печерський районний суд міста києва
Справа № 757/29515/20-ц
04 грудня 2020 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Бусик О.Л.
при секретарі судових засідань - Диба І.Б.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - акціонерне товариство «Дельта Банк»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання договору виконаним, -
У липні 2020 року позивач звернувся до суду із позовом про визнання договору виконаним.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20 червня 2006 року ПАТ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та позивач уклали кредитний договір № 11012350000 про надання кредиту.
В травні 2010 році ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до Іршавського районного суду Закарпатської області із позовною заявою про дострокове стягнення зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, в порядку п. 11.1 кредитного договору та статей 1049-1050 ЦК України.
Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 22 червня 2010 року задоволено позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто з позичальника на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість в розмірі 337 672,91 грн. Рішення суду набрало чинності сили і сторонами не оскаржувалось.
08 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» уклали договір про відступлення права вимоги, в тому числі й за кредитом позивача.
У грудні 2014 року позичальником ОСОБА_1 було виконано рішення суду від 22 червня 2010 року. Сума заборгованості за кредитним договором, встановлена рішенням суду, була сплачена в повному обсязі на користь банку, шляхом сплати грошових коштів через виконавчу службу, що підтверджується платіжним дорученням за період з 2010 року до грудня 2014 року.
22 червня 2015 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із повним виконанням рішення суду від 22 червня 2010 року, в порядку пункту 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд, визнати кредитний договір від 20 червня 2006 року припиненим та зобов'язання за договором виконаним.
Ухвалою судді від 16 липня 2020 року відкрито провадження у вказаній справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
18 листопада 2020 року від товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент» (далі - ТОВ «ФК «Інвент») надійшло клопотання про залучення до участі у справі процесуального правонаступника ПАТ «Дельта Банк». В обґрунтування клопотання ТОВ «ФК «Інвент» вказувало, що за наслідком проведеного аукціону 06 серпня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Інвент» було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого здійснено зокрема відступлення права вимоги і за кредитним договором та договором іпотеки, укладеним між позивачем та акціонерним банком «УкрСиббанк».
Ухвалою суду від 19 листопада 2020 року у задоволенні клопотання ТОВ «ФК «Інвент» про залучення до участі у справі процесуального правонаступника ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.
04 грудня 2020 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
В судове засіданні сторони не з'явились.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини та приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Встановлено, що 20 червня 2006 року ПАТ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та позивач уклали кредитний договір № 11012350000 про надання кредиту.
Пунктом 1.3.3 кредитного договору, сторони погодили, що проценти за користування кредитом здійснюються щомісяця, нараховуються за період з дня його надання до дня його повернення.
Згідно п. 4.6 кредитного договору, сторони встановили можливість встановлення дострокового повернення кредиту та сплатити проценти, комісії у випадках, встановлених пп. 2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5,10, 7.4, 9.2, 9,14 цього Договору та/або порушень істотних умов Договору та застосування банком процедури щодо дострокового повернення кредиту в порядку, визначеному розділом 11 цього Договору.
У травні 2010 році ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до Іршавського районного суду Закарпатської області із позовною заявою про дострокове стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором,
Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 22 червня 2010 року задоволено позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто з позичальника на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість в розмірі 337 672,91 грн. Рішення суду набрало чинності сили і сторонами не оскаржувалось.
З часу набрання рішенням законної сили та до дня звернення позивача до суду із зазначеним позовом ПАТ «Дельта Банк» до суду із позовами щодо стягнення іншої суми заборгованості, в тому числі додаткової, не зверталося.
У грудні 2014 року позичальником ОСОБА_1 було виконано рішення суду від 22 червня 2010 року, сума заборгованості за кредитним договором, встановлена рішенням суду, була сплачена в повному обсязі на користь банку, шляхом сплати грошових коштів через виконавчу службу, що підтверджується платіжним дорученням за період з 2010 року до грудня 2014 року.
22 червня 2015 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним виконанням рішення суду від 22 червня 2010 року, в порядку пункту 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
Відповідно до частини першої, другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Встановлено, що рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 22 червня 2010 року стягнуто з позивача заборгованості за кредитним договором. Рішення суду позивач виконав у грудні 2014 року.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі№ 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, після звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінюється порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору у повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.
Проте такі вимоги банком до позивача не заявлялись.
Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Ураховуючи те, що обов'язок по сплаті боргу на користь банку був покладений на позивача судовим рішенням, яке було виконане ним у повному обсязі та виконавче провадження закінчено, тому наявні підстави для визнання припиненим основного зобов'язання ОСОБА_1 за договором про надання кредиту №11012350000, укладеного 20 червня 2006 року між ОСОБА_1 та акціонерним товариством «УкрСиббанк», у зв'язку із його виконанням.
За таких обставин, установивши фактичні обставини у справі, які мають значення для правильного вирішення справи, слід дійти висновку про задоволення позову.
На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись ст. ст. 3, 8, 21, 22, 24, 55, 57, 61, 129, 129-1 Конституції України, ст. ст. 1-16, 526, 530, 599, 610, 612, 1048-1050, 1054, Цивільного кодексу України, ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання кредитного договору виконаним - задовольнити.
Визнати припиненим основне зобов'язання ОСОБА_1 за договором про надання кредиту №11012350000, укладеного 20 червня 2006 року між ОСОБА_1 та акціонерним товариством «УкрСиббанк».
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ).
Відповідач - акціонерне товариство «Дельта Банк» (01014, м. Київ, б-р Дружби Народів, 38, код ЄДРПОУ 34047020).
Повний текст рішення суду складено 14 грудня 2020 року.
Суддя О.Л. Бусик