єдиний унікальний номер справи 362/7036/19
номер апеляційного провадження: 22-ц/824/5425/2020
07 грудня 2020 року Київський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача - Білич І.М.
суддів - Іванченка М.М., Коцюрби О.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Дмитренко Олени Олегівни, яка діє в інтересах Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Ковбеля М.М.,
по цивільній справі № 362/7036/19 за позовом ОСОБА_1 до Васильківського відділення Приватного акціонерного товариства «Київоблгаз» про визнання рішення недійсним та скасування протоколу,-
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Васильківського відділення ПрАТ «Київоблгаз», в якому просив визнати рішення комісії Васильківського відділення ПрАТ «Київоблгаз» з розгляду акту б/н від 27.11.2018 року про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем, оформлене протоколом №456 від 27.12.2018 року, неправомірним та недійсним. Також просив скасувати протокол №456 від 27.12.2018 року засідання комісії Васильківського відділення ПрАТ «Київоблгаз» з розгляду актів про порушення вимог Кодексу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 27.11.2018 року щодо нього ( ОСОБА_1 ) представником відповідача було складено акт б/н про порушення Кодексу газорозподільних систем, в якому зазначено про підозру несанкціонованого втручання позивача в роботу газооблікового приладу. Відповідний акт було розглянуто комісією Васильківського відділення ПрАТ «Київоблгаз» 27.12.2018 року, якою було встановлено факт несанкціонованого втручання споживача в роботу газового лічильника та складено акт-розрахунок не облікованого об'єму природного газу та його вартості.
Позивач вважав відповідне рішення комісії неправомірним, оскільки акт про фіксацію порушення складено, а засідання комісії проведено без його особистої участі. Крім того, комісією не враховано, що в його будинку наявний лише один об'єкт споживання газу - газовий котел, а тому розрахунок, виконаний комісією є неправильним.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано рішення комісії Васильківського відділення Приватного акціонерного товариства «Київоблгаз» з розгляду Акту б/н від 27.11.2018 року про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем, оформлене Протоколом №456 від 27.12.2018 року неправомірним та недійсним.
Скасовано Протокол №456 від 27.12.2018 року засідання комісії Васильківського відділення ПАТ «Київоблгаз» з розгляду актів про порушення вимог Кодексу.
Не погодившись з рішенням, відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом фактичних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Зазначав, що позовні вимоги пред'явлені до неналежного відповідача, оскільки Васильківське відділення ПАТ «Київоблгаз» не є юридичною особою. Щодо суті позовних вимог, то скаржник вважав рішення комісії законним та таким, що прийняте з дотриманням процедури, зокрема з належним повідомленням споживача, який допустив порушення вимог Кодексу газорозподільних систем.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, за яким просив залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, посилаючись на законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції.
На підставі ч. 13 ст. 7 та ст. 369 ЦПК України, з урахуванням характеру спірних правовідносин, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників процесу про розгляд справи.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив зокрема з того, що висновки комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем від 27.12.2018 року, що оформлені протоколом №456, не відповідають вимогам закону, а тому є підстави для визнання оскаржуваного рішення неправомірним та його скасування.
Однак, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що спір виник саме між позивачем та Васильківським відділенням Приватного акціонерного товариства «Київоблгаз».
Разом з тим, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Васильківське відділення Приватного акціонерного товариства «Київоблгаз» не є юридичною особою, а було структурним підрозділом ПрАТ «Київоблгаз» до його перейменування в Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз».
Зазначені обставини визнають і сторони у справі в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
У силу положень ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Відповідно до ст. 64 Господарського кодексу України функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.
Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Відповідно до ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Тобто, виходячи із зазначених вище положень чинного законодавства, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією, втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною цивільною процесуальною правоздатністю та дієздатністю, а отже не можуть бути сторонами, у тому числі відповідачем, у справі.
Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом ст.ст. 4, 48 ЦПК України відповідачем є особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку, позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
При цьому, у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого засідання, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Тобто, виходячи з системного аналізу вищенаведених положень цивільного процесуального законодавства, можна дійти висновку, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, в той час як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Аналогічний висновок викладено й в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц.
Крім того, як наголошено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 552/6381/17, пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог.
Відтак, слід дійти висновку про те, що позов ОСОБА_1 пред'явлений до неналежного відповідача, оскільки Васильківське відділення ПрАТ «Київоблгаз» не є юридичною особою, а отже не наділене цивільною процесуальною дієздатністю та не може виступати відповідачем у суді.
Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України).
На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 367 ЦПК України, а також враховуючи те, що можливість заміни неналежної сторони передбачена виключно на стадії розгляду справи у суді першої інстанції, в той час як при здійсненні апеляційного перегляду справи суд не уповноважений на вчинення таких дій, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції, як таке що ухвалене з порушенням норм процесуального права, та постановити нове судове рішення у порядку ст. 376 ЦПК України, яким у задоволенні позову відмовити.
При цьому, в даному випадку аналіз інших доводів апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права колегія суддів вважає недоцільним з огляду на встановлення факту пред'явлення позову до неналежного відповідача.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката Дмитренко Олени Олегівни, яка діє в інтересах Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», задовольнити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2019 рокускасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Васильківського відділення Приватного акціонерного товариства «Київоблгаз» про визнання рішення недійсним та скасування протоколу.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя-доповідач:
Судді: