09 грудня 2020 року місто Київ
Єдиний унікальний номер справи 761/35191/20
Номер провадження 22-ц/824/15314/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Шахової О.В., Саліхова В. В.
за участю секретаря судового засідання - Яворської А.А.
вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 03 листопада 2020 року, постановлену під головуванням судді Фролової І. В., у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову,
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, у листопаді 2020 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню за № 62713042 на підставі виконавчого напису № 10960 від 16 липня 2020 року виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С. про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором в розмірі 17 427 грн. 94 коп.
З постанови про відкриття виконавчого провадження заявнику стало відомо, про наявність боргу за договором № 20346 від 26 квітня 2019 року. Стягувачем за вказаним виконавчим провадженням є ТОВ «Вердикт Капітал».
Заявник зазначає, що з наданих приватним виконавцем на адвокатський запит документів вбачається, що 16 липня 2020 року приватним нотаріусом Горай О. С. було видано виконавчий напис нотаріуса щодо стягнення з нього заборгованості за кредитним договором № 20346 укладеного між ним та ТОВ «ФК «Кредіплюс», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал», у сумі 17 274 грн. 46 коп. Разом з тим, заявник жодних кредитних договорів не підписував, а про наявність вказаного договору та походження підпису від його імені на ньому заявнику не відомо. Крім того, заявник зазначає, що жодних вимог щодо необхідності сплати боргу, повідомлень про зміну кредитора чи будь-яких інших документів він не отримував.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідач може стягнути на свою користь безпідставну суму боргу, для повернення яких заявнику доведеться ініціювати судовий процес, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 03 листопада 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, 16 листопада 2020 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подавапеляційну скаргу у якій, посилаючись на її необґрунтованість, просив ухвалу Шевченківського районного суду від 03 листопада 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову, задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення, не є підміною рішення суду, не впливає на розгляд справи по суті та на остаточне рішення суду. Крім того, зупинення стягнення за виконавчим написом лише призупиняє стягнення, до вирішення спору, який виник між сторонами.
Скаржник зазначає, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.
На думку скаржника, в даному випадку слід зупинити стягнення на підставі виконавчого документу, оскільки відповідач може стягнути на свою користь безпідставну суму боргу, для повернення якої доведеться ініціювати судовий процес.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.
Відзиву подано не було.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Сторони до суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про доставлення судових повісток-повідомлень на електронну адресу сторін у зв'язку з чим, колегія суддів вважала за можливе розпочати та завершити розгляд справи за відсутності осіб, що не з'явились.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, в даному випадку, є підміною рішення суду, оскільки позивачем буде досягнуто мету позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, без розгляду справи по суті.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Судом встановлено, що 26 квітня 2019 року між ТОВ «ФК «Кредитплюс» та ОСОБА_2 укладено договір про споживчий кредит № 20346 (а.с. 52-54).
16 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 20346 від 26 квітня 2019 року укладеного з ТОВ «ФК «Кредіплюс», за період з 09 січня 2020 року по 11 березня 2020 року у сумі 16 777 грн. 94 коп. та плати за вчинення виконавчого напису у сумі 650 грн. Вказаний виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за № 10960 (а.с. 55).
04 серпня 2020 року приватним виконавцем Клименко Р. В. відкрито виконавче провадження № 62713042 з примусового виконання виконавчого напису № 10960 ( а.с. 47-48).
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
З урахуванням особливостей мети забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті; Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням (стаття 153 ЦПК України).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Так, скаржником не доведено наявність реальної загрози ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду за наслідками розгляду заявлених позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, неможливість поновлення порушеного права чи інтересів скаржника за якими останній звернувся до суду, а відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Колегія суддів ставиться критично до посилання скаржника на те, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, оскільки у разі задоволенні позову, скаржник не позбавлений права звернення до суду з позовною заявою з метою стягнення сплачених ним коштів.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.
Колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування судового рішення, як і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, як таке, що ухвалене з вірним застосуванням норм процесуального права, є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 03 листопада 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повне судове рішення складено 11 грудня 2020 року.
Суддя-доповідач: І.М. Вербова
Судді: О. В. Шахова
В. В. Саліхов