532/1994/20
2-а/532/47/2020
09 грудня 2020 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:
судді - Назарьової Л. В.,
з участю секретаря судового засідання - Маляренко І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Яковенко О. В.,
відповідачі:
- інспектор відділу безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавські області Департаменту патрульної поліції Білокінь Едуард Олексійович;
- Батальйон патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора відділу безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в м. Кре- менчук управління патрульної поліції в Полтавські області Департаменту патрульної поліції Білокінь Едуарда Олексійовича та Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне адміністративного стягнення,
Встановив:
28 жовтня 2020 року адвокат Яковенко Олександр Васильович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Кобеляцького районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до інспектора відділу безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавські області Департаменту патрульної поліції Білокінь Едуарда Олексійовича та Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне адміністративного стягнення, мотивуючи свої позовні вимоги наступним.
Так, 15 жовтня 2020 року під час керування зернозбиральним комбайном CLAAS TUCANO 470, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 був зупинений інспектором Білокінь Е. О., який повідомив про перевищення ширини транспортного засобу та незважаючи на заперечення водія, виніс постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Зазначену постанову позивач вважає незаконною, оскільки заміри проводились невідомим предметом, а за їх результатами жодний акт не складався. Крім цього до повноважень працівників підрозділів МВС не віднесено здійснення габаритно-вагового контролю, а габаритно-ваговий контроль здійснюється виключно у пункті здійснення габаритно-вагового контролю, яким є відповідні стаціонарні та пересувні пункти. Враховуючи вище викладене, позивач прохає суд визнати постанову протиправною та скасувати її, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
24 листопада 2020 року до суду інспектор ВБДР батальйону патрульної поліції в місті Кременчук УПП в Полтавські області Білокінь Е. О. подав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють Уповноважені підрозділи Національної поліції. ОСОБА_1 рухався великогабаритним транспортним засобом та не мав при собі дозвіл на участь у дорожньому русі таким транспортним засобом. Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому відповідач прохає суд відмовити в задоволенні позову. Крім цього додав до суду диск із відеозаписом адміністративного правопорушення.
19 листопада 2020 року представник відповідача, Департаменту патрульної поліції в особі батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції направив на адресу суду відзив на позовну заяву, в якій прохав відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову, оскільки водій не мав при собі дозволу на проїзд великогабаритним транспортним засобом, яким він керував. Вимірювання транспортного засобу здійснювалось за допомогою рулетки, яка не підлягає періодичні повірці. На місці події проводилась документальна перевірка, здійснені заміри за допомогою рулетки, в результаті чого встановлено правопорушення. Крім цього позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених вимог.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 29 жовтня 2020 рок позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 11 листопада 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження. До участі в справі як співвідповідача залучено Батальйон патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції.
Позивач, ОСОБА_1 та його представник, адвокат Яковенко О. В., будучи завчасно, належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, однак останній подав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача. Позовні вимоги підтримав та прохав задовольнити. Крім цього долучений до матеріалів справи диск із відеозаписом прохав вважати недопустимим доказом, оскільки його не було долучено до оскаржуваної постанови.
Відповідачі, Білокінь Е. О. та представник Департаменту патрульної поліції, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, однак у направлених до суду відзивах прохали суд розглянути справу без їх участі.
Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що постановою серії ДПО18 № 991409 від 15 жовтня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 статті 132-1 КУпАП, а саме за те, що він 15 жовтня 2020 року о 13 годині 50 хвилин керував транспортним засобом - комбайном зернозбиральним марки CLAAS TUCANO 470, державний номерний знак НОМЕР_1 , ширина якого складала 5 м 9 см, чим порушив п. 22.5 Правил дорожнього руху України. перевозив великогабаритний вантаж з порушеннями 30 ПКМУ, чим порушив КМУ № 30 ч. 4 Порушення ПДР проїзду великогабаритних автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. На ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень.
Спірна постанова містить вказівку на те, що до постанови додаєтья відео з камери ВІ 01033 (а.с. 9).
Пункт 22.5 ПДР передбачає спеціальні правила руху, зокрема, транспортних засобів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м. (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м.).
Великогабаритним є лише такий ТЗ, що перевищує вказану ширину.
Відповідно до ст. 132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, згідно п.2 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.
Підпунктом 4 пункту 2 наведеного Порядку визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. 3, 4, 6 Порядку).
За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (п.18 Порядку).
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що контроль на відповідність габаритів автомобілів певним нормам проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю із складенням відповідного документу.
Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.01.2019 р. у справі № 539/655/17.
Згідно з частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальними правилами ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідачами не надано жодних доказів дотримання вказаної вище процедури, зокрема, здійснення габаритно-вагового контролю у спеціально відведеному місці, в тому числі, певному пересувному пункті, проведення перевірки відповідності габаритів сільськогосподарської техніки певним нормам, дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів із складенням відповідного документу.
В матеріалах справи відсутні, відповідачами не подані належні та допустимі докази на підтвердження наявності зафіксованих в оскаржуваній постанові обставин, а саме габаритів комбайна, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Із наданих суду відзивів вбачається, що здійснювалась документальна перевірка, однак у наданому позивачем технічного паспорту відсутні відомості про габарити транспортного засобу.
Із наданого суду відеозапису вбачається, що інспектор вимірював стрічкою-рулеткою ширину комбайну з номерним знаком НОМЕР_2 , однак із наданих позивачем документів, а саме свідоцтва про реєстрацію машини та змісту постанови вбачається, що комбайн, яким керував позивач має номерний знак НОМЕР_1 . За результатами вимірювання інспектор зазначив, що ширина становить 5,90, однак на відео дані розміри не зафіксовані.
Крім цього, наданий суду до відзиві відеозапис не завірений електронним цифровим підписом.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Суд зазначає, що надані відповідачем матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора.
Шляхом огляду змісту оптичного диску встановлено, що на відеозаписі відсутній цифровий підпис як їх автора так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій.
Таким чином, наданий суду відеозапис не є допустимим доказом в розумінні ст. 74 КАС України.
Сама постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не є доказом у справі про адміністративне правопорушення, оскільки містить лише опис обставин, які визнані відповідачем підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, без зазначення певних доказів на їх підтвердження.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, на відповідача покладається обов'язок належним чином задокументувати наявність правопорушення за допомогою фото, відеозйомки, пояснень свідків та інших доказів, які мають статус належних та допустимих.
У даній справі, суб'єкт владних повноважень не виконав даного обов'язку та не надав доказів на підтвердження правомірності свого рішення.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачами належними та допустимими доказами не доведено правомірність складання ним постанови про адміністративне правопорушення, а саме вимог п. 22.5 Правил дорожнього рухуУкраїни, за що передбачена відповідальність згідно ст. 132-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки у справі немає доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 132-1 КУпАП у зв'язку з порушенням п.22.5 ПДР, то склад цього правопорушення відсутній.
Виходячи з вищевказаного, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 354/512/16-а, від 22 липня 2019 року у справі №757/2757/16-а.
Відповідно до частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що при подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 420,40 грн, а тому оскільки його позов задоволено повністю, понесені ним судові витрати слід компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань Батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції.
Керуючись статтями 19, 20, 77, 139, 159, 160, 244-246 КАС України, суд,
Ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до інспектора відділу безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавські області Департаменту патрульної поліції Білокінь Едуарда Олексійовича та Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне адміністративного стягнення задовольнити повністю.
Скасувати постанову серії ДПО 18 № 991409 від 15 жовтня 2020 року про накладення адміністартивного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст. 132-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень.
Справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до другого апеляційного адміністративного суду через Кобеляцький районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканець АДРЕСА_1 .
Відповідач: інспектор відділу безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Білокінь Едуард Олексійович: 39600, м. Кременчук проїзд 40 років ДАІ,3 Полтавська область;
Відповідач: батальйон патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції: 39600, м. Кременчук проїзд 40 років ДАІ,3 Полтавська область.
Суддя