Справа №498/763/20
Провадження по справі№3/498/338/20
11 грудня 2020 року смт. Велика Михайлівка Одеська область
Суддя Великомихайлівського районного суду Одеської області Ткачук О.Л., за участі секретаря судового засідання Козачінської Л.Г., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Великомихайлівського ВП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області, громадянина України, з загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -ВСТАНОВИЛА:
До Великомихайлівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 043777 від 21.10.2020 року, 21.10.2020 року по вул.Суворова смт.Велика Михайлівка, гр-н ОСОБА_1 керував мопедом Зондер д/н б/н, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із використанням приладу алкотестера «Драгер» у присутності двох свідків,чим порушив вимоги п. 2,9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що у вказаному у протоколі місці і час він разом з ОСОБА_2 вели вказаний мопед, двигун якого перед цим не змогли запустити і зламали на ньому заводну лапку. Працівник поліції ОСОБА_3 звинуватив його в управлінні мопедом без шолома і у стані алкогольного сп'яніння, однак він ним не керував, а лише котив. Після чого мопед вони залишили, а його вже без мопеда доставили до відділення поліції, де провели огляд із застосування приладу «Драгер» в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які є працівниками відділення поліції. Вважає, що його вина у порушенні п. 2.9.а Правил дорожнього руху не є доведеною і тому у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що 21.10.2020 року разом з ОСОБА_1 котили несправний мопед, двигун якого перед цим не змогли запустити і зламали на ньому заводну лапку. Працівник поліції ОСОБА_3 неправомірно звинуватив ОСОБА_1 в управлінні мопедом без шолома і у стані алкогольного сп'яніння. Після чого мопед вони залишили, а їх вже без мопеда доставили до відділення поліції, де провели огляд ОСОБА_1 із застосування приладу «Драгер», а на нього склали протокол про адміністративне правопорушення за ст..185 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , суддя приходить до висновку, що провадження по даній справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Згідно статті 9КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 130 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 1.10. ПДР визначенозначення термінів, що наведені у цих Правилах:
водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі;
пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне.
Щодо водія ПДР встановлено, що йому забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.9. «а»).
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під
час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Оскільки, мопед не рухався своїм ходом і не буксирувався, а ОСОБА_1 його вів і не керував ним, то він був пішоходом, а не водієм мопеда та суб'єктом відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Також надані матеріали не містять допустимих та достовірних доказів щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 266 цього Кодексу встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.
Цим Порядком встановлено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я (пункт 6).
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 9 листопада 2015 року №1452/735 передбачені наступні вимоги;
огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби) (п. 6 розділу «I. Загальні положення»);
огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви (п. 6);
результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (п. 10 розділу «II. Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів»
Розділом «X. Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853, встановлено наступне:
огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства (п. 4);
не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви (п. 7).
На порушення зазначених вимог, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений у відділенні поліції, а не на місці зупинки транспортного засобу, та в присутності двох свідків, які є працівниками цього відділення і тому є обгрунтовані сумніви щодо їхньої неупередженості.
Крім цього, результати огляду не зазначені у протоколі як не зазначена і обставина незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду, яка вимагала його направлення для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, що поліцейським не було зроблено.
Оскільки огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, то він вважається недійсним та відповідно до ст. 251 КУпАП не є доказом у справі про адміністративне правопорушення як такий, що був здобутий не у визначеному законом порядку.
Керуючись п. 1 ст. 247 і п. 3 ст. 284 КУпАП, суддя ,-
Закрити провадження у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №043777 від 21.10.2020 року, складеним начальником СРПП №8 Великомихайлівського ВП капітаном поліції Лишавським В.Л. за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Великомихайлівський районний суд Одеської області.
Повний текст постанови проголошено о 11.30 год. 15.12.2020 року.
Суддя О.Л.Ткачук