ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.12.2020Справа № 910/9139/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БОТЛЕР"
до відповідача-1: Державної організації (установи, закладу) Центральне територіальне управління капітального будівництва
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ІНВЕСТГРУП"
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Міністерство оборони України
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Київське квартирно-експлуатаційне управління
про тлумачення змісту правочину
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Вовчик О.В.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідач-1: не з'явився
від відповідач-2: не з'явився
від третьої особи-1: Барда С.Ю. на підставі довіреності № 220/749/Д від 23.12.2019
від третьої особи-2: Бабій Д.В. на підставі Положення про Київське квартирно-експлуатаційне управління
Товариство з обмеженою відповідальністю "БОТЛЕР" (далі - позивач, ТОВ "БОТЛЕР") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної організації (установи, закладу) Центральне територіальне управління капітального будівництва (далі - відповідача-1, ЦТУКБ), Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ІНВЕСТГРУП" (далі - відповідача-2, ТОВ "УКРБУД ІНВЕСТГРУП") з вимогами про:
- надати тлумачення п.п. 4.2.5 п. 4.2. Договору про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016р. та п. 3.2. Договору від 15.08.2019 про внесення змін та доповнень до Договору від 20.12.2016 про будівництво житлового комплексу по вулиці Михайла Максимовича (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва щодо строків здійснення Стороною-1 передачі Стороні-2 за актом-приймання передачі будівельного майданчика, стану у якому цей майданчик має бути переданий та у якій спосіб Стороною-1 має бути забезпечено Стороні-2 можливість вільного, безперервного та безперешкодного доступу на будівельний майданчик з метою виконання умов цього Договору;
- надати тлумачення п. 3. п.п. 4.2.1. п. 4.2. Договору про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016 щодо строків оформлення Стороною-1 передбачених діючим законодавством документів для виконання робіт зі знесення будівель і споруд в межах відведеної Земельної ділянки, в тому числі документів щодо списання будівель і споруд та щодо конкретизації цих документів, а також щодо строків забезпечення Стороною-1 оформлення акту відключення будівель і споруд (які плануються до знесення) від інженерних мереж: газопостачання, водопровідної магістралі, інженерних комунікацій;
- надати тлумачення п.п. 4.1.19. п. 4.1. Договору про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016 щодо строку у який Сторона-2 здійснює власними силами та за свій рахунок розбирання/демонтаж списаного майна (об'єктів нерухомості), яке знаходиться на Земельній ділянці, звільняє Будівельний майданчик від цього майна та механізму реалізації Стороною-2 цього обов'язку;
- надати тлумачення п. 3.2. Договору про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016 щодо того у якій спосіб Стороною-1 має бути забезпечено та реалізовано здійснення державної реєстрації права користування земельною ділянкою/оренди, визначену п.1.1.5 цього Договору з цільовим призначенням земельної ділянки, яке дозволить Сторонам здійснити реалізацію умов цього Договору, у тому числі, здійснювати її забудову, а також утримувати і обслуговувати завершений будівництвом Об'єкт, забезпечити оформлення правовстановлюючого документа на земельну ділянку.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач набув прав і обов'язків Сторони-2 за Договором про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016 (далі- Договір) відповідно до укладеного між ним та відповідачами-1, 2 Договору про внесення змін та доповнень до Договору від 20.12.2016 про будівництво житлового комплексу по вулиці Михайла Максимовича (колишня Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва, зареєстрованого в реєстрі за №5322 (далі - Договір про внесення змін), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., зареєстрованого у реєстрі за №3214.
Позивач вважає, що ним та відповідачем-1 (Сторона-1) по-різному трактується зміст Договору щодо умов та послідовності дій сторін щодо приймання-передачі будівельного майданчика та його використання для реалізації мети Договору. Позивач вважає, що відповідачем-1 мають бути реалізовані усі умови передачі будівельного майданчика у стані, придатному для виконання Стороною-2 зобов'язань за Договором та забезпечено вільний, безперервний, безперешкодний доступ до нього, проте відповідач-1 із такою позицією позивача не погоджується та трактує умови Договору інакше.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 позовну заяву ТОВ "БОТЛЕР" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви.
14.07.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків у справі № 910/9139/20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/9139/20, справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання у справі на 06.08.2020 о 09:40 год.
06.08.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання. Зазначеним клопотанням позивач просив суд залучити до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Міністерство оборони України та Київське квартирно-експлуатаційне управління.
У підготовче засідання, призначене на 06.08.2020, з'явився представник позивача. Представники відповідача-1 та відповідача-2 у підготовче засідання 06.08.2020 не з'явилися.
Представник позивача у підготовчому засіданні 06.08.2020 підтримав клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, подане 06.08.2020 через відділ діловодства суду.
У підготовчому засіданні 06.08.2020 суд ознайомившись з обставинами, викладеними позивачем у клопотанні про залучення до участі у справі третіх осіб, якими позивач обґрунтовує необхідність їх залучення, дійшов висновку про наявність підстав для залучення до участі у справі Міністерство оборони України та Київське квартирно-експлуатаційне управління в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 постановлено відкласти підготовче засідання у справі на 07.09.2020 о 16:20 год. та залучити до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Міністерство оборони України (далі - третя особа-1, Міністерство оборони України), в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Київське квартирно-експлуатаційне управління (далі - третя особа-2, Київське КЕУ).
27.08.2020 через відділ діловодства суду від третьої особи-2 надійшло клопотання, яким третя особа-2 просила продовжити строк на подання письмових пояснень та відкласти підготовче засідання, призначене на 07.09.2020.
28.08.2020 через відділ діловодства суду від третьої особи-1 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
01.09.2020 через відділ діловодства суду від третьої особи-1 надійшла заява, якою третя особа-1 просила відкласти розгляд справи на іншу дату.
03.09.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.
У підготовче засідання, призначене на 07.09.2020, з'явилися представник позивача та представники третьої особи-1,2. Представники відповідача-1 та відповідача-2 у підготовче засідання не з'явилися.
У підготовчому засіданні представники третьої особи-1,2 просили суд відкласти розгляд справи та надати додатковий час для подання пояснень у справі.
Представник третьої особи-2 підтримав клопотання, подане 27.08.2020 через відділ діловодства суду.
Представник третьої особи-1 підтримав клопотання, подане 01.09.2020 через відділ діловодства суду.
Суд дійшов висновку про задоволення клопотань третьої особи-1,2, відкладення підготовчого засідання та надання додаткового часу третій особі-1,2 для подання пояснень стосовно предмету спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 відкладено підготовче засідання у справі на 21.09.2020 о 11:40 год.
16.09.2020 через відділ діловодства суду від третьої особи-1 надійшли пояснення у справі, відповідно до яких третя особа-1 вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивач звернувся до суду із вимогою про тлумачення змісту правочину щодо прав і обов'язків сторін, які, на думку третьої особи-1, чітко встановлені як безпосередньо умовами договору, так і чинним законодавством.
18.09.2020 через відділ діловодства суду від третьої особи-2 надійшли пояснення у справі, відповідно до яких третя особа-2 зазначила про відсутність підстав для задоволення позову.
У підготовче засідання, призначене на 21.09.2020, з'явилися представники позивача та представники третьої особи-1,2. Представники відповідача-1 та відповідача-2 у підготовче засідання не з'явилися.
У підготовчому засіданні 21.09.2020 суд долучив до матеріалів справи пояснення третьої особи-1 та третьої особи-2 у справі.
У підготовчому засіданні, призначеному на 21.09.2020, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 05.10.2020 о 10:00 год.
У судове засідання, призначене на 05.10.2020, з'явились представники позивача та представники третьої особи-1, 2.
Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання 05.10.2020 не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалам справи, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на наведені приписи ст. 202 ГПК України та повідомлення учасників справи належним чином про судове засідання, суд дійшов висновку про здійснення розгляду справи по суті за відсутності відповідачів-1, 2 (їх представників).
Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
У судовому засіданні 05.10.2020 судом оголошено перерву до 02.11.2020 о 16:40 год.
У судове засідання, призначене на 02.11.2020, з'явились представники третьої особи-1, 2.
Представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання 02.11.2020 не з'явилися.
У судовому засіданні 02.11.2020 здійснювався розгляд справи по суті, під час якого судом було заслухано вступне слово третьої особи-1 та третьої особи-2.
У судовому засіданні 02.11.2020 судом оголошено перерву до 09.11.2020 о 09:10 год.
09.11.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
У судове засідання, призначене на 09.11.2020, з'явились представники третьої особи-1, 2.
Представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання 09.11.2020 не з'явилися.
У судовому засіданні 09.11.2020 суд продовжив розгляд справи по суті, під час якого здійснювалось з'ясування обставин справи та дослідження доказів.
У судовому засіданні 09.11.2020 судом оголошено перерву до 23.11.2020 о 14:00 год.
18.11.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.
Судове засідання, призначене на 23.11.2020, не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 призначено справу до судового розгляду по суті на 14.12.2020 о 10:00 год.
У судове засідання, призначене на 14.12.2020, з'явились представники третьої особи-1, 2.
Представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання 14.12.2020 не з'явилися.
У судовому засіданні 14.12.2020 суд завершив з'ясування обставин справи та дослідження доказів, після чого суд перейшов до судових дебатів.
Представники третьої особи-1, 2 виступили з промовою (заключним словом).
Представник третьої особи-1 проти позову заперечував повністю.
Представник третьої особи-2 проти позову заперечував повністю.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 14.12.2020 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Заслухавши учасників справи, з'ясувавши обставини справи, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими учасники справи обґрунтовували обставини справи, суд
20.12.2016 між Державною організацією (установа, заклад) Центральне територіальне управління капітального будівництва (далі - Сторона-1, ЦТУКБ, відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТГРУП» (далі - Сторона-2, ТОВ «УКРБУД ІНВЕСТГРУП», відповідач-2) (далі разом - Сторони) укладено Договір про будівництво житлового комплексу по вул. Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., зареєстрований у реєстрі за №5322 (далі - Договір або Основний договір).
15.08.2019 між Державною організацією (установа, заклад) Центральне територіальне управління капітального будівництва (Сторона-1), Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТГРУП» (Сторона-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БОТЛЕР» (далі - Сторона-3, ТОВ «БОТЛЕР», позивач) укладено Договір про внесення змін та доповнень до Договору від 20.12.2016р. про будівництво житлового комплексу по вулиці Михайла Максимовича (колишня Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва, зареєстрованого в реєстрі за №5322 (далі - Договір про внесення змін та доповнень до Договору), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., зареєстрований у реєстрі за №3214, згідно якого Сторона-1 погоджується, Сторона-2 передає, Сторона-3 приймає на себе права і обов'язки, що належить Стороні-2 за Основним договором і стає Стороною-2 за Основним договором, укладеним між Стороною-1 та Стороною-2.
За визначенням термінів, наведених у розділі 1 Договору:
Сторона-1 - юридична особа за законодавством України, Центральне територіальне управління капітального будівництва є користувачем земельної ділянки і в установленому законодавством порядку має намір реалізовувати право на її забудову. В рамках цього Договору Сторона-1 є Замовником будівництва Об'єкту, в тому числі, на підставі Положення про Центральне територіальне управління капітального будівництва (наказ Міністра оборони України № 453 від 25.07.2006) (п.п. 1.1.2. п. 1.1. Договору);
Сторона-2 - юридична особа за законодавством України, яке забезпечує будівництво Об'єкту грошовими коштами, матеріальними цінностями та виконання всього комплексу будівельних робіт, передбачених цим Договором (п.п. 1.1.3. п. 1.1. Договору).
Об'єкт (Об'єкт будівництва) - житловий комплекс, будівництво якого планується на земельній ділянці, що розташована за адресою: вулиця Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва, а також будь-які інженерно-технічні споруди та комунікації безпосередньо з ним пов'язані (п.п. 1.1.4. п. 1.1. Договору);
Земельна ділянка - частина земної поверхні, розташована за адресою: вулиця Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва (територія військового містечка 167), кадастровий номер 80000000000:79:364:0001, орієнтовною площею 20,26 га відповідно до технічного звіту, надана Стороні-1 згідно з рішенням Київської міської ради депутатів трудящих від 02.03.1949 № 3-С (п.п. 1.1.5. п. 1.1. Договору).
Будівельний майданчик - виробнича територія, що розташована на Земельній ділянці, визначеній в п.1.1.5. цього Договору, яка виділяється в установленому порядку для розміщення Об'єкту, що будується, а також машин, механізмів, матеріалів, конструкцій, виробів, обладнання, комунікацій, виробничих і санітарно-побутових приміщень, які використовуються в процесі будівництва (п.п. 1.1.6. п. 1.1. Договору).
За змістом Розділу 2 Договору, що становить його предмет, встановлено, що відповідно до умов цього Договору Сторона-1 та Сторона-2 зобов'язуються: збудувати Об'єкт згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: вулиця Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва (далі - Об'єкт) (п. 2.1. Договору).
Для реалізації цього Договору Сторона-1 передає, а Сторона-2 приймає частину функцій Замовника. Обсяг прав та обов'язків, що передаються Стороні-2 для виконання функцій Замовника будівництва Об'єкту, визначено цим Договором (п. 2.2. Договору).
Кожна із Сторін діє в межах функцій та обов'язків, визначених даним Договором, розділом 3 Положення про замовника-забудовника (єдиного замовника дирекцію підприємства, що будується) та технічному нагляді (Постанова № 16 Держбуд СРСР від 02.02.1988 року) (п. 2.3. Договору).
Фінансування будівництва здійснюється Стороною-2. Джерелом фінансування будівництва Об'єкту є кошти Сторони-2 та залучені кошти фізичних та юридичних осіб. У разі залучення коштів фізичних та юридичних осіб Сторона-2 діє виключно від свого імені та приймає на себе всі ризики невиконання або неналежного виконання зобов'язань перед такими особами (п. 2. 4. Договору).
Згідно п. 3.1. Договору Об'єктом забудови є Земельна ділянка за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 орієнтовною площею 20,26 га.
Відповідно до п. 3.2. Договору Сторона-1 зобов'язується на умовах, визначених цим Договором, забезпечити державну реєстрацію права користування Земельною ділянкою (оренда), визначену п. 1.1.5 цього Договору, з цільовим призначенням Земельної ділянки, яке дозволить Сторонам здійснити реалізацію умов цього Договору, у тому числі, здійснювати її забудову, а також утримувати і обслуговувати завершений будівництвом Об'єкт.
Відповідно до п. 3.3 Договору право користування земельною ділянкою (оренда) внаслідок виконання цього Договору не переходить до Сторони-2. Сторона-2 має право використовувати будівельний майданчик відповідно до вимог законодавства України у сфері містобудування на підставі Договорів капітального будівництва, укладених у рамках цього Договору.
Пунктом 4.1. Договору встановлено права та обов'язки Сторони-2.
Так, відповідно до п. 4.1.1. п. 4.1. Договору Сторона-2 приймає на себе виконання частини функцій Замовника будівництва Об'єкта, у тому числі:
1) отримання вихідних даних на проектування, розроблення та погодження проектно-кошторисної документації, забезпечення будівництва проектно-кошторисною документацією, оформлення в установленому законодавством порядку дозвільних документів на будівництво Об'єкту;
2) укладання договору підряду на виконання проектних робіт, будівельно-монтажних робіт, фінансування будівельних робіт та інших витрат, пов'язаних з будівництвом Об'єкту, уточнення обсягів виконаних робіт і проведення розрахунків з підрядниками будівництва;
3) забезпечення будівництва Об'єкту будівельними матеріалами, устаткуванням, обладнанням, конструкціями і комплектуючими виробами;
4) ведення технічного нагляду за будівництвом, підписання актів виконаних робіт та інших документів щодо обсягу, якості, строку виконання та вартості робіт, здійснення контролю за своєчасним виконанням пусконалагоджувальних робіт, визначення балансової вартості Об'єкту;
5) введення Об'єкту в експлуатацію, участь в роботі робочої та приймальної комісії по прийманню закінченого будівництвом Об'єкту, вирішення питань з органами державної влади та місцевого самоврядування, іншими державними та комунальними службами, що виникають при введені Об'єкту в експлуатацію;
6) оформлення прав власності на частину Об'єкта, яка буде належати Стороні-2;
7) виконання інших функції, зокрема, але не виключно, визначених розділом 3 Положення про замовника-забудовника (єдиного замовника, дирекцію підприємства, що будується) та технічному нагляді (Постанова № 16 Держбуду СРСР від 02.02.1988 року), за виключенням тих функцій, виконання яких покладено на Сторону-1.
Відповідно до п.п. 4.1.19. п. 4.1. Договору Сторона 2 здійснює власними силами та за свій рахунок розбирання/демонтаж списаного майна (об'єктів нерухомості), яке знаходиться на Земельній ділянці, звільняє Будівельний майданчик від цього майна.
Пунктом 4.2. Договору встановлено права та обов'язки Сторони-1.
Так, відповідно до п.п. 4.2.1. п. 4.2. Сторона-1 залишає за собою виконання частини функції Замовника, зокрема:
1) протягом дванадцяти місяців з дати укладення цього Договору, Сторона-1 зобов'язується забезпечити державну реєстрацію права користування земельною ділянкою/ оренди, визначену п. 1.1.5 цього Договору. Для чого вчинити всі необхідні дії, зокрема, але не виключно, отримати рішення Київської міської ради про надання земельної ділянки в користування/ оренду з цільовим призначенням земельної ділянки, яке дозволить Сторонам здійснити реалізацію умов цього Договору, у тому числі, здійснювати її забудову, а також утримувати і обслуговувати завершений будівництвом Об'єкт, забезпечити оформлення правовстановлюючого документа на земельну ділянку;
2) здійснює функції землекористувача Земельної ділянки. У випадку закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки, визначеної п. 3.1. цього Договору, Сторона-1 зобов'язується негайно продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки на строк, необхідний для реалізації цього Договору;
3) Сторона-1 оформляє передбачені діючим законодавством документи для виконання робіт зі знесення будівель і споруд в межах відведеної Земельної ділянки, в тому числі документи щодо списання будівель і споруд та забезпечує оформлення акту відключення будівель і споруд (які плануються до знесення) від інженерних мереж: газопостачання, водопровідної магістралі, інженерних комунікацій.
З моменту введення об'єкту в експлуатацію та отримання Сторонами права власності на належні їм частки у Об'єкті, Сторона-1 має право припинити землекористування в порядку, встановленому чинним законодавством України;
3) за сприяння Сторони-2, оформлення прав власності на частину Об'єкта, яка належить Стороні-1.
Згідно п.п. 4.2.2. п. 4.2. Сторона-1 після підписання даного Договору передає Стороні-2 функції Замовника із будівництва Об'єкта, у тому числі стосовно:
1) отримання вихідних даних на проектування, розроблення та погодження проектно-кошторисної документації, забезпечення будівництва проектно-кошторисною документацією, оформлення в установленому законодавством порядку дозвільних документів на будівництво Об'єкту;
2) укладання договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт, фінансування будівельних робіт та інших витрат, пов'язаних з будівництвом Об'єкту, уточнення обсягів виконаних робіт і проведення розрахунків з підрядниками будівництва;
3) забезпечення будівництва Об'єкту будівельними матеріалами, устаткуванням та обладнанням, конструкціями і комплектуючими виробами;
4) ведення технічного нагляду за будівництвом, підписання актів виконаних робіт та інших документів щодо обсягу, якості, строку виконання та вартості робіт, здійснення контролю за своєчасним виконанням пусконалагоджувальних робіт, визначення балансової вартості Об'єкту;
5) введення Об'єкту в експлуатацію, участь в роботі робочої та приймальної комісії по прийманню закінченого будівництвом Об'єкту, вирішення питань з органами державної влади та місцевого самоврядування, іншими державними та комунальними службами, що виникають при введені Об'єкту в експлуатацію;
6) оформлення прав власності на частину Об'єкта, яка після введення об'єкту в експлуатацію буде належати Стороні-2.
7) виконання інших функцій, зокрема, але не виключно, визначених розділом 3 Положення про замовника-забудовника (єдиного замовника, дирекцію підприємства, що будується) та технічному нагляді (Постанова № 16 Держбуду СРСР від 02.02.1988 року).
Згідно з п.п. 4.2.4. п. 4.2. Сторона-1 надає допомогу Стороні-2 в отриманні вихідних даних, оформленні матеріалів (документів) та отриманні всіх необхідних дозволів на будівництво, при необхідності, на переоформлення частини земельної ділянки після розподілу площ на будівництво Об'єкта на ім'я Сторони-2 тощо
Згідно з п.п. 4.2.5. п. 4.2. Сторона-1 абезпечує Стороні-2 можливість вільного, безперервного та безперешкодного доступу на будівельний майданчик з метою виконання умов цього Договору. Сторона-1 зобов'язана передати Стороні-2 Будівельний майданчик на період будівництва протягом 3-х робочих днів з дати підписання цього Договору Сторонами за актом приймання-передачі будівельного майданчика.
Згідно з п. 4.6. Договору встановлено, що з метою виконання цього Договору Сторона-2 на період будівництва має право використовувати будівельний майданчик за цільовим призначенням, укладати та підписувати будь-які договори, пов'язані з виконанням цього Договору (в т.ч. з третіми особами) і самостійно визначати їх умови, розпоряджатися (в тому числі обтяжувати будь-яким способом) частиною належних Стороні-2 майнових прав на об'єкти інвестування.
Відповідно до п. 4.7. Договору Сторона-2 отримує виключне право інвестування та/або залучення коштів від третіх осіб для завершення будівництва Об'єкта, а також на придбання будівельних матеріалів, устаткування, обладнання, тощо. На власний розсуд без додаткового письмового погодження зі Стороною-1 залучати співінвестора (у тому числі, заміна боржника).
Пунктом 1.1. Договору про внесення змін та доповнень до Договору встановлено, що Сторона-1 (Державна організація (установа, заклад) Центральне територіальне управління капітального будівництва, відповідач-1) погоджується, Сторона-2 (Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ІНВЕСТГРУП", відповідач-2) передає, а Сторона-3 (Товариство з обмеженою відповідальністю "БОТЛЕР", позивач) приймає на себе права і обов'язки, що належать Стороні-2 за Основним договором, і стає Стороною-2 за Основним договором, укладеним між Стороною-1 та Стороною-2.
Згідно з п. 1.2. Договору про внесення змін та доповнень визначено, що за цим Договором, з моменту його підписання Сторонами, Сторона-3 набуває прав і обов'язків Сторони-2, визначених умовами Основного договору, а Сторона-2 втрачає всі права та обов'язки за Основним договором.
Пунктом 3.2. Договору про внесення змін та доповнень встановлено, що Сторона-1 зобов'язана в додатково узгоджений строк передати Стороні-3 на період будівництва будівельний майданчик, розташований на Земельній ділянці за актом передачі будівельного майданчика.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з статтею 124 Конституції України юрисдикція судів України поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
Позивач (ТОВ "БОТЛЕР") звернувся з позовом до відповідача-1 (ЦТУКБ), відповідача-2 (ТОВ "УКРБУД ІНВЕСТГРУП") з вимогами про тлумачення змісту правочину.
Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Приписами ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За змістом ст. 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 165 ГПК України встановлено:
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову (ч. 1 вказаної статті).
Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього (ч. 4 вказаної статті).
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (ч. 8 вказаної статті)..
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 вказаної статті).
Відповідачі-1,2 не подали відзив на позов у встановлений судом строк без поважних причин, відтак суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до приписів ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1). Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2).
Згідно з ч. 1 ст. 637 ЦК України, тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.
У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови (ч. 2 ст. 637 ЦК України).
Статтею 213 ЦК України встановлено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами) (ч. 1). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину (ч. 2). При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін (ч. 3). Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення (ч. 4).
Тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.
Підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змогу з'ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір.
Тобто, на вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з'ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов'язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов.
За змістом положень частини 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Отже, тлумачення змісту правочину господарським судом можливе за наявності спору, тобто коли сторони мають різне уявлення щодо свого волевиявлення або волевиявлення іншої сторони (сторін) правочину.
З огляду на те, що п. 3.2. Договору про внесення змін та доповнень до Договору не містить конкретного строку передачі будівельного майданчика, позивач відповідно до ст. 530 ЦК України звернувся до відповідача-1 (ЦТУКБ) листом № б/н від 01.06.2020 з вимогою:
- оформити та надати ТОВ "БОТЛЕР" передбачені діючим законодавством документи для виконання робіт зі знесення будівель і споруд в межах відведеної Земельної ділянки, в тому числі документи щодо списання будівель і споруд та акт відключення будівель і споруд (які плануються до знесення) від інженерних мереж: газопостачання, водопровідної магістралі, інженерних комунікацій, документи щодо переміщення військової частини;
- передати за актом приймання-передачі будівельний майданчик у стані придатному для виконання ТОВ "БОТЛЕР" зобов'язань за Договором та забезпечити можливість вільного, безперервного та безперешкодного доступу на будівельний майданчик з метою виконання умов Договору шляхом оформлення відповідних пропускних документів або у інший спосіб;
- забезпечити оформлення відповідно до вимог чинного законодавства процесу виконання ТОВ "БОТЛЕР" та результату робіт з розбирання/демонтажу списаного майна (об'єктів нерухомості), яке знаходиться на Земельній ділянці в процесі звільнення Будівельного майданчика від цього майна;
- надати документи на підтвердження здійснення державної реєстрації права користування Земельною ділянкою (оренда) відповідно до умов Договору.
У відповідь на наведений лист позивача, відповідач-1 (ЦТУКБ) листом №303/38/1/50 від 03.06.2020 повідомило, що "Передача будівельного майданчика наразі унеможливлена розміщенням на території земельної ділянки військової частини. При цьому, умовами Договору чітко не визначено обов'язку ЦТУКБ із забезпечення списання будівель та споруд та послідовність дій у зв'язку з цим. Не зрозуміло, яким чином має бути забезпечено оформлення процесу виконання та результату робіт ТОВ "БОТЛЕР" з розбирання/демонтажу списаного майна. Щодо вимоги здійснення державної реєстрації права користування Земельною ділянкою (оренда) відповідно до умов Договору, зазначаємо, що ЦТУКБ не обмежено правом вибору підстав реалізації здійснення такої реєстрації в межах чинного законодавства, при цьому, право користування земельною ділянкою може бути підтверджено відповідним договором, передбаченим чинним законодавством України".
Отже, сторони мають різне уявлення щодо свого волевиявлення або волевиявлення іншої сторони правочину, що свідчить про наявність спору між сторонами, як необхідної умови можливості тлумачення змісту правочину господарським судом.
Суд виходить з презумпції правомірності правочину, визначеної ст. 204 ЦК України, згідно приписів якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.03.2018 у справі N 760/14438/15-ц зазначає, що у статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Позивач зазначає, що Договором передбачені наступні умови та послідовність дій Сторін щодо приймання-передачі Будівельного майданчика та його використання для реалізації мети Договору:
1. Будівельний майданчик має бути переданий Стороною-1 (ЦТУКБ) Стороні- 2 (ТОВ "БОТЛЕР") у стані, що дозволяє Стороні-2 реалізовувати її право, передбачене Договором використовувати будівельний майданчик для здійснення забудови (п. 3.3., п. 4.6. Договору), для цього:
Стороною-1 має бути забезпечено та реалізовано здійснення державної реєстрації права користування Земельною ділянкою/оренди, визначеної п. 1.1.5 цього Договору з цільовим призначенням земельної ділянки, яке дозволить Сторонам здійснити реалізацію умов цього Договору, у тому числі, здійснювати її забудову, а також утримувати і обслуговувати завершений будівництвом Об'єкт, забезпечити оформлення правовстановлюючого документа на Земельну ділянку (п.1 п.п. 4.2.1. п. 4.2., п. 3.2. Договору);
Сторона-1 оформляє передбачені діючим законодавством документи для виконання робіт зі знесення будівель і споруд в межах відведеної Земельної ділянки, в тому числі документи щодо списання будівель і споруд та забезпечує оформлення акту відключення будівель і споруд (які плануються до знесення) від інженерних мереж: газопостачання, водопровідної магістралі, інженерних комунікацій (п. 3. п.п. 4.2.1., п. 4.2. Договору).
2. Сторона-1 зобов'язана передати Стороні-2 за актом-приймання передачі Будівельний майданчик при цьому, одночасно Стороною-1 має бути забезпечено Стороні-2 можливість вільного, безперервного та безперешкодного доступу на Будівельний майданчик з метою виконання умов цього Договору (п.п. 4.2.5. п.4.2. Договору, п. 3.2. Договору про внесення змін та доповнень).
3. Сторона 2 здійснює власними силами та за свій рахунок розбирання/демонтаж списаного майна (об'єктів нерухомості), яке знаходиться на Земельній ділянці, звільняє Будівельний майданчик від цього майна (п.п. 4.1.19. п. 4.1. Договору).
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2).
Як зазначалось, з огляду на те, що п. 3.2. Договору про внесення змін та доповнень до Договору не містить конкретного строку передачі будівельного майданчика, позивач відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача-1 листом № б/н від 01.06.2020 з вищенаведеними вимогами.
Листом №303/38/1/50 від 03.06.2020 відповідач-1 фактично відмовив у задоволенні вимог позивача згідно листа № б/н від 01.06.2020.
Предметом спору у даній справі є тлумачення змісту Договору та Договору про внесення змін та доповнень до Договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц та у складі Великої Палати у постанові від 10.04.2019 у справі № 916/2500/15 (№ 12-274гс18) зазначив, що відповідно до частини першої статті 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 Цивільного кодексу України. У частинах третій та четвертій статті 213 Цивільного кодексу України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.
Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.
Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.
Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.
У розумінні наведених положень законодавства тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.
Підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змоги з'ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, тлумачення не може створювати, а лише роз'яснює наявні умови угоди.
Оскільки метою тлумачення правочину, який становить права та обов'язки сторін, є з'ясування змісту його окремих частин, відтак тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину.
Саме із такого розуміння зазначених положень законодавства виходить суд, вирішуючи спір у даній справі.
Щодо тлумачення п.п. 4.2.5. п. 4.2. Договору про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016 та п. 3.2. Договору від 15.08.2019 про внесення змін та доповнень до Договору від 20.12.2016 про будівництво житлового комплексу по вулиці Михайла Максимовича (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва щодо строків здійснення Стороною-1 передачі Стороні- 2 за актом-приймання передачі будівельного майданчика, стану, у якому цей майданчик має бути переданий та у якій спосіб Стороною-1 має бути забезпечено Стороні-2 можливість вільного, безперервного та безперешкодного доступу на будівельний майданчик з метою виконання умов цього Договору, суд відзначає наступне.
Згідно п.п. 4.2.5. п. 4.2. Договору Сторона-1 забезпечує Стороні-2 можливість вільного, безперервного та безперешкодного доступу на будівельний майданчик з метою виконання умов цього Договору. Сторона-1 зобов'язана передати Стороні-2 Будівельний майданчик на період будівництва протягом 3-х робочих днів з дати підписання цього Договору Сторонами за актом приймання-передачі будівельного майданчика.
Водночас, п. 3.2. Договору про внесення змін та доповнень до Договору встановлено, що Сторона-1 зобов'язана в додатково узгоджений строк передати Стороні-3 на період будівництва будівельний майданчик, розташований на Земельній ділянці за актом передачі будівельного майданчика.
За змістом п. 3.3 Договору Сторона-2 має право використовувати будівельний майданчик відповідно до вимог законодавства України у сфері містобудування на підставі Договорів капітального будівництва, укладених у рамках цього Договору.
Пунктом 4.6. Договору встановлено, що з метою виконання цього Договору Сторона-2 на період будівництва має право використовувати будівельний майданчик за цільовим призначенням, укладати підписувати будь-які договори, пов'язані з виконанням цього Договору (в т.ч. з третіми особами) і самостійно визначати їх умови, розпоряджатися (в тому числі обтяжувати будь-яким способом) частиною належних Стороні-2 майнових прав на об'єкти інвестування.
Суд відзначає, що оскільки, з урахуванням п. 3.2. Договору про внесення змін та доповнень до Договору, договір не містить конкретного строку передачі будівельного майданчика, сторони щодо строків передачі будівельного майданчика мають керуватись загальними нормами законодавства, а саме ст. 530 ЦК України, тобто у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Щодо стану, у якому цей майданчик має бути переданий та у якій спосіб Стороною-1 має бути забезпечено Стороні-2 можливість вільного, безперервного та безперешкодного доступу на будівельний майданчик з метою виконання умов цього Договору, суд відзначає наступне.
ЦТУКБ у листі №303/38/1/50 від 03.06.2020 (у відповідь на лист ТОВ "БОТЛЕР" № б/н від 01.06.2020), зокрема посилається на те, що передача будівельного майданчика наразі унеможливлена розміщенням на території земельної ділянки військової частини.
У цьому аспекті суд відзначає, що Сторонами погоджено, що будівельний майданчик - виробнича територія, що розташована на Земельній ділянці, визначеній в п.1.1.5. цього Договору, яка виділяється в установленому порядку для розміщення Об'єкту, що будується, а також машин, механізмів, матеріалів, конструкцій, виробів, обладнання, комунікацій, виробничих і санітарно-побутових приміщень, які використовуються в процесі будівництва (п.п. 1.1.6. п.1.1. Договору).
Отже, будівельний майданчик має бути переданий у стані, що відповідає вказаному у п.п. 1.1.6. п.1.1. Договору визначенню та може бути використаний для зазначених цілей. При цьому, Сторона-1 зобов'язана передати Стороні-2 будівельний майданчик за актом-приймання передачі, при цьому, одночасно Стороною-1 має бути забезпечено Стороні-2 можливість вільного, безперервного та безперешкодного доступу на будівельний майданчик з метою виконання умов цього Договору.
Для реалізації цієї мети умовами Договору передбачено, що:
Стороною-1 має бути забезпечено та реалізовано здійснення державної реєстрації права користування/оренди Земельною ділянкою, визначеною п.1.1.5 цього Договору з цільовим призначенням Земельної ділянки, яке дозволить Сторонам здійснити реалізацію умов цього Договору, у тому числі, здійснювати її забудову, а також утримувати і обслуговувати завершений будівництвом Об'єкт, забезпечити оформлення правовстановлюючого документа на Земельну ділянку (п. 1 п.п. 4.2.1. п. 4.2., п. 3.2. Договору);
Сторона-1 оформляє передбачені діючим законодавством документи для виконання робіт зі знесення будівель і споруд в межах відведеної Земельної ділянки, в тому числі документи щодо списання будівель і споруд та забезпечує оформлення акту відключення будівель і споруд (які плануються до знесення) від інженерних мереж: газопостачання, водопровідної магістралі, інженерних комунікацій (п.3. п.п. 4.2.1., п. 4.2. Договору).
В подальшому, після прийняття будівельного майданчика за актом приймання- передачі, Сторона-2 здійснює власними силами та за свій рахунок розбирання/демонтаж списаного майна (об'єктів нерухомості), яке знаходиться на Земельній ділянці, звільняє Будівельний майданчик від цього майна (п.п. 4.1.19. п. 4.1. Договору).
Отже, за правилами ст. 530 ЦК України, ТОВ "БОТЛЕР" має право вимагати у ЦТУКБ здійснити передачу будівельного майданчика у стані придатному для виконання ТОВ "БОТЛЕР" зобов'язань за Договором. Для цього, на час передачі будівельного майданчика нерухоме майно, розташоване на Земельній ділянці має бути списано. ЦТУКБ має забезпечити вільний доступ до будівельного майданчика у конкретно визначений сторонами спосіб.
Надаючи тлумачення п. 3. п.п. 4.2.1. п. 4.2. Договору щодо строків оформлення Стороною-1 передбачених діючим законодавством документів для виконання робіт зі знесення будівель і споруд в межах відведеної Земельної ділянки, в тому числі документів щодо списання будівель і споруд та щодо конкретизації цих документів, а також щодо строків забезпечення Стороною-1 оформлення акту відключення будівель і споруд (які плануються до знесення) від інженерних мереж: газопостачання, водопровідної магістралі, інженерних комунікацій, суд відзначає наступне.
П.3 п.п. 4.2.1. п. 4.2. Договору встановлює обов'язок Сторони-1 з оформлення передбачених діючим законодавством документів для виконання робіт зі знесення будівель і споруд в межах відведеної Земельної ділянки, в тому числі документи щодо списання будівель і споруд та забезпечує оформлення акту відключення будівель і споруд (які плануються до знесення) від інженерних мереж: газопостачання, водопровідної магістралі, інженерних комунікацій.
Суд відзначає, що оскільки Договір не містить конкретного строку виконання Стороною-1 обов'язку, встановленого п. 3 п.п. 4.2.1. п.4.2., Сторони мають керуватись загальними нормами законодавства, а саме статтею 530 ЦК України, тобто у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Разом з тим, суд враховує, що питання списання військового майна та переміщення військових частин є законодавчо регламентованою процедурою.
Так, статтею 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" встановлено, що військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.
Згідно п.16 Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 № 1225 (далі - Положення №1225) списання військового майна, закріпленого за військовими частинами, здійснюється у разі: - набуття непридатного стану (за неможливості або економічної недоцільності його відновлення і використання); - убутку в межах затверджених норм; - втрати чи нестачі; - використання на виробничі, господарські та експлуатаційні потреби в межах установлених норм, у тому числі на підготовку зброї (боєприпасів) до зберігання або застосування, виготовлення сумішей, проведення аналізу, виконання будівельних та будівельно-монтажних робіт; - знесення будівель і споруд через недоцільність їх використання та з метою будівництва на їх місці нових об'єктів.
При цьому, списання військового майна проводиться за актами якісного (технічного) стану, інспекторськими посвідченнями та за актами списання.
Затверджений акт якісного (технічного) стану, інспекторське посвідчення та акт списання є підставою для списання військового майна з обліку шляхом внесення відповідних записів в облікові документи (п. 18 Положення №1225) .
За актами списання списується військове майно, яке не обліковується за обліково-номерними, якісними (технічними) показниками і набуло непридатного стану, майно, використане за встановленими нормами на регламентні роботи, технічне обслуговування, витрачене на виробничі, господарські та експлуатаційні потреби, будівлі і споруди, що підлягають знесенню через недоцільність їх використання, а також убуток військового майна та інше майно, яке не списується за актами якісного (технічного) стану, за інспекторськими посвідченнями і набуло непридатного стану (п. 22 Положення №1225).
Для визначення непридатності військового майна, встановлення неможливості або економічної недоцільності проведення його відновного ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання майна наказом командира (начальника) військової частини або командира (начальника) вищого рівня щороку утворюється комісія із списання військового майна (далі - комісія).
За результатами своєї роботи комісією складаються і подаються на затвердження акти списання військового майна (п. 23 Положення №1225).
Максимальні розміри коштів, на які посадові особи Збройних Сил мають право списувати військове майно за актами якісного (технічного) стану, інспекторськими посвідченнями та за актами списання встановлюються згідно з додатками 1 і 2 (п. 24 Положення №1225).
Списане військове майно, яке непридатне для навчальних цілей, реалізації, розбирання з метою використання придатних агрегатів, вузлів, деталей та матеріалів, береться на облік як металобрухт, ганчір'я та інші вторинні ресурси, що реалізуються в установленому порядку (п. 27 Положення №1225).
Порядком списання військового майна у Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 12.01.2015 №17 (далі - Порядок №17) встановлено єдиний механізм списання військового майна командирами військових частин і посадовими особами органів військового управління Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Держспецтрансслужба) відповідно до їх повноважень.
Пунктом 1.3. Порядку №17 встановлено, що списання військового майна здійснюється у разі: - набуття непридатного стану (за неможливості або економічної недоцільності його відновлення і використання); - убування в межах затверджених норм; - використання на виробничі, господарські та експлуатаційні потреби в межах установлених норм, у тому числі на підготовку зброї (боєприпасів) до зберігання або застосування, виготовлення сумішей, проведення аналізу, виконання будівельних та будівельно-монтажних робіт; - втрати чи нестачі військового майна за умови, що відновлення його є неможливим або економічно недоцільним, зокрема: виявлення як нестачі в результаті інвентаризації; втрати (знищення, руйнування) внаслідок стихійного лиха або воєнних (бойових) дій, проведення антитерористичної (миротворчої) операції або внаслідок диверсій; втрати (знищення, руйнування) внаслідок пожежі, катастрофи або аварії; знищення або приведення у непридатний стан за розпорядженням військового командування з метою запобігання загарбанню його противником або з метою попередження та ліквідування епідеміологічних захворювань; знесення будівель (споруд) через недоцільність використання та з метою будівництва на їх місці нових об'єктів.
Згідно п. 1.5. Порядку №17 списання військового майна (крім будівель (споруд)) проводиться за актами якісного (технічного) стану (додаток 1), інспекторськими посвідченнями (додаток 2) та за актами списання (додаток 3). Списання будівель (споруд) проводиться за актом списання будівель (споруд), форма якого наведена в додатку 4 до Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03 липня 2013 року № 448, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 вересня 2013 року за № 1590/24122 (далі - Положення №448), та за інспекторськими посвідченнями на списання будівель (споруд) (додаток 4).
При цьому, розбирання та демонтаж будівель і споруд, які стали непридатними для експлуатації (крім випадків розбирання об'єктів, що постраждали внаслідок аварії, з метою знешкодження вибухонебезпечних предметів і очищення території), проводяться тільки після затвердження акта про їх списання у тримісячний строк.
Усі матеріали, отримані від розбирання (демонтажу) списаних будівель (споруд) і придатні для повторного використання, оприбутковуються на відповідних бухгалтерських рахунках балансоутримувачів - квартирно-експлуатаційних відділів (частин районів), відділень морської інженерно-технічної служби та військових частин, які ведуть бухгалтерський облік. Подальше використання або реалізація матеріалів, отриманих від розбирання (демонтажу), здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Матеріали, отримані після розбирання (демонтажу, руйнування) будівель і споруд, які неможливо використати або здати на переробку, визначаються як будівельне сміття й вивозяться на спеціалізовані звалища або захоронюються з дотриманням екологічних норм (п. 1.12. Порядку №17).
Для оформлення документів на списання військового майна наказом командира військової частини або командира (начальника) вищого рівня щороку призначається комісія для списання військового майна (далі - комісія).
До складу комісії включаються військовослужбовці та/або працівники Збройних Сил України, Держспецтрансслужби відповідно і обов'язково начальники відповідних фінансових органів.
Для визначення ступеня придатності будівель (споруд) і встановлення неможливості або економічної недоцільності проведення їх ремонту до складу комісії включаються представники органів пожежної безпеки Міністерства оборони України, Держспецтрансслужби відповідно (п. 2.3. Порядку №17).
Списання військового майна здійснюється за залишковою (балансовою) вартістю. Розрахунок залишкової вартості військового майна проводиться згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 1998 року № 759 (п. 2.6. Порядку).
Згідно з п. 5.9 Положення №448, будівлі, споруди, інженерні мережі та об'єкти незавершеного будівництва списуються за умови, якщо вони непридатні до подальшого використання (у разі коли їх відновлення є неможливим або економічно недоцільним).
Закінчення встановлених строків служби будівель, споруд, інженерних мереж не може бути підставою для їх списання, якщо вони за своїм станом або після ремонту ще придатні для подальшого використання за призначенням (п. 5.9. Порядку).
Пунктом 5.10. Положення №448 встановлено, що визначення технічного стану, списання будівель, споруд, інженерних мереж, а також оформлення необхідної документації на їх списання здійснюється комісіями балансоутримувача фондів.
Будівлі та споруди, які знаходяться на вартісному обліку квартирно-експлуатаційних органів, списуються із залученням представників військових частин, за якими закріплені ці фонди, на підставі затвердженого Акта списання будівлі (споруди) (додаток 4).
Експлуатація списаних будівель та споруд, а також тих, що підлягають розбиранню, заборонена.
Списані будівлі та споруди підлягають розбиранню у тримісячний строк з дати затвердження акта списання.
Розбирання будівель та споруд оформляється Актом розбирання будівель та споруд (додаток 5), на підставі якого списані будівлі та споруди знімаються з обліку.
Відповідно до Додатку №4 до Положення №448 Акт списання будівлі (споруди) призначений для документального оформлення списання будівель (споруд). Акт складається у двох примірниках, які подаються на затвердження начальникам (КЕВ (КЕЧ), КЕУ, Головного КЕУ ЗС України, заступнику Міністра оборони України, Міністру оборони України). Після затвердження перший примірник повертається до КЕВ (КЕЧ), на балансі якого (якої) знаходилася списана будівля (споруда), а другий - до Головного КЕУ ЗС України, яким ведеться облік будівель та споруд.
У графі акта під реквізитом "Підстава операції" записується найменування документа (наказу, розпорядження), його номер і дата.
Підписи осіб, які зробили висновок за актом і затвердили акт, засвідчуються гербовими печатками.
Відповідно до Додатку №5 до Положення №448 Акт розбирання будівель та споруд складається комісією, затверджується відповідною посадовою особою та має містити наступну інформацію:
- найменування будівлі, № військового містечка / № за генеральним планом, акт списання, дата його затвердження;
- найменування матеріалів від розбирання, одиниця виміру, кількість;
- коефіцієнт фізичного зносу;
- ринкова вартість за одиницю матеріалу (грн), загальна вартість (грн);
- відмітка про оприбуткування матеріалів за книгами обліку;
- висновки комісії.
Також, Положенням №448 регламентовано переміщення військової частини - вивільнення військового містечка (фондів), на яких розташовувалася військова частина, та переміщення її до іншого вільного військового містечка (фондів) у межах одного населеного пункту.
При цьому, згідно п. 4.7. Положення №448 підставою для вивільнення військовою частиною фондів і території військового містечка є наказ (директива) МО України стосовно її розформування, переформування, передислокації (переміщення). Відповідний наказ (директиву) МО України щодо проведення організаційних заходів у Збройних Силах України до відома відповідної КЕВ (КЕЧ) та начальника гарнізону для призначення комісії з приймання (передачі) фондів і території військового містечка, квартирного майна та палива доводять органи військового управління, у підпорядкуванні яких перебувають такі КЕВ (КЕЧ) та військові частини.
Отже, за правилами статті 530 ЦК України, ТОВ "БОТЛЕР" має право вимагати у ЦТУКБ забезпечення здійснення списання майна у порядку, встановленому Положенням про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 № 1225, Порядком списання військового майна у Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 12.01.2015 №17, Положенням про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 № 448 із оформленням відповідних документів, передбачених ними, а також акту відключення будівель і споруд (які плануються до знесення) від інженерних мереж: газопостачання, водопровідної магістралі, інженерних комунікацій та здійснення передачі цих документів ТОВ "БОТЛЕР", в тому числі затвердженого акту про списання майна.
Надаючи тлумачення п.п. 4.1.19. п. 4.1. Договору щодо строку, у який Сторона-2 здійснює власними силами та за свій рахунок розбирання/демонтаж списаного майна (об'єктів нерухомості), яке знаходиться на Земельній ділянці, звільняє Будівельний майданчик від цього майна та механізму реалізації Стороною-2 цього обов'язку, суд відзначає наступне.
Підпунктом 4.1.19. пункту 4.1. Договору встановлено, що Сторона-2 здійснює власними силами та за свій рахунок розбирання/демонтаж списаного майна (об'єктів нерухомості), яке знаходиться на Земельній ділянці, звільняє Будівельний майданчик від цього майна.
Пункт 16 Положення №1225 визначає, що списання військового майна, закріпленого за військовими частинами, здійснюється, зокрема, у разі знесення будівель і споруд через недоцільність їх використання та з метою будівництва на їх місці нових об'єктів.
Згідно з п. 1.5. Порядку №17 розбирання та демонтаж будівель і споруд, які стали непридатними для експлуатації (крім випадків розбирання об'єктів, що постраждали внаслідок аварії, з метою знешкодження вибухонебезпечних предметів і очищення території), проводяться тільки після затвердження акта про їх списання у тримісячний строк.
Усі матеріали, отримані від розбирання (демонтажу) списаних будівель (споруд) і придатні для повторного використання, оприбутковуються на відповідних бухгалтерських рахунках балансоутримувачів. Подальше використання або реалізація матеріалів, отриманих від розбирання (демонтажу), здійснюється відповідно до чинного законодавства. Матеріали, отримані після розбирання (демонтажу, руйнування) будівель і споруд, які неможливо використати або здати на переробку, визначаються як будівельне сміття й вивозяться на спеціалізовані звалища або захоронюються з дотриманням екологічних норм (п. 1.12.Порядку №17).
Пунктом 5.10. Положення №448 встановлено, що визначення технічного стану, списання будівель, споруд, інженерних мереж, а також оформлення необхідної документації на їх списання здійснюється комісіями балансоутримувача фондів.
Будівлі та споруди, які знаходяться на вартісному обліку квартирно-експлуатаційних органів, списуються із залученням представників військових частин, за якими закріплені ці фонди, на підставі затвердженого Акта списання будівлі (споруди) (додаток 4).
Експлуатація списаних будівель та споруд, а також тих, що підлягають розбиранню, заборонена.
Списані будівлі та споруди підлягають розбиранню у тримісячний строк з дати затвердження акта списання.
Таким чином, після списання майна, оформлення відповідних документів та передачі цих документів ТОВ "БОТЛЕР", ЦТУКБ має здійснити передачу списаного майна ТОВ "БОТЛЕР", яке здійснює його розбирання та демонтаж у тримісячний строк з дати затвердження акту списання, а також ЦТУКБ зобов'язано забезпечити оформлення цього процесу та його результату відповідно до Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 № 1225, Порядку списання військового майна у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 12.01.2015 №17, Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 № 448, а також здійснити приймання матеріалів, отриманих після розбирання (демонтажу, руйнування) будівель і споруд.
Щодо тлумачення п. 3.2. Договору щодо того, у якій спосіб Стороною-1 має бути забезпечено та реалізовано здійснення державної реєстрації права користування/оренди Земельною ділянкою, визначеною п.1.1.5 цього Договору з цільовим призначенням Земельної ділянки, яке дозволить Сторонам здійснити реалізацію умов цього Договору, у тому числі, здійснювати її забудову, а також утримувати і обслуговувати завершений будівництвом Об'єкт, забезпечити оформлення правовстановлюючого документа на земельну ділянку, суд відзначає наступне.
Пунктом 3.2. Договору встановлено, що Сторона-1 зобов'язується на умовах, визначених цим Договором, забезпечити державну реєстрацію права користування Земельною ділянкою (оренда), визначену п. 1.1.5 цього Договору, з цільовим призначенням Земельної ділянки, яке дозволить Сторонам здійснити реалізацію умов цього Договору, у тому числі, здійснювати її забудову, а також утримувати і обслуговувати завершений будівництвом Об'єкт.
Листом №303/38/1/50 від 03.06.2020 (у відповідь на лист ТОВ "БОТЛЕР" № б/н від 01.06.2020) Центральне територіальне управління капітального будівництва повідомило, що ЦТУКБ не обмежено правом вибору підстав реалізації здійснення такої реєстрації в межах чинного законодавства, при цьому, право користування земельною ділянкою може бути підтверджено відповідним договором, передбаченим чинним законодавством України.
Суд відзначає, що ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Крім того, здійснення державної реєстрації прав на земельну ділянку регламентовано Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.
За визначенням, наданим ст.1 Закону України "Про Державний земельний кадастр":
Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами;
Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Стаття 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлює, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: - кадастровий номер; - місце розташування; - опис меж; -площа; -міри ліній по периметру; -координати поворотних точок меж; -дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; - дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів;-відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; - цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); -склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; -відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; -відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; -нормативна грошова оцінка; -інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру.
Отже, Стороною-1 має бути забезпечено та реалізовано здійснення державної реєстрації права користування/оренди Земельною ділянкою, визначеною п.1.1.5 цього Договору, з цільовим призначенням Земельної ділянки, яке дозволить Сторонам здійснити реалізацію умов цього Договору, у тому числі, здійснювати її забудову, а також утримувати і обслуговувати завершений будівництвом Об'єкт, забезпечити оформлення правовстановлюючого документа на земельну ділянку відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, Закону України "Про Державний земельний кадастр", Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "БОТЛЕР" у повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат.
Відповідно до частин 1, 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивач у позовній заяві зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, становить суму сплаченого судового збору. Відповідно до наявних у матеріалах справи квитанції про сплату № 50911 від 25.06.2020 та квитанції № 261810017 від 14.07.2020 позивач здійсним сплату судового збору за подання позовної заяви у загальній сумі 4 204,00 грн.
Відповідачами-1, 2 не подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вони понесли і які очікують понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду наведені приписи ст. 129 ГПК України та задоволення позовних вимог повністю, судовий збір покладається на відповідача-1 у розмірі 2102,00 грн та на відповідача-2 - у розмірі 2102,00 грн.
Керуючись ст. 4, 13, 20, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розтлумачити п.п. 4.2.5. п. 4.2. Договору про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016 та п.3.2. Договору від 15.08.2019 про внесення змін та доповнень до Договору від 20.12.2016 про будівництво житлового комплексу по вулиці Михайла Максимовича (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва щодо строків здійснення Стороною-1 (ДЕРЖАВНОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД) ЦЕНТРАЛЬНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА) передачі Стороні-2 (ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БОТЛЕР") за актом-приймання передачі будівельного майданчика, стану, у якому цей майданчик має бути переданий, та у якій спосіб Стороною-1 має бути забезпечено Стороні-2 можливість вільного, безперервного та безперешкодного доступу на будівельний майданчик з метою виконання умов Договору про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016 наступним чином: "ДЕРЖАВНА ОРГАНІЗАЦІЯ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД) ЦЕНТРАЛЬНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА (Україна, 03049, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 28-А; ідентифікаційний код 34578571) зобов'язана на вимогу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БОТЛЕР" (Україна, 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 8А, офіс 202/1; ідентифікаційний код 43153953) відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги здійснити передачу будівельного майданчика у стані придатному для виконання ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БОТЛЕР" зобов'язань за Договором про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016. Для цього, на час передачі будівельного майданчика нерухоме майно, розташоване на Земельній ділянці, визначеній п. 1.1.5 Договору про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016, має бути списано. ДЕРЖАВНА ОРГАНІЗАЦІЯ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД) ЦЕНТРАЛЬНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА (Україна, 03049, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 28-А; ідентифікаційний код 34578571) має забезпечити вільний доступ до будівельного майданчика у конкретно визначений сторонами спосіб".
3. Розтлумачити п. 3. п.п. 4.2.1. п. 4.2. Договору про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016 щодо строків оформлення Стороною-1 (ДЕРЖАВНОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД) ЦЕНТРАЛЬНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА) передбачених діючим законодавством документів для виконання робіт зі знесення будівель і споруд в межах відведеної Земельної ділянки, визначеної п. 1.1.5 Договору про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016, в тому числі документів щодо списання будівель і споруд та щодо конкретизації цих документів, а також щодо строків забезпечення Стороною-1 (ДЕРЖАВНОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД) ЦЕНТРАЛЬНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА) оформлення акту відключення будівель і споруд (які плануються до знесення) від інженерних мереж: газопостачання, водопровідної магістралі, інженерних комунікацій наступним чином: "ДЕРЖАВНА ОРГАНІЗАЦІЯ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД) ЦЕНТРАЛЬНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА (Україна, 03049, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 28-А; ідентифікаційний код 34578571) відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України на вимогу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БОТЛЕР" (Україна, 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 8А, офіс 202/1; ідентифікаційний код 43153953) у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги зобов'язано забезпечити здійснення списання майна у порядку, встановленому Положенням про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 № 1225, Порядком списання військового майна у Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 12.01.2015 №17, Положенням про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 № 448 із оформленням відповідних документів, передбачених ними, а також акту відключення будівель і споруд (які плануються до знесення) від інженерних мереж: газопостачання, водопровідної магістралі, інженерних комунікацій та передати ці документи ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БОТЛЕР" (Україна, 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 8А, офіс 202/1; ідентифікаційний код 43153953), в тому числі затверджений акт про списання майна".
4. Розтлумачити п.п. 4.1.19. п. 4.1. Договору про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016 щодо строку у який Сторона-2 (ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БОТЛЕР") здійснює власними силами та за свій рахунок розбирання/демонтаж списаного майна (об'єктів нерухомості), яке знаходиться на Земельній ділянці, визначеній п. 1.1.5 Договору про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016, звільняє будівельний майданчик від цього майна та механізму реалізації Стороною-2 (ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БОТЛЕР") цього обов'язку наступним чином: "Після списання майна, оформлення відповідних документів та передачі їх ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БОТЛЕР" (Україна, 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 8А, офіс 202/1; ідентифікаційний код 43153953), ДЕРЖАВНА ОРГАНІЗАЦІЯ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД) ЦЕНТРАЛЬНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА (Україна, 03049, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 28-А; ідентифікаційний код 34578571) зобов'язана забезпечити здійснення передачі списаного майна (об'єктів нерухомості), яке знаходиться на Земельній ділянці, визначеній п. 1.1.5 Договору про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016, ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БОТЛЕР" (Україна, 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 8А, офіс 202/1; ідентифікаційний код 43153953), яке здійснює його розбирання та демонтаж у тримісячний строк з дати затвердження акта списання, також ДЕРЖАВНА ОРГАНІЗАЦІЯ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД) ЦЕНТРАЛЬНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА (Україна, 03049, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 28-А; ідентифікаційний код 34578571) зобов'язана забезпечити оформлення цього процесу та його результату відповідно до Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 № 1225, Порядку списання військового майна у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 12.01.2015 №17, Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 № 448, а також забезпечити здійснення приймання матеріалів, отриманих після розбирання та демонтажу".
5. Розтлумачити п. 3.2. Договору про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016 щодо того, у якій спосіб Стороною-1 (ДЕРЖАВНОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД) ЦЕНТРАЛЬНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА) має бути забезпечено та реалізовано здійснення державної реєстрації права користування/оренди Земельною ділянкою, визначеною п. 1.1.5 Договору про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016, з цільовим призначенням цієї Земельної ділянки, яке дозволить Сторонам здійснити реалізацію умов Договору про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016, у тому числі, здійснювати її забудову, а також утримувати і обслуговувати завершений будівництвом Об'єкт, визначений п. 1.1.4 Договору про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016, забезпечити оформлення правовстановлюючого документа на вказану Земельну ділянку наступним чином: "ДЕРЖАВНА ОРГАНІЗАЦІЯ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД) ЦЕНТРАЛЬНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА (Україна, 03049, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 28-А; ідентифікаційний код 34578571) зобов'язана забезпечити та реалізувати здійснення державної реєстрації права користування/оренди Земельною ділянкою, визначеною п. 1.1.5 Договору про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016, з цільовим призначенням цієї Земельної ділянки, яке дозволить Сторонам здійснити реалізацію умов Договору про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016, у тому числі, здійснювати її забудову, а також утримувати і обслуговувати завершений будівництвом Об'єкт, визначений п. 1.1.4 Договору про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016, забезпечити оформлення правовстановлюючого документа на вказану Земельну ділянку відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, Закону України "Про Державний земельний кадастр", Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051".
6. Стягнути з ДЕРЖАВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ (УСТАНОВИ, ЗАКЛАДУ) ЦЕНТРАЛЬНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА (Україна, 03049, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 28-А; ідентифікаційний код 34578571) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БОТЛЕР" (Україна, 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 8А, офіс 202/1; ідентифікаційний код 43153953) 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) судового збору.
7. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРБУД ІНВЕСТГРУП" (Україна, 03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГОРЬКОГО (АНТОНОВИЧА), будинок 131; ідентифікаційний код 40154729) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БОТЛЕР" ((Україна, 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 8А, офіс 202/1; ідентифікаційний код 43153953) 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) судового збору.
8. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 16.12.2020
Суддя Гумега О.В.