09 грудня 2020 року м. Київ
Справа №372/200/20
Резолютивна частина постанови оголошена 09 грудня 2020 року
Повний текст постанови складено 11 грудня 2020 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Довгополої А.В.
учасники справи: позивач завідувач Дошкільного навчального закладу (ясла- садочок) «Сонечко» Сапожнікова Наталія Леонідівна
відповідач Виконавчий комітет Української міської ради Обухівського району Київської області
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області, постановленогоу складі судді Тиханського О.Б. 16 червня 2020 року, у справі за позовом завідувача Дошкільного навчального закладу (ясла-садочок) «Сонечко» Сапожнікової Наталії Леонідівни до Виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області про визнання недійсним та скасування Розпорядження Виконавчого комітету Української міської ради про притягнення до дисциплінарної відповідальності №347 від 23 грудня 2019 року, -
Справа №372/200/20
№ апеляційного провадження:22-ц/824/10972/2020
Головуючий у суді першої інстанції:Тиханський О.Б.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
В січні 2020 позивач звернулася до Обухівського районного суду Київської області з позовнимивимогами про визнання недійсним та скасування розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 01 вересня 2010 року наказом відділу освіти Обухівської РДА №237-к від 31 серпня 2010 року, ОСОБА_1 було призначено на посаду завідувача ДНЗ (ясла-садок) «Сонечко» Української міської ради. 23.12.2019 Виконавчим комітетом Української міської ради винесено Розпорядження № 347 «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності». Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності стало чергове недопущення дитини до відвідування ДНЗ (ясла-садок) «Сонечко» Української міської ради з боку керівника ОСОБА_1 , яка порушила Конституцію України, щодо прав дитини на отримання освіти, Закон України «Про дошкільну освіту», статут та інше. Вважає, що дане розпорядження є протиправним, винесеним із грубим порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки будь яких заборон на відвідування дитиною садочку з її сторони не було. Крім того, притягнувши ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, відповідач перевищив свої повноваження, оскільки відповідно до п. 12.2 статуту ДНЗ (ясла-садок) «Сонечко», застосовувати стягнення належить до повноважень відділу освіти Обухівської РДА.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16 червня 2020 року позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано розпорядження Виконавчого комітету Української міської ради №347 від 23.12.2019, про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з рішенням суду, Виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району Київської області подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що рішення суду прийнято на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права.
В судовому засіданні представник Виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області Лукашук О.М. підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Горячев А.В. проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до наказу №237-к від 31 серпня 2010 року ОСОБА_1 відділом освіти Обухівської РДА, призначено на посаду завідувача дошкільного навчального закладу «Сонечко» м. Українка, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 .
Відповідно до розпорядження Виконавчого комітету Української міської ради № 347 від 23.12.2019 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », розглянувши скаргу громадянки ОСОБА_2 від 17.12.2019 № 597/0/2-19, про чергове не допущення її дитини до відвідування ДНЗ (ясла-садок) «Сонечко» Української міської ради з боку керівника ОСОБА_1 , взявши до уваги пояснення ОСОБА_1 від 19.12.2019 вх. №2934/0/1-19 та лист відділу освіти Обухівської РДА від 04 грудня 2019 року вх. № 2782/0/1-19, встановлено, що своїми діями, ОСОБА_1 порушує Конституцію України щодо прав дитини на отримання освіти, Закон України «Про дошкільну освіту», статуту, ігнорує висновки медичних закладів, листи Виконкому та райдержадміністрації, чим скоїла грубе дисциплінарне порушення, а тому ОСОБА_1 оголошено догану.
Вказане дисциплінарне стягнення позивач вважає незаконним та безпідставним. Крім того, вважає причини оголошення догани, наведені в розпорядженні, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, з посиланням на наступне. ОСОБА_3 (дитина ОСОБА_2 , особи яка подала скаргу) відвідує дошкільний навчальний заклад, будь-яких заборон на відвідування дитина не отримувала. Дитина обліковується в списочному складі дошкільного навчального закладу, що підтверджується Табелем відвідування за жовтень, листопад, грудень 2019. Відвідування дитиною садку носить не систематичний характер, влітку 2019 дитина не відвідувала садок взагалі.
За правилами ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:1) догана;2) звільнення.
Згідно з частинами першою та другою статті 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.
Згідно п. 8.1, п. 8.2 Статуту дошкільного навчального закладу (ясел-садка) «Сонечко» Української міської ради (долі - Статут), управління дошкільним навчальним закладом здійснюється його засновником та районним відділом освіти. Безпосереднє керівництво роботою дошкільного навчального закладу здійснює його завідуючий, який призначається і звільняється з посади засновником або уповноваженим ним органом з дотриманням чинного законодавства.
Згідно п. 12.2 Статуту, контроль за дотриманням дошкільним навчальним закладом державних вимог щодо змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти, адміністративно-господарської діяльності здійснюється місцевими органами виконавчої влади, районним управлінням освіти.
Відповідно до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Не зважаючи на вказану норму, відповідач не врахував жодних обставин, на які вказував у своїх поясненнях позивач.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення . Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки будь-яких доказів, які б підтверджували факт недопущення дитини до відвідування ДНЗ (ясла-садок) «Сонечко», суду не було надано, а сама заява матері дитини не може свідчити про встановлення факту порушення позивачем трудової дисципліни.
Апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що суд першої інстанції, врахувавши наведене, дійшов обґрунтованого висновку про визнання оскаржуваного розпорядження незаконним та його скасування, оскільки будь-яких доказів, які б підтверджували факт недопущення дитини до відвідування ДНЗ (ясла-садок) «Сонечко», суду не було надано, а сама заява матері дитини не може свідчити про встановлення факту порушення позивачем трудової дисципліни.
Разом з тим, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для його скасування.
Дана справа призначена судом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, що вказано в ухвалі суду від 28 січня 2020 року (а.с.88), а також підтверджується судовими повістками про виклик сторін в судове засідання на 25 березня 2020 року о 10-30 год (а.с.96,97).
Згідно п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Належне повідомлення сторони про розгляд справи є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій принципу рівності сторін, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і про що неодноразово вказував у своїх рішенням Європейський суд з прав людини. Зокрема у справі «Лопушанський проти України» у зв'язку із розглядом справи у відсутність відповідача, який не був належно повідомлений, суд констатував, що не було дотримано принципу рівності сторін, гарантованого п.1 ст.6 Конвенції.
Колегією суддів встановлено, що справа розглянута судом першої інстанції у відсутність відповідача Виконавчого комітету Української міської ради, який не був належним чином повідомлене про дату і час розгляду, що свідчить про порушення судом норм процесуального права.
Згідно положень ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є в тому числі порушення норм процесуального права.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
З огляду на приписи п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України колегія суддів приходить до висновку про наявність передбачених законом обов'язкових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, поскільки суд допустив порушення норм процесуального права, розглянувши справу у відсутність відповідача Виконавчого комітету Української міської ради, який не повідомлений належним чином про дату, час і місце засідання суду і який обґрунтовує свою апеляційну скаргу такими обставинами.
Окрім того, колегія суддів враховує, що належне повідомлення сторони про розгляд справи є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій принципу рівності сторін, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і про що неодноразово вказував у своїх рішенням Європейський суд з прав людини. Зокрема у справі «Лопушанський проти України» у зв'язку із розглядом справи у відсутність відповідача, який не був належно повідомлений, суд констатував, що не було дотримано принципу рівності сторін, гарантованого п.1 ст.6 Конвенції.
Розглянувши справу у відсутність відповідача Виконавчого комітету Української міської ради, який не був повідомлений про розгляд даної справи, суд допустив порушення процесуального принципу рівності сторін, що позбавило відповідача висунути свої заперечення і доводи проти позову ОСОБА_1 .
Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову.
Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, то відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в сумі 840 гривень.
Керуючись ст.ст.268, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області - задовольнити частково.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 червня 2020 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, наступного змісту.
Позов - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати розпорядження Виконавчого комітету Української міської ради №347 від 23 грудня 2019 року, про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .
Стягнути з Виконавчого комітету Української міської ради (08720 Київська область Обухівський район м. Українка, площа Шевченка,1 Код ЄДРПОУ:24884653) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в сумі 840 гривень.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна