Справа № 520/9197/15-ц
Провадження № 2/947/1276/20
04.12.2020
Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Бундєвій Я.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Руслани Валеріївни, треті особи на стороні відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про визнання незаконними та скасування нотаріальних дій і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_4 через свого представника у липні 2015р. звернулася до суду з позовом про зобов'язання вчинити певні дії, визнання незаконними та скасування нотаріальних дій посилаючись на ті обставини, що нібито вона у Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової ніякої довіреності не оформляла. Позов вмотивовано тим, що на вона не підписувала довіреності від 14.08.2010р., яка посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фролової, що зареєстрована в реєстрі за № 44, бланк нотаріального документу серія: ВРА номер: 054497, на ім'я ОСОБА_2 , на підставі якої 19.08.2010р. було продано квартирі позивача.
Провадження у справі відкрито 15.07.2015р. (т.1 а.с.61).
Розпорядженням №221 від 14.07.2017р. «Щодо повторного призначення автоматизованого розподілу судових справ», справу передано судді ОСОБА_5 , про видано відповідний протокол (т.1 а.с.234-235).
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси 18.04.2017р. прийнято справу до провадження судді Київського районного суду м. Одеси Бескровного Я.В. (т.1 а.с.236).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 06.10.2017р. прийнято до провадження заяву про зміну предмету позову, яка надійшла до суду 06.10.2017р. (т.2 а.с.40).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 07.12.2017р. забезпечено докази у даній цивільній справі шляхом витребування у Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Руслани Валеріївнияка здійснює діяльність за адресою місто Одеса вулиця Героїв Прикордонників,7 офіс 2 оригінал другого примірника довіреності від 14 серпня 2010 року, виданої від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , що була посвідчена та зберігається у справах приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Руслани Валеріївни та зареєстрована у реєстрі за №44.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 09.01.2018р. за клопотанням представника позивача призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «Судова незалежна експертиза України». Провадження посправі було зупинено.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22.06.2018р. поновлено провадження у цивільній справі.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05.11.2018р. зупинено провадження у цивільній справі у зв'язку з вирішенням питання про відвід головуючому здійснити суддею.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 13.11.2018р. було поновлено провадження у цивільній справі №520/9197/15-ц узв'язку з тим, що ухвалою від 08 листопада 2018р. суддею Київського районного суду м.Одеси Васильків О.В. відмовлено представнику третьої особи ОСОБА_6 - адвокату Голоденко М.Ю. у задоволенні заяви про відвід головуючому судді у справі.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 20.02.2019р. за клопотанням адвоката Голоденко М.Ю. у справі призначено комісійну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Перед експертами було поставлено питання:
1.Чи виконано підпис та рукописний текст (зазначення прізвища та ініціалів) на довіреності від 14.04.2010р., яка посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Русланою Валеріївною, що зареєстрована в реєстрі за № 44, бланк нотаріального документу серія: ВРА номер: 054497 від імені ОСОБА_2, власноручно ОСОБА_2 чи іншою особою?
2.Чи виконано рукописний текст у документі на довіреності від 14.04.2010р. яка посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Русланою Валеріївною, що зареєстрована в реєстрі за № 44, бланк нотаріального документу серія: ВРА номер: 054497 навмисно зміненим почерком?
3.Чи виконано підпис та рукописний запис (зазначення прізвища та ініціалів) на довіреності від 14.04.2010р., яка посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Русланою Валеріївною, що зареєстрована в реєстрі за № 44, бланк нотаріального документу серія: ВРА номер: 054497, однією особою?
4.Чи виконано підпис та рукописний запис (зазначення прізвища та ініціалів) на довіреності від 14.04.2010р., яка посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Русланою Валеріївною, що зареєстрована в реєстрі за № 44, бланк нотаріального документу серія: ВРА номер: 054497 під впливом штучних факторів або у незвичайному стані?
5.До якої групи за віком належить виконавець рукописного тексту на довіреності від 14.04.2010р., яка посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Русланою Валеріївною, що зареєстрована в реєстрі за № 44, бланк нотаріального документу серія: ВРА номер: 054497?
У задоволенні клопотання в іншій частині було відмовлено.
Провадження у справі було зупинено до надходження висновку експерту до суду.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 19.04.2019р. за клопотанням експерта та адвоката Голоденко М.Ю. про витребування доказів витребувано від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової реєстр нотаріальних дій, у якому за №44 зареєстрована довіреність від 14.08.2010р. від імені, ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 19.04.2019р. вирішено надіслати судовому експерту Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_7 у якості вільних зразків почерку та підписів ОСОБА_1 , які надані представником ОСОБА_8 , а саме : копію паспорту ОСОБА_1 ; заяву до Головного лікаря від 7.07.1975р.; лист з рецептами кулінарії; лист-письмо від 03.2002р.; лист-письмо від 4.2002р.; особову картку від 13.04.2010р.; довідку форми 1 від 2001р.; заяву на відкриття рахунку фізичної особи в грошовій одиниці України від 6.09.2001р.; договір про відкриття поточного рахунку та розрахунково-касового обслуговування від 6.11.2001р.; вітальну картку від 16.04.2010р.; нібито оригінал апостилю від 6.06.2012р. із зразками підпису ОСОБА_1 від 24.05.2012р. на 4 аркушах (зареєстровано в реєстрі за №3621); нібито оригінал апостилю від 6.06.2012р. із зразками підпису ОСОБА_1 від 24.05.2012р. на 4 аркушах (зареєстровано в реєстрі за №3622); нібито оригінал апостилю від 6.06.2012р. із зразками підпису ОСОБА_1 від 24.05.2012р. на 4 аркушах (зареєстровано в реєстрі за №3625); нібито оригінал апостилю від 6.06.2012р. із зразками підпису ОСОБА_1 від 24.05.2012р. на 4 аркушах (зареєстровано в реєстрі за №3624); нібито оригінал апостилю від 6.06.2012р. із зразками підпису ОСОБА_1 від 24.05.2012р. на 4 аркушах (зареєстровано в реєстрі за №3623); нібито оригінал апостилю від 13.11.2012р. із довіреністю від ОСОБА_1 від 19.09.2012р. на 4 аркушах (зареєстровано в реєстрі за №10726); нібито оригінал апостилю від 22.09.2011р. із довіреністю від ОСОБА_1 від 19.09.2012р. на 3 аркушах (зареєстровано в реєстрі за №5568); нібито оригінал апостилю від 9.04.2018р. із нотаріально посвідченими 20-ма сторінками підпису та ініціалів від ОСОБА_1 від 8.04.2018р. на 24 аркушах (зареєстровано в реєстрі за №815) та копію дублікату квітинці 0.0.1328743490.1 від 17.04.2019р. про сплату 9420 грн.
Ухвалою суду від 19.04.2019р. за клопотанням клопотання експерта та адвоката Голоденко М.Ю. призначено комісійну судово-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Ухвалою суду від 23.01.2020р. провадження у цивільній справі поновлено.
Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити.
Відповідач у судове засідання не прибула, повідомлялася належним чином про час та місце розгляду справи.
Третя особа ОСОБА_2 у засідання не прибув, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи.
Представники третьої особи ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечували.
Свідок ОСОБА_9 надав суду пояснення, що для продажу квартири за адресою АДРЕСА_1 запропонував звернутися до нотаріуса для оформлення довіреності на продаж квартири. Крім того, свідок повідомив, що квартиру у ОСОБА_1 намагалася купити його сестра ОСОБА_3 , але, у неї, на той час ну було достатньо грошових коштів, у зв'язку з чим, квартиру за адресою: АДРЕСА_1 замість ОСОБА_3 придбала ОСОБА_10 , на підставі Договору купівлі продажу, який підписував від імені ОСОБА_1 на підставі нотаріальної довіреності ОСОБА_2 . При цьому, зазначену квартиру у присутності його, ріелторів та інших осіб покупцям показувала власник квартири - особисто ОСОБА_1 . Після він на особистому автомобілі підвіз ОСОБА_11 разом з матір'ю ОСОБА_1 до району міста Одеси, у якому заходиться кінотеатр « ІНФОРМАЦІЯ_1 », куди з їх слів, вони направлялися до знайомого нотаріуса для оформлення довіреності на продаж квартири.
Експерт ОСОБА_7 надав суду пояснення, аналогічні, ви кладеним у висновку експерта.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази справи, пояснення судового експерта, показання свідка, суд встановив наступне.
Статтями 12 та 81 ч.1 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст.ст. 78, 79 та 80 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини,які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,крім випадків,встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,повному,об'єктивному та без посередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість,достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Судом встановлено, що згідно довіреності від імені ОСОБА_1 від 14.08.2011р. посвідченою приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. та зареєстрованою у реєстрі за № 44, уповноважила ОСОБА_2 - свого сина розпоряджатися всім її майном, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося, доручила ведення всіх її справ, у тому числі, з правом відчуження та розпорядження належним їй рухомим та нерухомим майном на свій власний розсуд; надала право укладати всі дозволені законом правочини цивільно-правового характеру, в тому числі, договори купівлі-продажу тощо. Довіреність видана на строк 10 (десять) років з правом передоручення і дійсна до 14 серпня 2020 р. Зазначена довіреність зареєстрована у Єдиному реєстрі довіреностей (перевірка дійсності довіреності) 14.08.2010 р.
19.08.2010р. на підставі цієї довіреності ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 уклав зі ОСОБА_12 договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2 , посвідчений за реєстровим №2604 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 19.08.2010 р. за №4080535. Право власності ОСОБА_12 було зареєстровано КП «ОМБТІ та РОН» 02.02.2011 р. у книзі 766пр-116 за № 565.
23.02.2011р. ОСОБА_12 продала цю квартиру ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстром № 427. Договір було зареєстровано в Державному реєстрі правочинів 23.02.2011 р. Довідкою КП «ОМБТІ та РОН» від 23.12.2011 р. підтверджено реєстрацію КП «ОМБТІ та РОН» з 09.03.2011 р. цієї квартири за ОСОБА_3 .
Після цього ОСОБА_1 через свого представника звернулася до Київського районного суду м.Одеси з 2011 року перебуває цивільна справа №з 2-6470/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , Головне управління юстиції в Одеській області в особі реєстраційної служби про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування квартири з чужого незаконного володіння, провадження у якій 12.06.2016р. зупинено до вирішення справи №520/9197/15 по суті.
Предметом даного позову є визнання незаконними з моменту вчинення нотаріальних дій приватного нотаріуса щодо нотаріального посвідчення довіреності, визнання незаконними з моменту вчинення нотаріальних дій приватного нотаріуса щодо внесення до Єдиного реєстру довіреностей запису про реєстрацію довіреності і як наслідок зобов'язання приватного нотаріуса вчинити певні дії.
Під час посвідчення довіреностей нотаріус керується Законом України «Про нотаріат», Цивільним кодексом України, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.02.2012р. за №282/20595, а також Положенням про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 2006 року № 111/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2006 року за № 1378/13252.
З позову вбачається, що сторона позивача заперечує факт підписання ОСОБА_1 довіреності від 14.08.2010р., яка посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фролової, що зареєстрована в реєстрі за № 44, бланк нотаріального документу серія: ВРА номер: 054497, на ім'я ОСОБА_2 , оскільки не була безпосередньо присутня під час виконання зазначеної нотаріальної дії, а отже не ставила у довіреності свій підпис.
Суду надані: висновок спеціаліста №СЕ-2510-7-976.18 Судової незалежної експертизи України від 7.06.2018р. та Висновок експерта комісійної-почеркознавчої експертизи №19-1385 від 5.11.2019р.. які призначалися за клопотаннями сторони позивача.
За висновком спеціаліста підпис від імені ОСОБА_1 , що міститься в рядку «підпис» на звороті оригіналу довіреності від її імені від 14.08.2010р., посвідченої Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Рукописний запис в рядку «підпис» на звороті оригіналу цієї довіреності « ОСОБА_15 » виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою; за Висновком експерта, зокрема, підпис від імені ОСОБА_1 та рукописний запис « ОСОБА_15 » у довіреності від 14.08.2020р., яка посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., та зареєстрована за АДРЕСА_3 в реєстрі, бланк ВРА номер 054497 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням підписам та почерку ОСОБА_1 .
Суд критично оцінює зазначені висновки, та не приймає їх у якості доказів, оскільки вони є недопустимими, виходячи з наступного.
Згідно з п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 8 від 30.05.1997р. «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати:
- чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи;
- чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі;
- компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;
- достатність поданих експертові об'єктів дослідження;
- повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;
- узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи».
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про міжнародне приватне право", документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. Конвенція 1961 року, яка скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, згода на обов'язковість якої надана Законом України від 10 січня 2002р. "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів", набула чинності між Україною і державами-учасницями Конвенції, що не висловили заперечень проти її приєднання, з 22.12.2003р. Статтею 3 цієї Конвенції передбачено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Суд дійшов до висновку, що при призначенні та проведенні експертизи не було додержано вимоги законодавства.
Для проведення черкознавчої експертизи необхідні зразки почерку та підпису особи, яка ідентифікується. Крім цього, для проведення досліджень експерту потрібно надати вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку та підпису особи, яка підлягає ідентифікації.
Умовно-вільними зразками підпису чи почерку є зразки, виконані певною особою у зв'язку зі справою, але не для експертизи. Це можуть бути позовні заяви, протоколи, повістки, скарги, клопотання тощо.
Експериментальні зразки почерку - це такі зразки, що виконані за завданням органу чи особи, який (яка) призначив(ла) експертизу, спеціально для даної експертизи.
Так, матеріали які надавалися стороною Позивача для проведення почеркознавчої експертизи (т.3 а.с.63) та висновку спеціаліста (т.2 а.с.109), а саме умовно-вільні та вільні зразки почерку та підпису ОСОБА_1 , яка знаходиться в США, тобто поза межами України, не можуть вважатися достовірними зразками почерку, так як зазначені зразки підпису та почерку, які були здійснені нібито за межами території України, не були належним чином легалізовані на території України відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про міжнародне приватне право» та «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу», або шляхом консульської легалізації. Консульська легалізація вимагає обов'язкового посвідчення документів компетентними органами України з подальшим засвідченням в консульській установі тієї держави, де має бути представлений цей документ. Слід зазначити, що документ, який пройшов всі етапи засвідчення, є офіційним лише для тієї країни, консульська служба якої його легалізувала.
Суд не надавав доручень до США щодо відібрання експериментальних зразків почерку та підпису ОСОБА_1 при проведення комісійної судово-почеркознавчої експертизи.
Інші нібито зразки почерку ОСОБА_1 також викликають сумніви, так як не має ніяких належних доказів того, що це написані саме ОСОБА_1 власноручно.
Крім того суд зазначає, що за весь час розгляду справи з'ясовано, що підпис позивача ОСОБА_1 у позовній заяві та інших процесуальних документах не легалізована належним чином на території України відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» або шляхом консульської легалізації, представниками позивача не були надані довіреності належно легалізованих на території України відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» або шляхом консульської легалізації. Представниками позивача не були також надані копії договорів про надання правової допомоги, укладених з ОСОБА_1 та легалізованих на території України відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» та ордери всіх адвокатів, відповідно до вимог ЦПК України, який діяв на момент вступу адвоката до справи.
Згідно з п.9 ст.69 ЦПК України: «Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України».
Крім того, згідно з ст.13 Закону України «Про міжнародне приватне право»: «Документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України».
При цьому, згідно з п.9 ст.69 ЦПК України:«довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України».
Крім того, згідно з ст.13 Закону України «Про міжнародне приватне право»: «Документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України».
Відповідно до Додатку до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів: «Апостиль повинен мати форму квадрата, довжина сторін якого дорівнює щонайменше 9 сантиметрам».
Суд звертає увагу, що США також приєдналась до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, про що містяться відомості у додатках до цієї Конвенції.
Відповідно до п.4 ч.1.1 ст. 62 ЦПК України: «Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"».
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 64 ЦПК України: «Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері».
Про обмеження повноважень адвоката має бути вказано на звороті ордера (пункт 14 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012р. № 36).
Згідно з пунктом 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Серед обов'язкових реквізитів ордеру, зокрема, пп. 12.8 п. 12 Положення встановлено: обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги.
Застереження про обмеження повноважень, крім ч.2 ст.64 ЦПК України та п.п.4, п.п. 12.8 п.12, Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 р. № 36), повинні бути виконані згідно з ст.13 Закону України «Про міжнародне приватне право» та ч.9 ст.62 ЦПК України, тобто підписи на застереженні повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо Позивач дійсно нібито наділяє повноваженнями адвокатів з іншої країни на представництво її інтересів у даній справі на підставі ордеру адвоката.
Відмовляючи у позові, судом враховується, що відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Сторона позивача у порушення вимог ст.12 та 81ч.1 ЦПК України не надала суду доказів того, що дії приватного нотаріуса Фролової при посвідчення зазначеної довіреності були незаконними, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-13,76-89, 258-273 Цивільно-процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду упродовж 30 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Бескровний Я. В.