ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
08 грудня 2020 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 17.09.2020 року серії ВАБ 191722 ОСОБА_1 11.09.2020 року перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 вчинив хуліганські дії, а саме виражався нецензурною лайкою і вибивав вхідні двері, за що передбачена відповідальність за ст.173 КУпАП.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явився, до матеріалів справи долучена заява про розгляд справи без його участі.
Суд дослідив матеріали справи, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Тобто, об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а тож підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони вказаного правопорушення є місце його вчинення, а саме - громадське місце.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства, є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 11.09.2020 року перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 вчинив хуліганські дії, а саме виражався нецензурною лайкою і вибивав вхідні двері
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, у тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Дослідженням долучених до матеріалів провадження письмових доказів, зокрема копією пояснень ОСОБА_1 від 17.09.2020 року вбачається, що 11.09.2020 року вночі був сімейний конфлікт з його пасинком ОСОБА_2 , з яким він не міг знайти спільну мову.
Виходячи з пояснень ОСОБА_1 між ними існують неприязні стосунки, мав місце обопільний конфлікт, що вказує на відсутність у ОСОБА_1 умислу на порушення громадського порядку, тому суб'єктивна та об'єктивна сторони правопорушення відсутні.
При цьому, суд констатує, що матеріали провадження не містять належних доказів, передбачених ч.1 ст.251 КУпАП, які б підтверджували, що сварка ОСОБА_1 відбувалась у громадському місці, де були присутніми громадяни, сусіди, перехожі тощо, в поясненнях зазначено, що конфлікт відбувся на у будинку біля квартири АДРЕСА_3 , що не є громадським місцем.
Таким чином, обставини викладені у протоколі, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого 173 КУпАП, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Таким чином, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 62 Конституції України визначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до однозначного висновку що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, у зв'язку із чим ОСОБА_1 не підлягає адміністративній відповідальності за ст.173 КУпАП і, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України.
Керуючись ст.ст.283 - 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
постановив:
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва
08.12.2020
Єдиний унікальний номер справи: №522/16259/20
Номер провадження №3/522/13084/20
Головуючий суддя - Русєва А.С.