позовної заяви ОСОБА_1 вона викладена в порядку Цивільного процесуального кодексу України.
В той же час, судочинство Господарським судом міста Києва здійснюється в межах Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, виклад змісту позовних вимог, не відповідає положенням статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Окрім того, вимога позивача про заборону відповідачу та третій особі відображати в рахунках для сплати за житлово-комунальні послуги для позивача та всіх інших співвласників будинку АДРЕСА_1 платіж під назвою «інші послуги» містить вимогу, зокрема, до третьої особи, що є порушенням норм господарського судочинства та є недопустимим в розумінні викладу вимог до осіб, яким пред'явлено позовні вимоги.
Також, суд звертає увагу позивача на те, що вказана вимога про заборону відповідачу та третій особі відображати в рахунках для сплати за житлово-комунальні послуги для позивача та всіх інших співвласників будинку АДРЕСА_1 платіж під назвою «інші послуги» містить, окрім іншого, вимогу щодо «всіх інших співвласників», однак при цьому, позивач звертається до суду не від імені всіх співвласників, а від своєї особи, що також свідчить про необґрунтований виклад позовних вимог.
З огляду на зазначене, позовна заява підлягає залишенню без руху у зв'язку необхідністю її викладу саме до Господарського суду міста Києва в порядку норм господарського судочинства, із обґрунтованим викладом змісту вимог та чітким зазначенням переліку таких вимог і осіб, яким вони пред'явлені.
За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Встановити ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- викладення позовної заяви у відповідності до норм Господарського процесуального кодексу України із обґрунтованим викладом змісту вимог та чітким зазначенням переліку таких вимог і осіб, яким вони пред'явлені;
- надання доказів доплати судового збору в розмірі, визначеному нормами Закону України "Про судовий збір";
- копії наданого (-их) на виконання даної ухвали документу (-ів) надіслати на адресу відповідача, докази чого надати суду.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя C.М. Морозов