Справа № 522/1514/20
Провадження № 2-з/522/688/20
про забезпечення позову
09 грудня 2020 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Лисенко А.О.,
розглянувши клопотання представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Інвестохіллс Веста», третя особа: ОСОБА_2 - державний реєстратор Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області, про скасування рішення державного реєстратора та припинити права власності,
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси з 04.02.2020 року перебуває позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Інвестохіллс Веста», третя особа: ОСОБА_2 - державний реєстратор Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області, про скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності.
Представником позивача 19.11.2020 року до суду було подано клопотання, згідно якого просив забезпечити позов шляхом:
- заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборони ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» виселяти ОСОБА_1 з членами його сім'ї з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , вселяти до неї інших осіб, а також перешкоджати їм користуватися цією квартирою, до розгляду справи по суті.
Згідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ч.1, 2ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пп. 1, 2 частини 1 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.
Частиною 3 ст.150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.1ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Із аналізу ст. 150-153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.
Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Як роз'яснено в п.1,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно обґрунтування заяви про забезпечення позову, прохання про застосування заходів забезпечення позову зумовлено тими обставинами, що оскаржується державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка була проведена в позасудовому порядку та, на думку позивача, проведена з численними порушеннями чинного законодавства.
Таким чином, з огляду на підстави та предмет позовних вимог, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду у випадку його задоволення, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Між тим, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання представника позивача та відмовляє в частині щодо заборони ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» виселяти ОСОБА_1 з членами його сім'ї з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , вселяти до неї інших осіб, а також перешкоджати їм користуватися цією квартирою, до розгляду справи по суті.
Суд вбачає, що необхідність застосування вказаних заходів забезпечення позову недоведені представником позивача та не надано беззаперечних та достеменних доказів щодо наміру відповідача здійснити виселення позивача та членів його родини, здійснення перешкод у користування квартирою.
Поміж тим, згідно пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Із урахуванням ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Суд не вбачає підстав вимагати від позивача зустрічного забезпечення, оскільки обставини, за яких суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутні.
У зв'язку з ухваленням рішення за відсутності учасників справи, відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, є дата складення повного судового рішення.
Матеріали заяви суддя отримала 20.11.2020 року. Із 23.11.2020 року по 06.12.2020 року перебувала на лікарняному, а тому датою складання повного тексту ухвали є 09.12.2020 року.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 151 - 153 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача - ОСОБА_3 про забезпечення позову - задовольнити частково.
До розгляду справи по суті забезпечити позов шляхом :
- заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення ухвали про забезпечення позову до виконання три роки.
Копію ухвали для виконання направити до Управління державної реєстрації юридичного Департаменту Одеської міської ради та сторонам по справі.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасники справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Повний текст ухвали суду складено 09.12.2020 року.
Суддя: Л.В. Домусчі