Справа № 492/1698/20
Провадження № 1-кп/492/195/20
14 грудня 2020 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників - адвокатів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_10 ,
представника служби у справах дітей - ОСОБА_11 ,
інспектора ЮП Арцизького ВП ГУНП в Одеській області - ОСОБА_12 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщені суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160220000259 від 17.10.2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселий Кут Арцизького району Одеської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не маючого судимості,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 146 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Дмитрівка Болградського району Одеської області, громадянина України, учня 9 класу Веселокутської ЗЗСО І - ІІІ ступенів Арцизької районної ради Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Веселий Кут Арцизького району Одеської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-17 січня 2019 року Біляївським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. ст. 75, 104 КК України строком на 2 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 146 КК України, -
ОСОБА_6 органами досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 146 КК України, щодо якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого спливає 15 грудня 2020 року.
ОСОБА_4 органами досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 146 КК України, щодо якого обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк якого спливає 20 грудня 2020 року.
ОСОБА_5 органами досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, щодо якого обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, строк якого спливає 17 грудня 2020 року.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити справу до судового розгляду та звернулася до суду з клопотанням про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, посилаючись на те, що раніше доведені ризики не знизились і не відпали, а саме: обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, передбачені: ч. 2 ст. 289 КК України, за який встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, ч. 2 ст. 146 КК України, за який встановлено покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, ч. 2 ст. 185 КК України, за який встановлено покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового слідства та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення, просить обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Також в підготовчому судовому засіданні прокурор звернулася до суду з клопотанням про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, посилаючись на те, що раніше доведені ризики не знизились і не відпали, а саме: обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, передбачені: ч. 2 ст. 289 КК України, за який встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, ч. 2 ст. 146 КК України, за який встановлено покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, ч. 2 ст. 185 КК України, за який встановлено покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, виявлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому з метою забезпечення дієвості розслідування кримінального провадження, і запобіганням спробам ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення є доцільним застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного захід у виді домашнього арешту.
Також в підготовчому судовому засіданні прокурор звернулася до суду з клопотанням про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, посилаючись на те, що раніше доведені ризики не знизились і не відпали, а саме: обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, за який встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, виявлено наявність ризиків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому з метою забезпечення дієвості розслідування кримінального провадження, і запобіганням спробам ОСОБА_5 вчинити інше кримінальне правопорушення є доцільним застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_6 також просили призначити справу до судового розгляду та заперечували проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили відмовити в його задоволенні та застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник-адвокат ОСОБА_7 проти клопотання прокурора заперечували, просили не застосовувати до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки останній неофіційно влаштувався на роботу, також просили призначити справу до судового розгляду.
В підготовчому судовому засіданні законний представник обвинуваченого ОСОБА_5 та захисник - адвокат ОСОБА_8 заперечували проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, також просили призначити справу до судового розгляду.
В підготовчому судовому засіданні представник служби у справах дітей ОСОБА_11 при вирішенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання підтримав клопотання прокурора, також просив призначити справу до судового розгляду.
В підготовчому судовому засіданні представник ювенальної превенції ОСОБА_12 при обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання підтримала клопотання прокурора, також просила призначити справу до судового розгляду.
В підготовче судове засідання потерпілий ОСОБА_6 не з'явився, звернувся до суду з заявою про проведення підготовчого судового засідання за його відсутності.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідив матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Так, під час проведення підготовчого судового засідання судом проведені наступні дії:
1) визначено дату та місце проведення судового розгляду;
2) з'ясовано, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд;
3) з'ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
У відповідності до ч. 1 ст. 315 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд не встановив підстав, передбачених п. п. 1 - 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, для прийняття рішення про повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування, закриття провадження у справі, або направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності. Тому перешкоди для призначення кримінального провадження до судового розгляду відсутні.
Обставини справи не вимагають її судового розгляду у закритому судовому засіданні, справа підлягає розгляду суддею одноособово.
Згідно ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому Главою 18 КПК України. Вимогами ч. 3 ст. 315 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Розглянувши клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у виді тримання під вартою, заслухавши думки учасників судового провадження, суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора слід задовольнити, виходячи з наступного.
В інформаційному листі «Щодо вжиття заходів загального характеру, зумовлених порушенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які встановлені у рішенні Європейського суду з прав людини від 09 жовтня 2014 року у справі «Чанєв проти України», Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив щодо обрання або продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час підготовчого провадження судам під час застосування положень ч. 3 ст. 315 КПК необхідно враховувати практику ЄСПЛ, відповідно до якої водночас із визначеннями законних випадків тримання особи під вартою та процесуальних гарантій обрання і продовження застосування таких запобіжних заходів однозначно визнається неправильним «автоматичне» продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «Чанєв проти України» Європейський суд, серед іншого, звернув увагу на те, що новий Кримінальний процесуальний кодекс України (у редакції 2012 року), чітко та точно не врегульовує питання щодо тримання особи під вартою у період після закінчення досудового розслідування та до початку судового розгляду. Європейський суд зазначив, що частиною 3 статті 331 Кримінального процесуального кодексу передбачено, що суд першої інстанції має двомісячний строк для вирішення питання щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою, навіть якщо вже закінчився строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою, постановленої слідчим суддею. У зв'язку з цим, Європейський суд дійшов висновку, що чинне законодавство дозволяє продовження тримання підозрюваного під вартою без судового рішення протягом періоду тривалістю до двох місяців та констатував порушення пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого, а тому суду у разі задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, згідно інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-3167/0/4-16 від 30 грудня 2016 року, при направленні обвинувального акта до суду запобіжний захід щодо обвинуваченого є незмінним у межах строку, визначеного ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування. Запобіжний захід, обраний або продовжений слідчим суддею на стадії досудового розслідування, може бути продовжений, змінений лише у підготовчому судовому засіданні. Щодо застосування запобіжних заходів, що обмежені терміном дії (домашній арешт, тримання під вартою тощо), визначеним ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, судам необхідно врахувати, що обрання, продовження дії таких запобіжних заходів під час підготовчого судового засідання здійснюється за клопотанням учасників судового провадження з урахуванням вимог Глави 18 КПК України.
Відповідно до приписів ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини. Тобто, запобіжний захід має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із приписом п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Зокрема, відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v.Ukraine) від 21 квітня 2011р., заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду: прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканості можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою.
Обвинувачений раніше судимий за вчинення корисливого кримінального правопорушення, і знову обґрунтовано обвинувачується у вчиненні аналогічного кримінального правопорушення, отже, посилання прокурора на наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, є обґрунтованим.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Оцінивши обставини, визначені ст. 178 КПК України, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим, прокурор під час розгляду клопотання довів недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд, відповідно до ст. 178 КПК України, враховує що ОСОБА_6 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України, за який встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, ч. 2 ст. 146 КК України, за який встановлено покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, ч. 2 ст. 185 КК України, за який встановлено покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. Тому, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку та стану здоров'я, майнового стану, відсутності офіційного місця роботи, обставин кримінального правопорушення і тяжкості покарання за це кримінальне правопорушення, а також те, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, призначеного вироком Біляївського районного суду Одеської області від 17.01.2019 р. Крім того, відносно ОСОБА_6 в Арцизькому районному суді розглядається обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, в Саратському районному суді Одеської області розглядається обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, отже обвинувачений ОСОБА_6 перебуваючи на волі, має реальну можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, суд дійшов висновку, що є переконливі підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_6 під вартою, водночас підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою наразі не вбачається, оскільки в такому випадку не вдасться запобігти ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.
Встановлені судом ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальними та виправдовують обмеження волі обвинуваченого. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Таким чином, з врахуванням вимог ст. 183 КПК України щодо винятковості застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з врахуванням вищенаведеного, суд на даний час розгляду справи, в судовому засіданні не вбачає підстав для зміни обвинуваченому застосованого відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою і вважає що слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , строком на 60 діб, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.
За переконанням суду застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить його належну процесуальну поведінку і уникнення ризиків наведених вище, перешкоджання і завершення розгляду кримінального провадження в суді.
За станом здоров'я обвинувачений може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З матеріалів справи випливає, що обставини, передбачені ч. 4 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відсутні.
Відповідно до припису п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», з 01 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2102 гривні.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням мінімального розміру застави, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки більш м'які запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам та не забезпечать виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Щодо клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слід звернути увагу на наступне.
З наданих до суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.
Викладені в клопотанні обставини, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може порушити покладені на нього Законом процесуальні обов'язки.
При вирішенні питання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, судом також враховуються, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, має задовільний стан здоров'я, не працює, в силу ст. 89 КК України не судимий, а також той факт, що жоден з більш м'яких заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам.
Відповідно до приписів ч. ч. 1 - 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_4 винним у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, не працює, натомість, зважаючи на необхідність виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк два місяці, поклавши на нього обов'язки, передбачені п. п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв'язку з чим клопотання прокурора слід задовольнити.
Щодо клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, слід звернути увагу на наступне.
З наданих до суду матеріалів вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Відповідно до приписів ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Вирішуючи питання, про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Враховуючи, дані про особу обвинуваченого, а саме, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, зважаючи на необхідність виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а також враховуючи позицію обвинуваченого, суд вважає за необхідне застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 найбільш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, поклавши на нього обов'язки, передбачені п. п. 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв'язку з чим клопотання прокурора слід задовольнити.
Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади.
Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.
Враховуючи, що обвинуваченим висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 146 КК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, а також прийняття судового рішення про міру покарання, суд вважає за необхідне доручити відповідному органу з питань пробації скласти та надати суду досудову доповідь щодо обвинувачених в порядку, визначеному законодавством.
Керуючись ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст. 29 Конституції України, главою 18, ст. ст. 314 - 317, 369 - 372 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 146 КК України, в залі суду № 1 в м. Арциз Одеської області на 22 грудня 2020 року о 9 годині 40 хвилин.
Справу розглядати одноособово у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання викликати учасників судового провадження, а також Арцизький РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області.
Доручити Арцизькому РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області скласти та надати суду досудову доповідь відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселий Кут Арцизького району Одеської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Дмитрівка Болградського району Одеської області, громадянина України, учня 9 класу Веселокутської ЗЗСО І - ІІІ ступенів Арцизької районної ради Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Веселий Кут Арцизького району Одеської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , яку направити на адресу суду в строк до 22 грудня 2020 року.
Клопотання прокурора Білгород Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Ізмаїльській установі виконання покарань (СІЗО № 22) УДДУВП в Одеській області строком на 60 діб, з 14 грудня 2020 року до 11 лютого 2021 року з визначенням застави в розмірі двадцяти розмірів прожиткових мінімумах для працездатних осіб, що становить 42 040 (сорок дві тисячі сорок) гривень 00 копійок.
Обвинувачений ОСОБА_6 звільняється з-під варти негайно після внесення застави у вказаному розмірі.
У разі внесення обвинуваченим визначеного судом розміру застави, покласти на ОСОБА_6 строком на 60 діб наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися за межі Арцизького району Одеської області, де він проживав до затримання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
5) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у виді тримання під вартою закінчується 11 лютого 2021 року.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_6 та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення для виконання.
Клопотання прокурора Білгород Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши йому залишати своє житло, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 20:00 год. до 07:00 год. кожного дня без дозволу слідчого, прокурора чи суду на строк два місяці з дати постановлення наявної ухвали суду, тобто з 14 грудня 2020 року та покласти на нього наступні обов'язки, передбачені п. п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
4) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення Арцизьким ВП ГУНП в Одеській області.
Клопотання прокурора Білгород Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання - задовольнити.
Застосувати до неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання та покласти на нього наступні обов'язки, передбачені п. п. 2, 3 ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
1) прибути до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з с. Веселий Кут Арцизького району Одеської області, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, навчання.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на прокурора.
Строк дії ухвали обчислюється з 14 грудня 2020 року та закінчується 13 лютого 2021 року включно.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченому ОСОБА_5 та його законному представнику, негайно після її оголошення.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченими у той же строк з моменту вручення копії ухвали, через Арцизький районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали суду складений 14 грудня 2020 року.
Суддя
Арцизького районного суду ОСОБА_1
Одеської області