печерський районний суд міста києва
Справа № 757/37199/20-к
16 листопада 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна, -
ОСОБА_5 звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в порядку ст. 174 КПК України із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 08.06.2018 на нерухоме майно, а саме на житлову квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 50,1 кв.м., накладений шляхом застосування заборони на відчуження та розпорядження власнику ОСОБА_6 .
Вказує, що ухвала про накладення арешту на майно необґрунтована, винесена без достатніх на це підстав та з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що власником арештованої квартири є ОСОБА_5 , яка не є підозрюваною та не має жодного відношення до кримінального провадження, в рамках якого було накладено арешт, а отже потреба у застосуванні заходу забезпечення кримінального проваджння у вигляді арешту об'єкта нерухомості, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 відпала та арешт підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник власника майна вимоги клопотання підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.
Прокурор в кримінальному провадженні заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки зазначена квартира визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, досудове розслідування на даний час триває, вживаються вичерпні заходи з метою виконання завдань кримінального провадження та підстави накладення арешту на даний час не відпали.
Заслухавши позиції сторін, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, матеріали судової справи №757/27944/18-к, в рамках якої було накладено арешт, надходжу наступних висновків.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017000000001319 від 29.08.2017 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 з іншими невстановленими під час досудового розслідування особами у вчиненні в складі організованої групи кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 15 ч. 4 ст. 190 ККУкраїни.
В рамках означенного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2018 накладено арешт на житлову квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом застосування заборони на відчуження та розпорядження власнику ОСОБА_6 , з метою забезпечення збереження речових доказів.
16.11.2018 у даному кримінальному провадженні, відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 36, п. 3 ч. 2 ст. 283, ст. 291 КПК України, обвинувальний акт направлено для розгляду до Подільського районного суду м. Києва, судовий розгляд якого на даний час триває.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.09.2018, справа № 757/45075/18-к у кримінальному провадженні № 12018000000000388 від 26.06.2018 накладено арешт на зазначену вище квартиру шляхом застосування заборони на відчуження та розпорядження власнику.
28.11.2019 зазначене вище кримінальне провадження об'єднано з кримінальним провадженням № 12018100060001437 від 06.04.2018, досудове розслідування якого здійснює Головне слідче управління Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на наведену норму закону в даному випадку обов'язок доказування того, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, покладено на особу, що звернулась із клопотанням про скасування арешту.
Обґрунтовуючи необхідність арешту, прокурор у відповідному клопотанні посилався на те, що матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з іншими невстановленими під час досудового розслідування особами в період часу з грудня 2015 року по жовтень 2017 року, перебуваючи в місті Бровари Київської області, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою одержання неправомірної вигоди, створили організовану групу з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, до складу якої увійшли ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та інші невстановлені на даний особи, а також здійснювали керівництво зазначеною групою та брали участь у вчинюваних нею злочинах в ролі організаторів злочинів, вчинюваних такою групою.
З метою реалізації злочинних намірів групи, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , розробили план злочинної діяльності, який полягав у заволодінні земельними ділянками громадян житлових квартир на території міста Києва, міста Бровари та Броварського району Київської області шляхом використання підроблених документів та внесення несанкціонованих змін у автоматизовані системи якими є Державна кадастрова карта та реєстр прав на нерухоме майно, після чого довели його до відома всіх учасників організованої групи, які після ознайомлення з ним, надали згоду на участь в організованій групі.
В результаті злочинної діяльності організованої групи у період з 11.01.2016 по 08.11.2017, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та інші її члени завдали матеріальної шкоди громадянам на загальну суму 4 677 400 грн.
Під час досудового розслідування було встановлено причетність ОСОБА_13 , яка супроводжувала незаконний продаж земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 . В подальшому 28.11.2017 за місцем проживання ОСОБА_13 було проведено обшук, в ході якого було виявлено та вилучено документи на житлову квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 124162250 від 16.05.2018 право власності на житлову квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 змінювалось у такій послідовності :
- 21.11.2016 на підставі спадщини власником стала ОСОБА_14 , що зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва ОСОБА_15 ;
- 14.06.2017 на підставі договору купівлі-продажу власником стала ОСОБА_5 , що зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва ОСОБА_16 ;
- 09.11.2017 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ «СІТІ-РІЕЛТІ ГРУП», власником став ТОВ «СІТІ-РІЕЛТІ ГРУП», що зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва ОСОБА_17 ;
- 14.11.2017 на підставі договору купівлі-продажу власником став ОСОБА_6 , що зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва ОСОБА_17 .
Окрім іншого досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_14 , яка являлась власником житлової квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , було встановлено, що дана житлова квартира надійшла до неї 21.11.2016 на підставі спадщини від рідної сестри ОСОБА_18 . Після чого будь яких дій по її відчуженню вона не вчиняла та будь-яких документів не підписувала.
21.05.2018 вказана житлова квартира визнана речовим доказом в кримінальному провадженні.
Як вбачається з ухвали слідчого судді від 08.06.2018, накладаючи арешт на майно, слідчий суддя виходив з доведеності того, що зазначена вище квартира є предметом протиправної діяльності, отримана внаслідок проведення незаконної діяльності та визнана речовим доказом в кримінальному провадженні.
Таких посилань прокурора і висновків слідчого судді представником власника майна не спростовано, доказів необгрунтованості накладення арешту не надано. Будь-яких доказів того, що існують обставини, за яких підстави для застосування арешту відпали, заявником не надано.
Твердження власника майна та її представника про те, що ОСОБА_5 не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, не спростовують висновків слідчого судді, зокрема тому що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення збереження доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна, та на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає обов'язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, і відповідно до частини 3 вказаної статті, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 того ж Кодексу.
Отже вважаю, що в силу принципу змагальності сторін власником майна та її представником не доведено, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, а тому клопотання слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 392 КПК України, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1