03.12.2020 Справа №607/19325/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,
за участю секретаря судового засідання Свергун Т.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Байковецької сільської ради, просить визнати за нею право власності в порядку спадкування по заповітом після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з 1/7 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що є спадкоємцем за заповітом після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона прийняла спадщину, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів про належність майна спадкодавцеві.
Ухвалою від 11 листопада 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
В судовому засіданні позивач та її представник - адвокат Бутрин С.В. позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позові, просили суд позов задоволити.
Представник Байковецької сільської ради в судове засідання не з'явився, однак надіслала суду заяву, в якій просить справу слухати у її відсутності. Щодо задоволення позову не заперечує.
Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив такі обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 11.04.1969 р. та свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 28.04.1990 р.
Згідно свідоцтва про право особистої власності від 31.07.1989р. жилий будинок по АДРЕСА_1 на праві особистої власності належить ОСОБА_4 .
Відповідно до інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна №1099 від 31.08.2020р. по обліку бюро будинковолодіння АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та ОСОБА_8 . Раніше будиноковолодіння рахувалось по АДРЕСА_1 .
Згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Відповідно до ч.1 ст.120 ЦК УРСР (1963 р.), майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.
Згідно ч.2 ст.123 ЦК УРСР (1963 р.), розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Таким чином, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та ОСОБА_8 належало по 1/7 частині спірного будинковолодіння.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 06.09.1997р.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 10.02.2003р.
Згідно інформаційної довідки №1100 від 31.08.2020р. за матеріалами Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації станом на 01.01.2013 р. житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_4 на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого Тернопільською районною радою 31.07.1989 р. та записано в реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 26.
Згідно інформаційної довідки №1102 від 31.08.2020р. за матеріалами Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації станом на 01.01.2013 р. державна реєстрація права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 в бюро не проведена.
Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК УРСР (який діяв на час смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) спадкоємець прийняв спадщину , якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Мати позивача ОСОБА_7 прийняла спадщину, після смерті її батьків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , оскільки на день їхньої смерті разом з ними проживала.
03 грудня 2013 року ОСОБА_3 склав заповіт, згідно якого все своє майно заповів ОСОБА_1 , що підтверджується заповітом, посвідчений Стегниківською сільською радою Тернопільського району, за реєстровим №65.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 15.01.2014р.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складалася з належного йому 1/7 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
Згідно інформаційної довідки №1101 від 31.08.2020р. за матеріалами Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації станом на 01.01.2013 р. державна реєстрація права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , побудованого в 1962 році за ОСОБА_3 в бюро не проведена.
Згідно довідки про склад сім'ї, виданої Байковецькою сільською радою №361 від 16.10.2018р в житловому будинку АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
З метою оформлення права власності на вказане спадкове майно після смерті батька та видачі свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_1 01.07.2014р. звернулася до Тернопільської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за №886 та була заведена спадкова справа №306/2014.
Постановою Тернопільської районної державної нотаріальної контори №1683/02-31 від 16.10.2020р. ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті батька - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із відсутність правовстановлюючого документу на житловий будинок.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Частиною першою статті 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
ОСОБА_1 , як дочка померлого та спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину. Дружина померлого - ОСОБА_7 подала заяву про відмову від прийняття спадщини. Інші спадкоємці не зверталися. (постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1683/02-31 від 16.10.2020р.).
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Власник майна як це передбачає ст. 392 ЦК України може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З приписів ч. 1 ст. 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, а також те, що через відсутність державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів на житловий будинок, позивач не може реалізувати свої спадкові права, а тому її право підлягає захисту в судовому порядку, шляхом визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/7 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 81, 263, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст. 120, 123, 524, 529, 548, 549, 553 ЦК України 1963 року, ст.ст. 16, 328, 392, 1216, 1217, 1261 ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/7 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 67,8 кв.м. АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному п. 15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повний текст виготовлено 13 грудня 2020 року.
Головуючий суддяВ. М. Позняк