Справа № 362/2695/20 Головуючий у І інстанції Марчук О.Л.
Провадження № 33/824/3113/2020 Доповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.
04 грудня 2020 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Жовтневе Доманівського району Миколаївської області, громадянина України, заступника командира Військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться у місті Василькові Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.172-15 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 145 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить у розмірі 2 465 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 420 грн. 40 коп. судового збору,
За постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, тимчасово виконуючи обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться в місті Василькові Київської області, 09.05.2020 року недбало поставився до військової служби в умовах особливого періоду, що виразилось у ненаданні до військової прокуратури Київського гарнізону доповіді про подію із травмуванням військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 , чим порушив вимоги пунктів 2 і 4 розділу ІІ Інструкції надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.11.2018 року № 604, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та винести нову постанову про закриття провадження у справі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про те, що у постанові суддею не встановлено та не зазначено в яких саме його діях виявлена недбалість та порушення п. 4 розділу ІІ Інструкції надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.11.2018 року № 604. Вважає, що подія із травмуванням військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 підпадає під п. 14 вказаної інструкції, на виконання якої ОСОБА_1 була надано доповідь про травмування особового складу і на час події вказане травмування не підпадало під вимоги п. 4,6 розділу ІІ вказаної інструкції. Зазначає, що 09.07.2020 року на адресу військової частини НОМЕР_1 надійшов лист від начальника Національного військово-медичного клінічного центру «Головного військового клінічного госпіталю» від 09.07.2020 року відносно стану ОСОБА_2 , до цього часу жодної інформації на адресу військової частини не надходило, тому після отримання інформації військовою частиною НОМЕР_1 надана інформація про подію згідно п. 2,4,6 розділу ІІ вказаної інструкції.
Військовою прокуратурою Київського гарнізону подано відзив на апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді без зміни. Вважають, що ОСОБА_1 неправильно визначив подію як «травмування» і посилання на п. 14 Інструкції надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.11.2018 року № 604 є неправомірним. Крім того, вказують, що вина ОСОБА_1 підтверджується і його ж доповіддю про події, кримінальні правопорушення, які скоєні (трапилися) у військовій частині НОМЕР_1 в 2020 році № 523 від 09.07.2020 року. Підкреслюють, що військовою прокуратурою до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020110350000084 від 07.08.2020 року внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 409 КК України, за фактом ухилення старшим сержантом ОСОБА_2 від військової служби шляхом самоскалічення.
Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка підтримала апеляційну скаргу, прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідальність за ч.2 ст.172-15 КУпАП настає у разі недбалого ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
З постанови випливає, що суддя недбалим ставленням до військової служби визнав факт ненадання тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 до військової прокуратури Київського гарнізону доповіді про подію із травмуванням військовослужбовця.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що подія полягала в тому, що 08.05.2020 о 23 год. 00 хв. на території військової частини НОМЕР_1 військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ст.сержант ОСОБА_2 самостійно наніс собі поранення будівельним ножем, після чого йому була надана перша медична допомога Васильківською ЦРЛ, а згодом він був доставлений до Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», де йому був поставлений діагноз : суїцидальна спроба, геморагічний шок 3 ст., різані рани передньої поверхні с/т обох передпліч з пошкодженням сухожилля згиначів, пошкодження променевої артерії лівого передпліччя.
Проте, висновок судді про те, що ОСОБА_1 не виконав вимоги п.п.2,4 гл.ІІ Інструкції надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.11.2018 року № 604, є помилковим.
Відповідно до п.4 гл. ІІ Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту від 29.11.2018 року, доповіді та донесення про події, кримінальні правопорушення,військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, командири військових частин надають своїм прямим начальникам за підпорядкованістю, повідомляють начальника органу управління військової служби правопорядку та відповідного військового прокурора, у зоні діяльності яких військова частина виконує завдання за призначенням.
Пунктом 6 вказаної Інструкції визначений перелік подій, про які слід повідомляти начальника органу управління військової служби правопорядку та відповідного військового прокурора , до яких належать:
-загибель або тяжке тілесне ушкодження чи каліцтво (за висновками медичного огляду, надалі обліковуються за висновками судово-медичної експертизи)військовослужбовців та працівників (під час виконання службових обов'язків (посадових інструкцій) у робочий час), крім випадків загибелі і поранення внаслідок ведення бойових дій або виконання бойових завдань при спеціальних операціях та випадків смерті внаслідок захворювань;
-заподіяння істотної шкоди (шкода, яка у 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян) або тяжкі наслідки (шкода, що у 250 ібільше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян);
-катастрофи та аварії військової техніки та озброєння;
-падіння снарядів, бомб, безпілотних літаків, ракет за межами полігонів,
-несанкціонований пуск ракет, крім районів ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил;
-пожежі на території військових частин, які спричинили істотну шкоду або інші тяжкі наслідки;
-масові харчові отруєння, інфекційні захворювання (10 і більше осіб, які захворілипротягом доби), крім гострих респіраторних захворювань, поодинокі захворювання холерою, іншими особливо небезпечними інфекційними хворобами, СНІДом;
-дорожньо-транспортні пригоди, якщо є загиблі або стан хоча б одного з постраждалих (за висновками медичних працівників) тяжкий (крім випадків загибелі(травмування) цивільних осіб з вини цивільних осіб), а також у разі тяжких наслідків (надалі обліковуються за висновками судово-медичної експертизи);
-напади сторонніх осіб на варту та вартових;
-проникнення сторонніх осіб на територію військових частин, що призвело до заволодіння зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, озброєнням чи військовою технікою;
-випадки застосування (використання) військовослужбовцями та працівниками (під час виконання службових обов'язків) зброї (крім правомірних випадків у ході виконання бойових чи спеціальних завдань), в тому числі і внаслідок необережного поводження зі зброєю.
Оскільки на території військової частини випадку загибелі військовослужбовців, отримання військовослужбовцями тяжкого тілесного ушкодження чи каліцтва, підтверджених висновком медичного огляду, та інших подій, визначних у переліку, не було виявлено, то у ОСОБА_1 , як командира військової частини, обов'язку повідомляти військового прокурора про таку подію не виникло.
Та обставина, що ОСОБА_1 09.07.2020 була направлена прокурору доповідь про зазначений випадок як подію відразу після отримання інформації від начальника військового госпіталю, а також внесення 07.08.2020 відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР по факту ухилення військовослужбовцем ОСОБА_2 від військової служби в умовах особливого періоду шляхом самоскалічення, що було виявлене прокурором під час вивчення матеріалів службового розслідування, не свідчить про те, що відразу після виявлення випадку з ОСОБА_2 у командира військової частини були підстави кваліфікувати його як подію в контексті п.6 гл. ІІ згаданої вище Інструкції та повідомляти про неї військового прокурора.
Трактування ОСОБА_1 випадку з ОСОБА_2 як травмування військовослужбовця та повідомлення про нього безпосереднього начальника та військову службу правопорядку без інформування військового прокурора не суперечить вимогам п.14 гл.ІІ Інструкції.
Так як не встановлено факту недотримання ОСОБА_1 вимог підзаконного нормативного акту щодо необхідності повідомляти прокурора про подію, то у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст.172-15 КУпАП, а саме недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
За таких обставин постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, задовольнити.
Постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Р. Шроль